Справа № 513/1108/24
Провадження № 8/513/1/25
Саратський районний суд Одеської області
11 березня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Бучацької А.І., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., представника заявниці адвоката Кобильника Д.О., представника стягувача адвоката Реу Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Сарата заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кобильника Дениса Олеговича, інший учасник справи: ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
23 січня 2025 року представник боржниці адвокат Кобильник Д.О. звернувся до Саратського районного суду Одеської області із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:
скасувати судовий наказ Саратського районного суду Одеської області від 20.09.2024 по цивільній справі № 513/1108/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 18 вересня 2024 року до повноліття дитини.
ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у видачі судового наказу та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Заяву обґрунтував тим, що з 15.08.2024 року по теперішній час ОСОБА_2 перебуває на військовій службі. Виходячи з положень ч.2 ст.160 ЦПК України та ст.181 СК України ОСОБА_2 не мав права вимоги про стягнення із заявниці аліментів на утримання молодшої доньки, так як з нею не проживав ані тоді ані зараз.
Викладені обставини вважає нововиявленими, адже ані суду, ані заявниці вони не були відомі станом на час розгляду справи за заявою ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 27.01.2025 року заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кобильника Д.О. про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вказаної ухвали 29.01.2025 року до суду надійшла заява та клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового наказу, яке обґрунтовано тим, що про наявність судового наказу ОСОБА_1 дізналась випадково з мережі Інтернет з офіційного веб-порталу "Судова влада" лише 14.01.2025 (після арешту банківських рахунків) та звернулася до адвоката за правничою допомогою. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 27.08.2024 року шлюб між сторонами розірваний, сторони однією сім'єю не проживають більше півроку, не спілкуються. Про те, що ОСОБА_2 , є військовослужбовцем та призваний на військову службу, заявниця дізналася тільки 14.01.2025 року .
Ухвалою судді від 31.01.2025 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначене судове засідання.
У додаткових письмових поясненнях представник заявниці зазначив, що в даному випадку нововиявленими обставинами став факт проходження військової служби ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 дізналася від своєї старшої дочки лише в середині січня 2025 року та з цього моменту розпочинається 30-деннийстрок на подання заяви про перегляд судового наказу. З цих підстав вважає, що ОСОБА_1 не пропустила цей процесуальний строк, на підтвердження надав скріншот з мобільного телефону свідка ОСОБА_4 . Довідка № 525 від 22.07.2024, яку ОСОБА_2 надав до суду в копії є недостовірною та такою, шо не відповідає дійсності. Адже ОСОБА_2 не проживає разом з молодшою донькою, так як перебуває за місцем постійної дислокації військової частини та не утримує молодшу доньку. За фактом видачі старостою вказвної довідки було проведено службове розслідування та старосту притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а його дії визнано протиправними.
В судовому засіданні Представник заявниці адвокат Кобильник Д.О. підримав заяву про перегляд судового наказу за нововиявленим обставинами та заявлені клопотання.
Представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Реу Р.В. в судовому засіданні просив відмовити у поновленні строку на подання заяви про перегляд судового за нововиявленими обставинами, оскільки заявником не доведена поважність причин пропуску цього строку. Просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що ОСОБА_1 виїхала за межі України, перебуває за кордоном та не проживає разом з молодшою дочкою. Та обставина, що ОСОБА_2 призваний на військову службу за мобілізацією не є нововиявленою обставиною, тому що молодша дочка проживає разом із ним.
