Іменем України
14 березня 2025 року
м. Харків
справа № 638/17071/24
провадження № 22-ц/818/1384/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсалбанк», в особі представника Македона Олександра Андрійовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року, постановлене суддею Малаховою О.В.,
У травні 2024 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 18.06.2024 у розмірі 47427,70 грн за кредитним договором від 25.07.2019 та судових витрати. В якості правових підстав позову зазначає неналежне виконання Відповідачем зобов'язань та норми визначені статтями 509, 525, 526, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) загальний залишок заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 25.07.2019 за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 25562,83 грн та 1632,05 грн судового збору.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розподілити судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості послуг, Паспортом споживчого кредиту. Вважає, що невиконання боржником умов договору, на які він погодився та ознайомився в анкеті-заяві (стосовно того, що договір про надання банківських послуг складається не лише з анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту) та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком матиме наслідком порушення положення про обов'язковість договору. Зазначає, що у підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Вказує, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
ОСОБА_1 надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що кредитний договір з банком не підписував, підписав заяву про приєднання до банківських послуг. Вказує, що заява не містить взагалі істотних умов безпосередньо кредитування. Не містить розміру кредитних коштів, відсоткової ставки, погодженої суми кредитного ліміту. Наголошує, що тіло кредиту було ним сплачено.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Відповідач здійснював погашення заборгованості, а Позивач здійснював нарахування відсотків, які не передбачені умовами договору та які не зарахував до погашення тіла кредиту. Враховуючи що нарахування Позивачем відсотків у розмірі 21864,87 грн та зарахування оплат, здійснених Відповідачем у цьому розмірі в рахунок погашення відсотків, є безпідставним.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25.07.2019, у якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я. Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані Відповідача. У відзиві на позов ОСОБА_1 не заперечує факт підписання Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених вище документів. В частині 6 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг Відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. В частині 11 Анкети-заяви Відповідач просить усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
З позовної заяви вбачається, що на підставі укладеного договору Відповідач отримав 50000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .
На підтвердження заборгованості Позивач посилається на умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, затверджені Протоколом Правління №46 від 24.11.2021, що набув чинності з 27.11.2021, Чорну картку monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до тарифів картки «Monobank» пільговий період за карткою діє до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), пільгова відсоткова ставка становить 0,00001%, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами становить 4% від заборгованості, базова відсоткова ставка - 3,1 % на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості - 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
З наданого Позивачем розрахунку заборгованості за договором від 25.07.2019 вбачається, що станом на 18.06.2024 за Відповідачем обліковується заборгованість за наданим кредитом у розмірі 47427,70 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 47427,70 грн, заборгованості за пенею 0,00 грн, заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність Банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.4 ст.42Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1ст.3ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються також на встановлені законом, проте вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених законодавством, зокрема, ст.ст.625,1048 ЦК України, позивач не пред'явив.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, ця Анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, визначення розміру процентів за користування кредитом.
При цьому, як вбачається з розрахунку, банком також здійснювалось автоматичне списання відсотків, що теж враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично такою не є, загальна сума внесених коштів становить 21864,87 грн., тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення 25562,83 грн. (47427, 70 - 21864,38).
Отже, висновок суду про часткове задоволення позовних вимог відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова