Справа № 750/29/25
Провадження № 2/750/864/25
17 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар за участюПрохоренко А.В., представника позивача - адвоката Новика М.С., представника відповідачки - адвоката Баранова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/29/25 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,
30.12.2024 позивач через адвоката Новика М.С. засобами поштового зв'язку звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у порядку зворотної вимоги (регресу) суму збитків у розмірі 55 239,32 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 09.10.2021 сталось затоплення квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.10.2024 у цивільній справі № 750/8636/24 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 :
39 046,00 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди; 6 038,40 грн у відшкодування витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи; 1 198,12 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3 956,80 грн витрат на правничу допомогу. 04.11.2024 ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 55 239,32 грн на виконання вищевказаного рішення суду. Однак, уважаючи, що залиття квартири відбулося через неякісно виконані ОСОБА_2 ремонтні роботи за договором підряду, указана сума має бути відшкодована в якості збитків на користь ОСОБА_1 у порядку регресу.
Ухвалою судді від 03.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 10.02.2025.
20.01.2025 представник відповідачки - адвокат Баранов О.В. подав відзив, у якому позов не визнав та заперечував проти його задоволення. Зазначив, що в акті про залиття квартири встановлено, що причиною залиття, яке трапилось в системі холодного водопостачання, є ймовірна негерметичність з'єднання водяної труби в квартирі АДРЕСА_1 , проте не встановлено вини відповідачки в проведенні робіт по з'єднанню водяної труби у вказаній квартирі, а також безпосередній причинний зв'язок між замоканням стіни у помешканні позивача та наслідками робіт, які здійснювалися в квартирі позивача.
10.02.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Супруна О.П. у відпустці; судове засідання відкладено на 12.03.2025.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідачки позов не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.12.2023 у цивільній справі № 750/3891/22, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду 09.05.2024, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири; стягнуто з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 13 382,88 грн (а.с. 11-17, 18-22).
Так, актом про залиття квартири від 13.10.2021 засвідчено, що 09.10.2021 в будинку АДРЕСА_2 трапилось залиття, яке виразилося в наявності замокання та декількох підтікань води на стінах і стелі у другому санвузлі, що призвело до пошкодження матеріалів стелі (гіпсокартон, фарба) та матеріалів стіни (декоративна штукатурка-мікроцемент). Причиною залиття, що трапилась в системі холодного водопостачання, є ймовірна негерметичність з'єднання водяної труби в квартирі АДРЕСА_3 . За висновками і рекомендаціями комісії власнику квартири АДРЕСА_4 рекомендовано виявити та усунути негерметичність з'єднання трубопроводів в санвузлі. З даним актом ознайомлено власників квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 .
01.11.2021 ФОП ОСОБА_4 складено лист зобов'язання, в якому зазначено, що виконання нею ремонтно-будівельних робіт за адресою:
АДРЕСА_6 протягом вересня 2021 року призвело до затоплення розташованої нижче квартири АДРЕСА_5 . Зазначено про зобов'язання відновити наслідки затоплення до початкового стану.
За змістом претензії-вимоги 09.11.2021 ОСОБА_1 вимагав від ФОП ОСОБА_4 складання Акта про дефекти ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_4 ; усунення недоліків щодо виконання вузла з'єднання водопровідних труб при підйомі на стіну санвузла квартири АДРЕСА_4 протягом 3 календарних днів за власний рахунок; усунення за власний рахунок наслідків таких неякісно виконаних робіт шляхом повної матеріальної компенсації власнику квартири АДРЕСА_1 вартості за затоплені будівельні матеріали (які були в первинному вигляді, без наслідків затоплення) та оплату за виконання робіт по ремонту наслідків затоплення в повному обсязі протягом 20 календарних днів, додатком додано Акт про залиття квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку експерта № ЧК-822/03-16/21 будівельно-технічного дослідження від 15.12.2021, проведеного за заявою ОСОБА_3 , вартість матеріальної шкоди, завданої приміщенню ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1 , внаслідок залиття, що сталося 09.10.2021 становить 39 046,00 грн з ПДВ.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.10.2024 у цивільній справі № 750/8636/24, яке набрало законної сили 08.11.2024, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 39 046,00 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди; 6 038,40 грн у відшкодування витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 1 198,12 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3 956,80 грн витрат на правничу допомогу (а.с. 23-25).
Із копії платіжної інструкції від № 0.0.3984804279.1 убачається, що 04.11.2024 ОСОБА_1 перевів на картковий рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 55 239,32 грн; призначення платежу - «сплата боргу за рішенням суду від 08.10.2024 по справі № 750/8636/24» (а.с. 26).
ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » у зв'язку з укладенням шлюбу (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 на а.с. 42).
