Справа № 161/4682/25
Провадження № 2/161/2383/25
17 березня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
13.03.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Однак, вищевказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на набуття ним статусу учасника бойових дій, а відтак й на наявність пільг, які визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Однак, вищевказане твердження не грунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено ЗУ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 частини ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), від 20.01.2021 року у справі № 9901/258/20 (провадження № 11-331заі20).
Отже, пільги, визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, поширюються на учасників бойових дій лише у справах, пов'язаних з їх соціальним захистом.
До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 20.01.2025 року по справі № 990/205/24 (провадження № 11-11заі25).
Водночас, як вбачається зі змісту поданого ОСОБА_1 позову, спір у цій справі не пов'язаний із соціальним захистом прав позивача як учасника бойових дій, а тому підстави для його звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.
Відтак, позивачем до позову не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджують наявність підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн., або ж, в інакшому випадку, надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оригінал платіжного документа позивачу необхідно представити до суду.
Таким чином, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі та в зв'язку з цим, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, як це передбачено п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК Україн и.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 17 березня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська