Справа №521/1273/25
Пр. №2-о/521/2573/25
05 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Замниборщ А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Клайпеда, Литовської Республіки, помер її дядько ОСОБА_3 , російською мовою « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Литовської Республіки.
Зазначила, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 . Вказувала, що ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який 21 березня 1984 року між ними був розірваний.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , рідний синОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , помер.
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві власності.
Спадкоємицею за правом представлення за законом після смерті ОСОБА_3 є вона, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), рідна племінниця померлого, яка прийняла спадщину, шляхом звернення в установлений законом строк, а саме 11 грудня 2024 року з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ковальової К.І.
На підставі її, ОСОБА_1 нотаріально посвідченої заяви в десятому нотаріальному бюро міста Клайпеда Литовської Республіки була відкрита спадкова справа № 1/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Другою спадкоємицею за правом представлення за законом після смерті ОСОБА_3 є також її рідна сестра ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), відповідачка у справі.
Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає, оскільки ні дружини, ні рідних дітей на час смерті у померлого не було.
Стверджувала, що вона на даний час не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , так як не може підтвердити родинні відносини між померлим та її матір'ю ОСОБА_10 , у зв'язку з відсутністю свідоцтва про народження останньої, тому їй було рекомендовано звернутися до суду, для встановлення факту родинних відносин.
За таких обставин, виникла необхідність встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, даний факт необхідно встановити для оформлення її права власності на спадкове майно.
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи, а також фотофіксацією (а.с.28).
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідною племінницею ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с.35).
Позивачка та його представник, діюча на підставі ордеру від 15 січня 2025 року в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, наддали заяву про слухання справи за їх відсутності (а.с.29,30,63).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання була повідомлена відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, через канцелярію суду надала заяву про визнання позову та просила суд розглянути справу за її відсутністю (а.с.41,42-43,48,49).
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідачка на стадії підготовчого провадження звернулася до суду із заявою, в якій зазначала про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 84 книги шостої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
У відповідності до п. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Одесі, її батьками в свідоцтві про народження зазначені: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.19).
Встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому 12 квітня 1953 року Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №370, після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила свої прізвище на ОСОБА_14 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 02 лютого 2024 року (а.с.18).
В період шлюбу у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 народилось дві доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.19,24,51-52,56-57).
26 жовтня 1985 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_17 та змінила своє прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.20).
20 листопада 1982 року ОСОБА_16 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_18 та змінила своє прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.24 звор.).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати сторін ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.21).
З змісту листа Державного архіву Одеської області від 19 січня 2024 року вбачається, що інформація про народження у м. Одесі особи на ім'я « ОСОБА_19 », ІНФОРМАЦІЯ_9 , в алфавітних покажчиках до книг реєстрації актів цивільного стану про народження по м. Одеса за 1927 рік відсутня, запис із названим ім'ям не виявлений (а.с. 59).
З матеріалів справи вбачається, що у матері позивачки ОСОБА_20 був рідний брат ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в с/г «Червоний Велетень», Змиєвського району Харьківської області.
Батьками ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_20 були ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.12).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_21 , 1905 року народження та ОСОБА_22 ,1905 року народження перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.22).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 помер дід позивачки, ОСОБА_21 , а ІНФОРМАЦІЯ_12 померла баба позивачки, ОСОБА_22 , що підтверджується свідоцтвами про смерть (а.с.23, 23 звор.).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував з 30 січня 1965 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.13).
21 березня 1984 року шлюбміж ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.13 звор.).
В період шлюбуу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народився син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер,що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.14).
Встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина СССР та паспортом громадянина Литовської Республіки (а.с.15-17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , помер, що підтверджується медичним свідоцтвом про смерть №24-91362606 від 23 жовтня 2024 року (а.с.9-10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві власності.
Спадкоємицею за правом представлення за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (дівоче - ОСОБА_7 ), рідна племінниця померлого, яка прийняла спадщину, шляхом звернення в установлений законом строк, а саме 11 грудня 2024 року з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ковальової К.І.(а.с.11).
Встановлено, що на підставі нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 в десятому нотаріальному бюро міста Клайпеда Литовської Республіки була відкрита спадкова справа № 1/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.61,62).
Другою спадкоємицею за правом представлення за законом після смерті ОСОБА_3 є відповідачка у справі, рідна сестра позивачки ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), яка також прийняла спадщину шляхом звернення з заявою про прийняття спадщини до десятого нотаріального бюро міста Клайпеда Литовської Республіки була відкрита спадкова справа №1/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.53).
Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає, оскільки ні дружини, ні дітей на час смерті у померлого не було.
За таких обставин, виникла необхідність встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлено, що позивачці даний факт необхідно встановити для оформлення свого право власності на спадкове майно.
Факт її родинних відносин з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи.
Вищенаведені письмові докази достовірно підтверджують той факт, щопозивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Одеси, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , є рідною племінницею ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Литовської Республіки, особистий код НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Клайпеда, Литовської Республіки, та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суд вважає, що обставини викладені у позові ОСОБА_1 , відповідають і не суперечать зібраним у справі доказам.
Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, враховуючи відсутність заперечень про встановлення цього юридичного факту зі сторони відповідачки, суд вважає, що позивачка позбавлена можливості довести певний юридичний факт у досудовому порядку, оскільки актовий запис про народження її матері не виявлений.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Оскільки після смерті ОСОБА_11 , позивачка прийняла спадщину, то в силу ст. 1268 ЦК України у неї виникло право володіння та користування спадковим майном.
Відповідно до правової позиції у справі за №6-164 цс12 в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 23 січня 2013 року).
За правилом п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
З огляду на це, позивачка є вільною у виборі способу та порядку захисту свого порушеного права та законного інтересу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна протии України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин, підлягає задоволенню.
Судовий збір по справі складає 1211,20 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с. 1,2).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Одеса, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 17 грудня 1999 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 є рідною племінницею ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Литовської Республіки, особистий код НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Клайпеда, Литовської Республіки, та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 березня 2025 року.
Суддя: О.М. Сегеда