Позивач зазначає, що залиття квартири відбулося через неякісно виконані ремонтні роботи виконавцем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , а тому вищевказана сума має бути відшкодована відповідачкою в якості збитків на його користь у порядку регресу.
За змістом частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з частинами першою-третьою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Необхідною умовою відповідальності за заподіяння шкоди, є причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи.
Відповідальність за наслідки, що наступили, можлива лише тоді, коли ці наслідки були закономірним результатом вчиненого особою діяння. Дія або бездіяльність, що є однією з умов виникнення цього результату, але не пов'язані з ним внутрішнім необхідним зв'язком, є лише мотив, але не причина наслідків, що наступили.
Для встановлення існування причинного зв'язку слід довести, що: 1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків; 2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки особи-заподіювача шкоди.
Обов'язковою умовою виникнення деліктних зобов'язань є причинно-наслідковий зв'язок між діями особи і заподіянням шкоди.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана якимись іншими обставинами.
Відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювана шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вину.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Для встановлення існування причинного зв'язку необхідно довести, що протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків, шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки особи - заподіювача шкоди.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди по винні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Вказані висновки в частині необхідності встановлення винної особи та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та цієї шкодою.
Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 09.05.2024 у цивільній справі № 750/3891/22 Чернігівський апеляційний суд зробив висновок, що «акт про залиття квартири від 13 жовтня 2021 року свідчить про те, що ймовірно причиною залиття квартири АДРЕСА_1 являється негерметичність з'єднання водяної труби в квартирі АДРЕСА_4 , але наведеним актом не встановлено вину ФОП ОСОБА_4 у проведенні робіт по з'єднанню водяної труби в квартирі АДРЕСА_3 , причинний зв'язок між замоканням стіни у квартирі позивача та наслідками роботи ФОП ОСОБА_4 , які проводилися в квартирі АДРЕСА_3 . Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновком судової будівельно-технічної експертизи від 09 листопада 2023 року встановлено, що характер і місце розташування пошкоджень оздоблювальних покриттів конструкцій свідчить про те, що такі пошкодження утворилися внаслідок залиття з вище розташованих конструкцій будинку, тобто, причиною намокання і пошкодження стін та стелі приміщення ванної квартири АДРЕСА_1 , є втрата герметичності системи холодного водопостачання під час проведення ремонтно-будівельних робіт у приміщенні ванної, розташованої на п'ятому поверсі у квартирі АДРЕСА_3 , над ванною квартири АДРЕСА_5 . Указаним висновком вину ФОП ОСОБА_4 по проведенню робіт по герметичності системи холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 також не встановлено. Відповідно до пункту 8.9 договору підряду № 20035 від 16.10.2020 ФОП ОСОБА_4 не зобов'язана нести відповідальність за затоплення приміщення та інших об'єктів не з її вини, що повністю узгоджується з положеннями частини другої статті 1172 ЦК України. Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що вина ФОП ОСОБА_4 у залитті квартири позивача підтверджується листом-зобов'язанням від 01 листопада 2021 року. Апеляційний суд виходить з того, за умовами пунктів 4.2-4.3 договору підряду № 20035, укладеного 16 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 , виконавець зобов'язується у разі неякісного виконання робіт, на основі письмової претензії замовника скласти Акт про дефекти, в якому вказати повний перелік браку та терміни їх виправлення, за свій рахунок виправити всі недоліки згідно з Актом про дефекти в узгоджений термін. Матеріали цієї справи не містять доказів складання Акту про дефекти приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . У справі відсутні також докази направлення ОСОБА_1 та відповідно отримання відповідачкою претензії-вимоги від 09 листопада 2021 року. За змістом ст. 81 ЦПК України доказування (а отже і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначене у сукупності спростовує твердження позивача про те, що відповідно до ст. 1166 ЦК України саме ФОП ОСОБА_4 повинна нести відповідальність за завдану шкоду».
Нових доказів неправомірної поведінки ФОП ОСОБА_2 , крім досліджених судами першої та апеляційної інстанції в справі № 750/3891/22, позивачем не надано.
Також і під час судового розгляду представник позивача визнав, що єдиним доказом такої поведінки відповідачки є лист-зобов'язання від 01.11.2021.
Натомість, ФОП ОСОБА_2 , стверджуючи, що підписання такого листа-зобов'язання сталося через її помилку в розумінні його змісту та наслідків, зазначає, що після залиття квартири ОСОБА_3 на її прохання оглянути місце проведення ремонтно-будівельних робіт ОСОБА_1 відмовив, а тому вона не визнає, що саме з її вини сталося протікання у ванній кімнаті позивача.
Отже, оскільки регресом є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду, суд відмовляє у задоволенні позову за відсутністю достатніх доказів неправомірної поведінки відповідачки.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідачка: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя