Справа № 946/998/25 Провадження № 3/946/479/25
14 березня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора - Маріогло О.А., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Орлівка Ізмаїльського району Одеської області, депутата Ізмаїльської районної ради Одеської області VІІІ скликання, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ізмаїльського міськрайонного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 293/2025 від 28.01.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Ізмаїльської районної ради Одеської області VIII скликання, являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України від 14 жовтня 2014 року N? 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 19.12.2024, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, адміністративна відповідальність встановлена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засідання ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що не своєчасно подав декларацію, в зв'язку з тим, що його не повідомили про відновлення необхідності декларування.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку з чим, просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та прокурора, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
З'ясовуючи ці обставини, суд виходить з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно - правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно - правових актів. Норма ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього адміністративного правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного законодавства, а саме статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», в якій передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно - правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Одним з основоположних принципів діяльності щодо запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки такі правопорушення несуть негативні наслідки, що можуть сприяти підриву авторитету державних органів влади та зашкодити суспільним інтересам, тому таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Ізмаїльської районної територіальної виборчої комісії Одеської області N?70 від 02.03.2021 року «Про визнання обраним депутатом Ізмаїльської районної ради Одеської області, наступного за черговістю у єдиному виборчому списку Одеської обласної організації політичної партії «За майбутнє», ОСОБА_1 наділено повноваженням депутата Ізмаїльської районної ради Одеської області VIII скликання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов?язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
Згідно частини першої, пункту 1, підпункту «б» ст. 3 Закону, суб?єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - с депутати міських рад.
Таким чином, депутат Ізмаїльської районної ради Одеської області VIII скликання ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування та суб?єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на нього поширюється дія цього Закону, і він є суб?єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов?язаного з корупцією, і зобов?язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "a", "в"-"'" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"|" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України N? 3384-IХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов?язок подання декларацій суб?єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб?єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до питання 1 «Які види декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції N?4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що обов?язок подавати щорічну декларацію виникає в суб?єкта декларування щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов?язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування».
На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 був зобов?язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, який повиннен бути обізнаним щодо обов?язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 та п. 2-7 Прикінцевих положень Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 19.12.2024 р. о 13 годині 29 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений, поважні причини не встановлені.
Таким чином, депутат Ізмаїльської районної ради Одеської області VIII скликання ОСОБА_1 , являючись суб?єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 19.12.2024, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, тобто 19.12.2024р. о 13 годині 29 хвилини.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 28.01.2025 року.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією нормою передбачена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 293/2025 від 28.01.2025 року; поясненнями, наданими ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.03.2025 року та іншими доказами в їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховується обставини, згідно ст. ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, з урахуванням чого застосовується адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Крім того, в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 172-6, 251, 268, 280, 283 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.03.2005 року Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_2 ), визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.03.2005 року Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення, або отримання.
Повний текст постанови складено 17.03.2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар