Справа № 747/398/24 Головуючий у 1 інстанції Тіщенко Л. В.
Провадження № 33/4823/241/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
17 березня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кравчука А. В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференцій з Талалаївським районним судом та із захисником, з використанням його власних технічних засобів, апеляційну скаргу захисника адвоката Кравчука А. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з вищою освітою. Одружений, на теперішній час не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 13 липня 2024 року в 21 год. 55 хв. по вул. Перемоги, 47, у селищі Талалаївка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; не розбірлива мова; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що ОСОБА_1 був незаконно зупинений працівниками поліції 13 липня 2024 року. Як на причину зупинки працівники поліції посилались на те, що в автомобілі не освітлювався номерний знак, але коли ОСОБА_1 вийшов з автомобіля разом з працівниками поліції підійшов до заднього номерного знаку, то він освітлювався, це все зафіксоване на боді - камеру поліцейського. Жодної з підстав зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», у працівників поліції 13 липня 2024 року не було.
Зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 121-3 КУпАП щодо неосвітленого номерного знаку, оскільки на відеофайлах, долучених до протоколу, не зафіксовано факту, що номерний знак в автомобілі ОСОБА_1 не підсвічувався. Таким чином, зупинка водія ОСОБА_1 працівниками поліції була неправомірною.
Відеозапис не може бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він не є безперервним відповідно до вимог Інструкції.
Крім того, відеофайли записані на невідомий пристрій, інформацію про який не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, та в інших матеріалах справи. Наданий запис з боді - камер переривається і не містить всіх подій, що відбувались, відеофайли не підписані ЕЦП.
Вважає, що оскільки ОСОБА_1 не було порушено Правил дорожнього руху і у працівників поліції були відсутні підстави для огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кравчук А. В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її з викладених у ній підстав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , аргументи захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається з переглянутих апеляційним судом відеозаписів, доданих до протоколу, 13 липня 2024 року, о 21 год. 55 хв. поліцейський автомобіль їде слідом за автомобілем DAEWOO LANOS світлого кольору, подали звуковий сигнал, через деякий час попереду автомобіль зупинився. Після зупинки автомобіля працівник поліції представилась і попросила водія пред'явити документи. О 21 год. 57 хв. на відеозапису зафіксовано, як працівник поліції говорить, що вона відчуває від водія запах спиртного, тому у неї є підстави вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння і пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки (22 год. 02 хв.), водій ОСОБА_1 відмовився.
Більше того, водій поводив себе зухвало, по відношенню до поліцейських, які перебували при виконанні службових обов'язків, висловлювався нецензурними словами, заперечував факт керування ним транспортним засобом, говорив, що він ішов пішки, погрожував викликати поліцейських та написати скаргу в ДБР, уживав ненормативну лексику під час спілкування з поліцейською.
При цьому спілкування з ОСОБА_1 безперервно фіксувалася на нагрудну бодікамеру, яка стосується безпосередньо його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, починаючи з моменту керування водієм транспортним засобом до моменту зупинки транспортного засобу, повідомлення про складення протоколу відносно нього.
Переглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому місцевий суд вірно прийняв його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про недопустимість в якості доказу відеозапису, у зв'язку із тим, що оптичний диск не підпадає під визначення електронного доказу, передбаченого процесуальними кодексами, так як не підписаний ЕПЦ, є безпідставними. Норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення за даною категорією справ, не урегульовано процедури оформлення відеозаписів поліцейських, які є додатком до протоколу.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів у достовірності у суду не викликає.
Статтею 251 КУпАП не передбачено, що такий доказ як відеозапис має подаватись засвідченим ЕЦП. Частина 2 ст. 266 КУпАП також не містить таких вимог до матеріалів відеозапису під час проведення огляду особи на стан сп'яніння.
Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не звільняє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Крім того, на даний час у нашій країні діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують, незалежно від порушень правил безпеки руху.
На питання ОСОБА_1 поліцеська про причини зупинки повідомила: не підсвічений номерний знак; ОСОБА_1 здійснив об'їзд на перехресті автомобіля, який повертав; на службу «102» надійшло повідомлення, що автомобілем DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 керує чоловік, який можливо перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для зупинки транспортного засобу.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Якщо ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Кравчука А. В. залишити без задоволення, а постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець