Справа № 583/4992/24
2/583/96/25
14 березня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки Кудіна О.М.,
представника відповідачки Абрамовича О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №6 цивільну справу №583/4992/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінка без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування, визнання права власності в порядку спадкування,
02.10.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Кудін О.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить: встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 ; змінити черговість спадкування ОСОБА_1 з четвертої черги спадкування на першу чергу; визнати право власності на 11/50 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 2004 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , з 2006 року останні почали проживали однією сім'єю в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_3 . За весь час спільного проживання позивачка опікувалася ОСОБА_3 , готувала їжу, прала одяг, прибирала в кімнатах, так як чоловік мав інвалідність і потребував допомоги. ОСОБА_3 пропонував укласти шлюб, однак це питання не вдалося завершити офіційною реєстрацією, оскільки постійно не вистачало часу. Дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відвідувала батька за весь час лише кілька разів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Звертає увагу на те, що ОСОБА_3 був особою з інвалідністю, мав вкрай незадовільний стан здоров'я, потребував постійної сторонньої допомоги, вся його незначна пенсія витрачалася ним самим же на лікування, а на інші потреби у ОСОБА_3 доходів не було, тому ОСОБА_1 матеріально утримувала його до самої смерті. Позивачка мала доходи від своєї діяльності, вона займається нетрадиційними видами допомоги людям, читає молитви, має постійний дохід, багато клієнтів. Крім того, за кордоном проживає донька позивачки, яка систематично пересилає матері грошові переводи в валюті. ОСОБА_1 була зареєстрована за вказаною адресою і фактично це є її єдине постійне житло. У фактичних шлюбних відносин позивачка прожила 20 років, а останні 6 років фактично виконувала обов'язки опікуна над спадкодавцем ОСОБА_3 . Вважає, що оскільки ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, вкладала свої кошти в облаштування господарства, вела з останнім спільний побут, фактично опікувалася ним, в той час як його дочка батька майже не відвідувала, вона має право на частину будинку, належного ОСОБА_3 , що і стало підставою для звернення до суду.
14.10.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачці строку для усунення викладених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
28.10.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
11.12.2024 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечила проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що 11/25 частин будинку по АДРЕСА_1 належали її батьку ОСОБА_3 на підставі договору дарування, а тому є його особистою власністю. Інша частина будинку (14/25) за вказаною адресою належить на праві приватної власності її матері ОСОБА_5 . Між її батьками існувала домовленість, що будинок буде належати дочкам, а саме: частина, що належить матері, буде належатиме сестрі відповідачки ОСОБА_6 , інша половина (в якій проживав батька) належатиме їй. Тому саме вона, як спадкоємець першої черги, подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька і оформила на себе 11/25 частин даного домоволодіння в порядку спадкування за законом, як того і хотіли батьки. Сестра не заперечувала проти цього. Зазначає, що дійсно з 2006 року позивачка зійшлася з батьком і деякий час проживала з ним. Проте, встановлення факту спільного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу не породжує у позивачки спадкового права після смерті ОСОБА_3 . Також відсутні підстави для зміни черговості спадкування та надання позивачці права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, оскільки ОСОБА_3 , враховуючи вік, був у нормальному фізичному стані, не потребував сторонньої допомоги, не мав тяжких хвороб чи каліцтв, не був у безпорадному стані та обслуговував себе самостійно, отримував пенсію і не перебував на матеріальному забезпеченні позивачки. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
11.12.2024 представником ОСОБА_2 - адвокатом Абрамовичем О.В. подано заяву про закриття провадження у справі №583/4992/24 у зв'язку з тим, що набрало законної сили рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.10.2023 та постанова Сумського апеляційного суду від 22.08.2024 по справі №583/3522/23, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц (провадження №14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №640/9380/19 (провадження №61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі №428/9280/20 (провадження №61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі №295/983/21 (провадження № 61-13906св21).
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
З матеріалів цивільної справи №583/3522/23 вбачається, що 24.07.2023 ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно, в якому просила: встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_3 ; визнати за нею права власності на 3/4 від 11/25 частини господарства АДРЕСА_2 . 21.09.2023 стороною позивача була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивачка просила відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України надати їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, яка має право на спадкування. Як на підставу заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що з 2004 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , з 2006 року вони проживали однією сім'єю в будинку по АДРЕСА_1 , вели спільний бюджет, спільно планували покупки та витрати, грошима, які кожен з них отримував, розпоряджалися разом. Весь час спільного проживання вона опікувалася ОСОБА_3 , готувала їжу, прала одяг, прибирала в кімнатах. Позивачка була зареєстрована за вказаною адресою і фактично це є її єдине постійне житло. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Зазначала, що оскільки вона перебувала з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, вкладала свої кошти в облаштування господарства, вела з ОСОБА_3 спільний побут, фактично опікувалася ним, в той час як дочки ОСОБА_3 батька майже не відвідували, вона в порядку спадкування має право на частину будинку, належного ОСОБА_3 .
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.10.2023 у справі №583/3522/23, яке постановою Сумського апеляційного суду від 22.08.2024 залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_8 залишені без задоволення. Зі змісту цього рішення вбачається, що суд дійшов висновку про доведеність факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без шлюбу, що є підставою для виникнення права спільної сумісної власності на майно, набуте під час спільного проживання. Разом з тим, позивачкою не порушувалося питання про визнання права власності на майно в зв'язку з його набуттям в період спільного проживання, а нею було порушено питання про визнання права власності в порядку спадкування. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги, оскільки вона фактично проживала з ОСОБА_3 на час його смерті однією сім'єю з 2006 року, тобто більше п'яти років, однак у неї не виникло права на отримання спадщини на житловий будинок після смерті ОСОБА_3 як спадкоємця четвертої черги, так як спадщину прийняла спадкоємиця першої черги. Судом не було встановлено існування підстав, визначених приписами ст. 1259 Цивільного кодексу України для надання ОСОБА_1 права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги. Оскільки позивачкою не були доведені обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, суд відмовив у задоволені заявлених у позові вимог.
Таким чином, підстави і предмет позову та склад учасників у справі №583/4992/24 і у справі №583/3522/23 є тотожними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 259, 260 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінка без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування, визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА