Справа № 162/1116/24
Провадження № 1-кс/162/3/2025
17 березня 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження за частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі по тексту - КК), яке внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 жовтня 2024 року за № 12024035530000209,
встановив:
Відвід умотивовано тим, що перше судове засідання у цьому кримінальному провадженні суддею ОСОБА_4 було призначено на 08 січня 2025 року. В судове засідання прибув обвинувачений із помічником адвоката ОСОБА_5 . Помічником адвоката були подані суду ордер, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_5 та договір доручення, який був підписаний обвинуваченим та адвокатом. Відповідно до цього договору помічник адвоката мав оголосити клопотання про скасування арешту на «майно/документи» та клопотання про повернення обвинувального акта, які за підписом обвинуваченого подані до суду. Натомість суддя заборонив оголошувати клопотання помічнику адвоката. ОСОБА_3 настільки у зв'язку з цим розхвилювався, що у нього все «попливло перед очима» та він не зміг зачитати підготовлені клопотання. Судове засідання було перенесено на 27 січня 2025 року.
У судове засідання 27 січня 2025 року прибув обвинувачений та помічник адвоката ОСОБА_5 , оскільки сам адвокат знаходився на стаціонарному лікуванні. Суддя ОСОБА_4 знову відмовив помічнику адвоката оголосити за обвинуваченого підготовлені клопотання. Судове засідання було перенесено на 17 лютого 2025 року.
У судове засідання 17 лютого 2025 року прибув обвинувачений та помічник адвоката ОСОБА_5 , оскільки сам адвокат знаходився на стаціонарному лікуванні з сином. Це викликало роздратування судді, який почав з'ясовувати повноваження помічника адвоката. При цьому прокурор не заперечувала проти того, що адвокат через відеоконференцію буде надавати допомогу обвинуваченому, а помічник адвоката буде це здійснювати в залі судового засідання. По тому суддя став переконувати ОСОБА_3 , що адвокат неефективно здійснює захист. Відповідь обвинуваченого «не сподобалася» судді.
Таким чином, правова позиція адвоката ОСОБА_5 не влаштовує «суддю з обвинувальним ухилом», а відмова обвинуваченому у допомозі помічника адвоката є незрозумілою та упередженою.
Крім цього, обвинуваченому стало відомо, що після розгляду у Любешівському районному суді справи відносно ОСОБА_6 (№ 162/1115/24) в суді почалися розмови, що суддею вже визначено міру покарання ОСОБА_3 у вигляді трьох років позбавлення волі реально у зв'язку із неявкою адвоката.
Учасники судового провадження у судове засідання у Любешівський районний суд Волинської області не з'явилися.
Відповідно до частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Вивчивши заяву про самовідвід, проаналізувавши законодавство, доходжу наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною першою статті 75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006, пункти 49, 50, 52) виокремлено критерії безсторонності суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. Наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Із змісту заяви про відвід слідує, що ОСОБА_3 незгодний з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_4 у контексті забезпечення права обвинуваченого на захист професійним адвокатом відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Між тим, не встановлено будь-яких об'єктивних відомостей, які б свідчили про особисту небезсторонність судді ОСОБА_4 при розгляді зазначеного кримінального провадження.
Покликання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що суддя ОСОБА_4 визначився з видом та мірою покарання у цьому кримінальному провадженні, не підтверджено будь-якими доказами.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 75, 80, 81, 82 КПК,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 від 06 березня 2025 року про відвід судді Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження за частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, яке внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 жовтня 2024 року за № 12024035530000209.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1