За клопотанням представника боржниці адвоката Кобильника Д.О. в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - старша дочка сторін, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Свідок пояснила, що її мати ОСОБА_1 з серпня 2024 року виїхала за межі України та до теперішнього часу перебуває в Голландії. До цього її мати також перебувала за кордоном приблизно півроку. Весь цей час молодша сестра ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із свідком та батьком ОСОБА_2 . У батька в с.Над'ярне є хата його покійної бабусі, але він там не проживав та не проживає. Батько та матір між собою не спілкуються. Стверджувала, що мати надсилає їй кошти. У серпні 2024 року батько ОСОБА_2 повідомив свідку, що його призвали на військову службу та з серпня 2024 року він поїхав до учебки. Через деякий час вона вдома побачила документи батька про військову службу, які він збирав для свого адвоката. Після учебки батько повренувся та проходить військову службу у військовій частині, яка розташована у Білгород-Дністровському районі та кожну неділю приїжджає додому в с.Над'ярне за вказаною вище адресою. Восени 2024 року вона отримала лист від виконавчої служби, адресований матері, про примусове виконання судового наказу про стягнення аліментів, про що повідомила матір. Зі слів матері їй відомо, що у неї арештували банківські рахунки. В середині січня 2025 року вона відправила матері на "Вайбер" документи, у тому числі і копії наказів про військову службу батька. З матір'ю у неї стосунки добрі, з батьком неприязні.
Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника боржниці та представника стягувача, допитавши свідка ОСОБА_4 , дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, суд приходить до наступних висновків.
Щодо клопотання представника заявниці про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (п.1 ч.1 ст. 424 ЦПК України).
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.
Статтею 127 ЦПК України визначено,що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
При цьому, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Долучена до заяви про перегляд судового наказу копія довідки військової частини НОМЕР_1 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі видана 30.08. 2024 року. Заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами подана через систему "Електронний суд" 23.01.2023 року, тобто з пропуском тридцяти денного строку, встановленого п.1 ч.1 ст. 424 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що її мати ОСОБА_1 з серпня 2024 року виїхала за кордон та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вказані обставини, а також те, що сторони розірвали шлюб, більше півроку разом не проживають та не сплкуються, суд вважає необхідним визнати причини пропуску строку поважними та поновити заявниці ОСОБА_1 процесуальний строк для подання заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
Щодо наявності підстав для перегляду судового наказу на нововиявленими обставинами.
Судом встановлено, що 20.09.2024 року Саратським районним судоом Одеської області виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 18 вересня 2024 року до повноліття дитини.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п'ята статті 183 СК України).
Аналогічні за змістом положення містяться й у пункті 4 частини першої статті 161 ЦПК України.
Боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (частина перша статті 170 ЦПК України).
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частини сьома-восьма статті 170 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тлумачення вказаних норм права свідчить, що судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини не може бути скасований за заявою боржника, проте може бути переглянутий за нововиявленими обставинами, перелік яких не є вичерпним.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Тому обставиною, яка підлягала встановленню судом при видачі судового наказу у даній справі, є обставина спільного проживання дитини, на утримання якої пропонується стягнути аліменти, разом із батьком
У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами представник боржниці посилається на те, що нововиявленими обставинами є факт проходження військової служби ОСОБА_2 на час видачі судового наказу від 20 вересня 2024 року. На думку представника боржниці, стягувач не проживав з молодшою донькою та не мав права вимоги до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
На підтвердження необґрунтованості вимог стягувача представник боржниці надав: 1) копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2024 р. за № 4313/2, відповідно до якої солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 15 серпня 2024 року; 2) копію довідки військової частини НОМЕР_2 від 11.11.2024 за № 81, в якій зазначено, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 12.10.2024 року. Як встановлено з довідки, військова частини дислоцирується у АДРЕСА_1
З урахуванням особливостей наказного провадження щодо видачі судового наказу без проведення судового засідання та повідомлення заінтересованих осіб представник боржниці при поданні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами мав надати рівнозначно переконливі докази на підтвердження проживання дитини з боржницею на час видачі судового наказу порівняно з доказами, наданими стягувачем ОСОБА_2 при поданні заяви про видачу судового наказу.
Суд установив, що при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_2 надав копію свідоцтва про народження дитини, видану уповноваженим органом копію довідки про реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та копію довідки Успенівської сільської від 22.07.2024 за № 525, відповідно до якої дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом їз ним за вказаною вище адресою, які підтверджують місце проживання ОСОБА_2 разом дочкою на день видачі судового наказу.
Натомість до заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами представник заявниці додав дві копії наказів командирів військової частини, які підтверджують факт призова ОСОБА_2 на військову службу за мобілізацією з 15 серпня 2024 року та проходження військової служби та клопотав про допит свідка ОСОБА_4 .
