Справа № 523/8955/24
Провадження №2/523/1328/25
"03" березня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/8955/24 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення та розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення та розміру аліментів на утримання малолітньої дитини. Обґрунтовуючи вимоги даного позову позивач вказує на те, що 19.10.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі було зареєстровано шлюб за актовим записом № 1131. Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, Суворовським районним судом м. Одеси було ухвалене заочне рішення в рамках розгляду цивільної справи № 523/13970/21 від 18.05.2022 року, яким стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усів видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто із 29.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Другого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 69321149 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) в розмірі 1100,00 грн. З початку восени 2022 року позивачка разом із сином змінили місце проживання, шляхом оренди будинка, у зв'язку із чим збільшились витрати, позивачка майже самотужки почала утримувати сина, дитина ходить до репетиторів, отримує належний розвиток та освіту. Позивачці разом із сином ніхто не допомагає, усі витрати на утримання дитини позивачка несе самостійно, сума аліментів у розмірі 1100,00 грн. є недостатньою. З огляду на вище викладене, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у твердій грошовій сумі, у розмірі 5000,00 грн.
Суд констатує, що в ході розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги. Так, в уточненій позовній заяві від 06.11.2024 року, позивач просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у твердій грошовій сумі, у розмірі 2600,00 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження від 04.06.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в частині стягнення із ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1600,00 грн. Окрім того, просив суд проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що 19.10.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі було зареєстровано шлюб за актовим записом № 1131, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 19.10.2007 року.
Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 02.04.2012 року.
Так, Суворовським районним судом м. Одеси було ухвалене заочне рішення в рамках розгляду цивільної справи № 523/13970/21 від 18.05.2022 року, яким стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усів видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто із 29.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного рішення.
Постановою Другого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 69321149 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) в розмірі 1100,00 грн.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що разом вони разом із сином змінили місце проживання, шляхом оренди будинка, у зв'язку із чим збільшились витрати, позивачка майже самотужки почала утримувати сина, дитина ходить до репетиторів, отримує належний розвиток та освіту. Позивачці разом із сином ніхто не допомагає, усі витрати на утримання дитини позивачка несе самостійно, сума аліментів у розмірі 1100,00 грн. є недостатньою.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Позивач, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема, тому, що розмір, присуджених до стягнення аліментів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини.
В рамках розгляду даної справи ухвалою суду від 12.12.2024 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме витребувано із Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області інформацію про майновий стан та доходи ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період із 01.07.2022 року по 01.11.2024 року та із Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради інформацію про належність ОСОБА_3 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, на виконання вимог вказаної узвали суду Головним управлінням Державної податкової служби України в Одеській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період 3 квартал 2022 року по 3 квартал 2024 року з яких вбачається, що ОСОБА_3 у серпні 2022 року отримав дохід у розмірі 11715,00 грн., за період із 4 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року інформація про доходи відсутня.
Окрім того, в матеріалах справи наявний лист КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради № 48839/04-04 від 10.02.2025 року з якого вбачається, що станом на 31.12.2012 року, право власності на 1/5 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за фізичною особою « ОСОБА_3 » на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради Серії ЯЯЯ № 536690 від 16.02.2007 року.
А тому, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги всі обставини справи, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, суд приходить до переконання, що заявлена сума аліментів в розмірі 2600,00 грн. є надмірною, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн.
Суд вважає, що оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своїх дітей, то такий розмір аліментів забезпечить дитині збереження певного матеріального рівня утримання.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 192 СК України, суд, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення та розміру аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.05.2022 року.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000/дві тисячі/грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20коп.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текст рішення суду складено 10 березня 2025 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер