Справа № 127/29209/24
Провадження № 22-ц/801/651/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А.
Доповідач:Голота Л. О.
17 березня 2025 рокуСправа № 127/29209/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 127/29209/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6.01.2025, ухвалене у складі судді Березовської О. А. в приміщенні суду в м. Вінниця, -
3.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось у суд з позовом (вх № 76400) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило
стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 453464-КС-002 про надання кредиту від 27.04.2023, що становить 23723,77 грн, яка складається з : 9385,52 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 14338,25 грн сума прострочених платежів по процентах;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн /а. с. 9/.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.04.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 453464-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 27.04.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №453464-КС-002 про надання кредиту. 27.04.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №453464-КС-007 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» також направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5567, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено (відправлено).
Свої зобов'язання за договором кредиту ТОВ «Бізнес Позика» виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, лише частково сплатила кошти, тому станом на 16.08.2024 утворилась заборгованість за договором № 453464-КС-007 в розмірі 23723,77 грн з яких: 9385,52 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 14338, 25 грн сума прострочених платежів по процентах.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 6.01.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 453464-КС-002 про надання кредиту від 27.04.2023 в сумі 15800 грн 50 коп, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 9385,52 грн, суми прострочених платежів по процентах 6414,88 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 1613,32 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Бізнес Позика» подано апеляційну скаргу (вх. № 1421 від 5.02.2025), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7923,37 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» грошову суму в розмірі 7923,37 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін; стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн /а. с. 104/.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано, що відсотки по кредитному договору № 453464-КС-002 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам договору про надання кредиту та Правилам; судом не враховано, що згідно графіку платежів відповідач мав зробити третій плановий платіж 8.06.2023 в розмірі 2630 грн, однак платіж не був зроблений (як і всі наступні), тому з 9.06.2023 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (семи) днів, починаючи з восьмого дня 16.06.2023 почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці у відповідності до пункту 3.2.2 договору. В період з 27.04.2023 по 15.06.2023 включно проценти нараховувались по зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 16.06.2023 по 17.08.2023 включно проценти нараховувались по стандартній процентній ставці 2,00000000 % як це було погоджено сторонами при укладенні договору; проценти за користування кредитом в загальній сумі 14338,25 грн включають в себе нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,16395000 % в сумі 2512,52 грн у період з 27.04.2023 по 15.06.2023 (включно) та нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000 % в сумі 11825,73 грн в період з 16.06.2023 по 17.08.2023 (включно).
Щодо забезпечення відповідача правом на подання відзиву.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 127/29209/24 за апеляційною скаргою ТОВ «Бізнес Позика» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6.01.2025. Надано учасникам справи 5-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України.
Копію ухвали суду від 10.02.2025 доставлено ОСОБА_2 12.02.2025, про що свідчить наявна у справі довідка про доставку електронного документу.
У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ТОВ «Бізнес Позика» подано апеляційну скаргу на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6.01.2025 у справі з ціною позову 23723,77 грн, що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
ТОВ «Бізнес Позика» 27.04.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №453464-КС-002 про надання кредиту /а. с. 39-43/.
27.04.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 453464-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Прийняття пропозиції підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5567 /а. с. 52-56/.
27.04.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 453464-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма). Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця. Сторонами в пункті 3 договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів в період з 11.05.2023 по 17.08.2023, проценти за користування кредитом 9540,00 грн, частковий платіж основної суми, комісія за надання кредиту 1500 грн, загальний платіж 21040,00 грн /а. с. 34, 38/.
Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 457375-КС-002 від 27.04.2023 /а. с. 16-18/.
