154/629/24
2/154/68/25
14 березня 2025 Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі головуючої судді Пустовойт Т.В., секретаря судового засідання Мазій І.В., за участю представника позивача Виноградова Ю.Е., відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідачки адвоката Петрука Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Володимирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 квітня 2023 року між ТзОВ «Бізнес позика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 457165-КС-003 про надання кредиту (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно з умовами Договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит в сумі 25 000 грн. з фіксованою процентною ставкою, що становить 1,1512369 процентів за кожен день користування кредитом. ТзОВ «Бізнес позика» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору, шляхом перерахування коштів на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 12.02.2024 року утворилася заборгованість в розмірі 108581,82 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 79 831,82 грн., суми прострочених платежів за комісією - 3750,00 грн.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 457165-КС-003 про надання кредиту від 29.04.2023 року в сумі 108581,82 грн., та понесені судові витрати по справі.
Відповідачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Петрук Ю.М. надали відзив в якому заперечували проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що крім договору споживчого кредиту, в електронному кабінеті відсутні будь які інші документи що стосуються даного кредиту, виписка з банку не відображає даних про рух коштів до утворення заборгованості за відсотками та тілу кредиту, не містить відомостей про проведені операції щодо отримання і погашення коштів. Жодної формули розрахунків по сумі загальної заборгованості та по відсотках позивачем не представлено. Щодо заборгованості по комісії, то з урахуванням ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови кредитного договору про встановлення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3750,00грн є нікчемними.
Ухвалою суду від 23.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.06.2024 здійснено перехід у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позові підстав, зазначив, що відповідачка зверталась щодо врегулювання спору мировим шляхом, разом з тим на момент розгляду справи не має фінансової можливості виконати запропоновані умови. Просив позов задовольнити у повному обсязі, вказуючи, що це не позбавить боржницю можливості в подальшому узгодити з Кредитодавцем умови погашенням боргу.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні підтримали доводи викладені у відзиві. В подальшому позовні вимоги визнали у повному обсязі, погодившись з позицією позивача.
Суд, заслухавши позицію сторін, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що 29 квітня 2023 року між ТзОВ «Бізнес позика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 457165-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором, в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». За умовами Договору, відповідачці надано кредит в розмірі 25 000 грн., строком на 24 тижнів, комісією - 3 750,00 грн., зниженою процентною ставкою - 1,15123690 відсотків за кожен день користування кредитом та стандартною процентною ставкою - 2,00000000 в день.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується за ставкою вказаною в п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та Додатку № 1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Згідно п. 3.2.2 Договору, сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та Додатку № 1 до Договору (за виключенням дострокового повернення Кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування Кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 Договору.
Пунктом 3.2.3 Договору встановлено Графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.
Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Бізнес позика» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується інформаційною довідкою вих. № 94/02 від 09.02.2024 року.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка на виконання умов договору жодної оплати за кредитним договором не здійснювала.
Станом на 12.02.2024 року у відповідачки утворилася заборгованість в розмірі 108581,82 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 79831,82 грн., суми прострочених платежів за комісією - 3750,00 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідачка, в порушення вимог ст.1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.
Отже, ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернула суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.
Враховуючи наведене, а також позицію сторони відповідачки, яка остаточно визнала пред'явлені позовні вимоги у повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідачки слід стягнути на користь ТзОВ «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 457165-КС-003 від 29.04.2023 року в розмірі 108581,82 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 79831,82 грн., суми прострочених платежів за комісією - 3750,00 грн.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 527, 530,536,1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика"( 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 457165-КС-003 про надання кредиту від 29.04.2023 в розмірі 108581,82 (сто вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня 82 коп., з яких прострочені платежі по тілу кредиту - 25 000 грн., сума прострочених платежів по процентах - 79831,82 грн., сума прострочених платежів за комісією - 3750,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика"( 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 41084239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 17.03.2025.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