Згідно із частиною 1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За положеннями абзацу п'ятого статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;
Надані представником заявниці докази не спростовують обставину проживання дитини разом з батьком, встановлену судом при видачі судового наказу на підставі поданих стягувачем ОСОБА_2 документів. Більш того, свідок ОСОБА_4 підтвердила, що з серпня 2024 року боржниця виїхала за кордон в Голландію та не проживає разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вирішуючи питання, чи є зазначене вище нововиявленими обставинами, суд враховує те, що нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Тобто, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Істотність обставин, полягає в тому, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення. Суд має враховувати, що ці обставини є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору і вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи ( зазначена постанова у справі № 127/10129/17).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року).
Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
На відміну від нововиявлених обставин, нові обставини, тобто обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новим обставинами. За аналогією не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами нові докази.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 552/1290/20 викладено правовий висновок про те, що "аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами".
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 викладено висновок про те, що "тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин".
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Праведная проти росії", заява № 69529/01
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
ЦПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.
За частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц зазначено, що "нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо)".
Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 645/5876/20 вказував, що "з урахуванням особливостей наказного провадження щодо видачі судового наказу без проведення судового засідання та повідомлення заінтересованих осіб боржник при поданні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами мав надати рівнозначно переконливі докази на підтвердження проживання дитини з ним порівняно з доказами, наданими стягувачем при поданні заяви про видачу судового наказу... За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що боржник не довів наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу від 16 жовтня 2020 року, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви боржника та перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами".
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі № 359/10050/19 викладено висновок про те, що "обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти".
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною п'ятою статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, ОСОБА_2 довів наявність у нього такого права, надавши суду копію свідоцтва про народження дитини, довідку про реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та довідку Успенівської сільської ради про те, що він проживає за вищевказаною адресою та до складу його сім'ї входить дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Той факт, що ОСОБА_2 призваний на військову службу за мобілізацією та проходить військову службу у військовій частині, яка дислоцируються у АДРЕСА_1 , не є нововиявленими, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу. Тобто, доводи представника боржниці про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про її незгоду з судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Суд відхиляє ствердження представника заявниці про те, що ОСОБА_2 отримав довідку Успенівської сільськї ради Білгород-Дністровського району за № 525 від 22.07.2024 з метою подальшого оформлення опікунства над дитиною задля звільнення з військової служби та про те, що з цією ж метою ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу судовог о наказу, оскільки ці ствердження не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із заявою про зменшення розміру стягнення аліментів, за наявності підстав передбачених законом (ч. 7 ст. 170 ЦПК України) в порядку ст. 192 Сімейного кодексу України.
З огляду на зазначене, наведені представником боржниці у заяві підстави для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, в розумінні статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами, оскільки не спростовують факти, що були покладені в основу судового наказу та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому наказі, а також фактично зводяться до незгоди з прийнятими судовими рішеннями у цій справі та пероцінки доказів, покладених в основу судового наказу.
Крім того, у даному випадку задоволення заяви ОСОБА_1 не забезпечує якнайкраще інтереси дитини, на утримання якої за судовим наказом стягнуто аліменти.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 513/1108/24.
Керуючись ст. ст. 18, 120,127,160, 161, 258-261, 268, 353, 423, 424, 429 ЦПК України, суд,9 ЦПК України, суд,
Клопотання представника заявниці адвоката Кобильника Дениса Олеговича про поновлення процесуального строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кобильника Дениса Олеговича, інший учасник справи: ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 17 березня 2025 року.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 23 січня 2003 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заявниці: адвокат Кобильник Денис Олегович, РНОКПП НОМЕР_5 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 004457 від 24.05.2021 року, видане Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення № 52 від 19.05.2021 року, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Італійська, 32, прим. 12.
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 08.12.2017 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник стягувача: адвокат Реу Руслан Васильович, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОД № 003029, видане 21.06.2017 року Радою адвокатів Одеської області, місцезнаходження: 68200, с-ще Сарата, вул. Крістіана Вернера, 82 А, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Суддя А. І. Бучацька