Відповідно до Інформаційної довідки вих. № 729/08 від 24.08.2024, ТОВ «Бізнес Позика» проведено транзакцію на перерахування коштів на платіжну карту (емітент платіжної карти PRIVAT BANK) ОСОБА_1 , на суму 10000 грн /а. с. 19/. Переказ коштів також підтверджується випискою по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 18.11.2024, наданою на ухвалу суду від 18.09.2024 /а. с. 88/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 453464-КС-002 від 27.04.2023 станом на 16.08.2023 за період з 27.04.2023 по 16.08.2024 включно всього нараховано відсотків за цей період 17463,37 грн, нараховано комісії 1500 грн, надано кредит 10000 грн. Всього сплачено 5239, 60 грн, за кредитом 614,48 грн, по відсоткам 3125,12 грн, по комісії 1500 грн. Залишок заборгованості по кредитному договору складає: 23723,77 грн, за кредитом 9385,52 грн, по відсоткам 14338,25 грн /а. с. 28-31/.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами з додержанням норм законодавства був укладений споживчий кредитний договір в електронній формі, узгоджені істотні умови кредитного договору: кредит, проценти за його користування, строк користування, графік погашення кредиту тощо. Сторонами було узгоджено умови кредитного договору: сума кредиту 10000 грн, проценти за користування кредитом 9540 грн, комісія за надання кредиту 1500 грн, загальний платіж 21040 грн. Відсотки за користування кредитом, які нараховані позивачем у розрахунку сторонами не узгоджувались. Позивач визнає, що відповідачем частково були виконані зобов'язання за кредитним договором, а саме сплачено: за кредитом 614,48 грн, по відсоткам 3125,12 грн, по комісії 1500 грн. Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача має бути стягнута, з урахуванням узгодженого сторонами в договорі та сплачених відповідачем сум, заборгованість за кредитом в сумі 9385,52 грн та заборгованість по відсоткам в сумі 6414,88 грн, а всього 15800,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Висновок суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог про стягнення процентів зроблено за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами (частина перша статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як установлено судом першої інстанції, 27.04.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 453464-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма). Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця. ОСОБА_1 договір про надання кредиту підписано електронний підписом одноразовим ідентифікатором UA-5567 /а. с. 34-38/.
У постанові Верховного Суду від 7.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
В силу припису статті 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем укладання договору про надання кредиту № 453464-КС-002 від 27.04.2023.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Відповідно до умов договору про надання кредиту від 27.04.2023 № 453464-КС-002, між сторонами погоджено наступні умови :
кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (пункт 2.1);
позичальнику надається кредит в сумі 10000 грн, строком на 16 тижнів; термін дії договору до 17.08.2023; стандартна процентна ставка в день 2 %, фіксована, знижена процентна ставка в день 1,16395000 % (фіксована ставка). Процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Комісія за надання кредиту 1500 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 21040, 00 грн. Орієнтовна річна процентна ставка 12297,45% (пункт 2.2-2.9);
сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає просточка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня прострочення платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору (пункт 3.2.2).
Колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги ТОВ «Бізнес Позика» про те, що згідно графіку платежів відповідач мав зробити третій плановий платіж 8.06.2023 в розмірі 2630 грн, однак платіж не був зроблений (як і всі наступні), тому з 9.06.2023 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (семи) днів, починаючи з восьмого дня 16.06.2023 почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці у відповідності до пункту 3.2.2 договору. В період з 27.04.2023 по 15.06.2023 включно проценти нараховувались по зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 16.06.2023 по 17.08.2023 включно проценти нараховувались по стандартній процентній ставці 2,00000000% як це було погоджено сторонами при укладенні договору; проценти за користування кредитом в загальній сумі 14338,25 грн включають в себе нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,16395000 % в сумі 2512,52 грн у період з 27.04.2023 по 15.06.2023 (включно) та нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000 % в сумі 11825,73 грн в період з 16.06.2023 по 17.08.2023 (включно).
Отже, заочне рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам не ґрунтується на умовах кредитного договору, погоджених між сторонами.
Відповідно до пункту 1 - 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором № 453464-КС-002 про надання кредиту (Споживчий договір. Електронна форма) від 27.04.2023 по процентам - скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 453464-КС-002 про надання кредиту від 27.04.2023 по процентам в розмірі 14338,25 грн.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції також в частині розподілу судових витрат.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При поданні позовної заяви ТОВ «Бізнес Позика» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн /а. с. 9/, а при поданні апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн /а. с. 104/.
Враховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції скасуванню частково з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором про надання кредиту по процентам, відтак з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 6056 грн. судового збору (2422,40 + 3633,60).
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6.01.2025 в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 453464-КС-002 про надання кредиту від 27.04.2023 по процентам в розмірі 14338,25 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 453464-КС-002 про надання кредиту від 27.04.2023 по процентам в розмірі 14338 (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн, всього 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: С. Г. Копаничук
С. К. Медвецький