Справа № 748/2936/24 Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О.
Провадження № 33/4823/101/25
Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП
12 березня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Плюсніна М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Плюсніна М.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 22 червня 2024 року, о 16 год. 19 хв. ОСОБА_1 , по вул. Шевченка, 64, Чернігівського району та області, керував автомобілем Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме будучи позбавленим права керування за постановою Славутицького міського суду Київської області від 23.04.2024 року.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Плюснін М.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі у зв'язку із закінченням строку, в межах якого він може бути притягнутий до відповідальності. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Акцентує увагу на тому, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права останнього, оскільки розгляд справи, було здійснено без його участі, що позбавило можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події. Вказує, що у оскаржуваній постанові не зазначено населений пункт де відбулась подія. Також, посилається на те, що в матеріалах справи відсутня постанова місцевого суду, якою було позбавлено права керування транспортним засобом ОСОБА_1 . За вказаних підстав вважає, що його підзахисного було передчасно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає пропущеним його з поважних на те причин.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №671688 від 22.06.2024 року, ОСОБА_1 22 червня 2024 року, о 16 год. 19 хв., по вул. Шевченка, 64, Чернігівського району та області, керував автомобілем Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме будучи позбавленим права керування за постановою Славутицького міського суду Київської області від 23.04.2024 року (а.с.3).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудної камери інспектора поліції.
В матеріалах справи наявний диск з відеозаписами події, яка мала місце 22 червня 2024 року, за участю ОСОБА_1 , зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що транспортним засобом його довіритель не керував, то вони є необґрунтованими, оскільки як видно з даних відеозаписів, працівники поліції, серед іншого, на прохання батька ОСОБА_1 продемонстрували відеозапис останньому, де зафіксовано рух транспортного засобу за кермом якого перебував ОСОБА_1 , на що він будь-яких заперечень з приводу особи водія не висловлював та прохав лише надати докази швидкості руху транспортного засобу.
Факт керування транспортним засобом саме водієм ОСОБА_1 підтвердили, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень, працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надавши відповідні пояснення в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, при цьому, останні упевнено зазначали, що тривалий час переслідували транспортний засіб за кермом якого знаходився саме ОСОБА_1 з оголеним торсом, показуючи непристойний жест у їх бік. Вказані свідки також пояснили, що дана особа їм наглядно знайома у зв'язку із неодноразовим притягненням до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП.
Більш того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року (справа №748/2937/24), за фактом цієї події ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, оскільки він, 22 червня 2024 року, о 16 год. 19 хв., по вул. Шевченка, 64, в с. Дніпровське, Чернігівського району, Чернігівської області, керуючи автомобілем Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, чим порушив вимоги пунктів 2.4, 8.9б Правил дорожнього руху, яка ніким не оскаржувалась і на даний час є чинною.
За вказаних підстав, у суду апеляційної інстанції не виникає жодних сумнівів, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, за обставин наведених у протоколі, та виконував функцію водія.
Правопорушення, яке ставилось в вину водія ОСОБА_1 мало місце саме у населеному пункті в с. Дніпровське, про що зазначено у протоколі та не заперечується як останнім так і його захисником, а тому, на думку апеляційного суду, не зазначення населеного пункту у оскаржуваній постанові місцевого суду, не впливає на суть вчиненого правопорушення, за наявними матеріалами справи.
Посилання апелянта на порушення прав ОСОБА_1 через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 126 КУпАП до цього переліку не входить.
Більш того, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , бути присутнім під час розгляду справи в суді було поновлене апеляційним судом, останнього було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, а його інтереси у судовому засіданні представляв захисник - адвокат Плюснін М.В.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання уникнути його довірителем установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він, повторно, протягом року, керував транспортним засобом не маючи такого права, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити захиснику - адвокату Плюсніну М.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Плюсніна М.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач