Справа № 344/21271/24
Провадження № 33/4808/226/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.
Суддя-доповідач Повзло
12 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Бойчука М.Й.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Бойчука Мирослава Йосиповича на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, жителя АДРЕСА_1 ,,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Оскарженою постановою судді суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинене за таких обставин.
24 листопада 2024 року о 09 год. 05 хв. в м. Івано-Франківськ, по вул. Симона Петлюри, 8А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.9 а) ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник Бойчук М.Й. в апеляційній скарзі просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_1 вважає оскаржену постанову незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що в порушення вимог ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про Національну поліцію», ПДР працівниками поліції не повідомлено ОСОБА_1 - причину зупинки транспортного засобу. Крім цього, звертає увагу на те, що за повідомленням Компанії Saturn Data International (уповноважений представник виробника концерну Drager SafetyAG&Co. KGaA (Німеччина) в Україні від 29.11.2023 року №990-11, всі огляди на стан сп?яніння водіїв, які проводяться працівниками поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за допомогою спеціальних технічних засобів газоаналізаторів для контролю (вимірювання) вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alkotest 6810 та Drager Alkotest 6820 на даний час є незаконними, а дії окремих посадових осіб ГУНП в Івано-Франківській області, протиправними. Працівниками поліції не пред?явлено водію Свідоцтво про повірку газоаналізатора Drager Alkotest 6820, що можна вважати його показники такими, які не мають юридичної сили.
Вказує, що в порушення права на захист, поліціянтами не роз?яснено ОСОБА_1 право на виклик адвоката, що є порушенням ст. 59 Конституції України.
Крім того, із відеозаписів з нагрудної камери поліціянтів, які знаходиться на оптичному диску, вбачається, що такі не є безперервним і відповідно неможливо відновити всі обставини події.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Бойчук М.Й. з'явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2024 року серії ЕПР1 №180932 (а.с. 1) 24 листопада 2024 року о 09 год. 05 хв. в м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри, 8А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому порядку проводився зі згоди водія із застосуванням приладу Драгер алкотест 6820 на місці зупинки транспортного засобу, проба позитивна 0,40 проміле, з результатом згідний, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Савкою В.В. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 .
Підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП не здобуто.
Під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з копією постанови від 24 листопада 2024 року серії ЕНА № 3535365(а.с. 8) поліцейським на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 24 листопада 2024 року о 09 год. 05 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Петлюри, 8А, керуючи транспортним засобом перетнув суцільну дорожню розмітку, чим порушив п. 8.5.1 ПДР.
Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2, 3) засвідчує результат тесту ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, прилад ARHJ 0303 - 0, 40 проміле. Прилад пройшов повірку 05 листопада 2024 року (а.с. 10).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest 6820, погодився з його результатами, що підтвердив власноручним підписом.
За змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» (а.с. 5), водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння. Огляд не проводився, у зв'язку з відмовою водія ОСОБА_1 .
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 11), на яких безсторонньо зафіксовані деякі обставини події: службовий автомобіль поліцейських наближається до транспортного засобу «Hyundai Tucson» за кермом якого перебуває ОСОБА_1 ; спілкування поліціянтів з водієм; як поліціянт пропонує йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, роз'яснює порядок застосування спеціального технічного засобу; водій продуває в мундштук повітря до звукового сигналу прибору, після чого поліцейський оголошує результат - 0,40 проміле та демонструє його; як поліціянт з'ясовує, чи згідний водій з результатом та чи потрібно їхати до медичного закладу; водій заперечень не висловлює; як поліціянт роз'яснює права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, водій пояснює поліціянтам, що вживав «вчора алкоголь».
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, мають безсторонній характер, є послідовними.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи сторони захисту відносно відеозаписів події правопорушення, а саме, що їх здійснено з перервами, є непереконливими, такі недоліки не є суттєвими.
Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія.
При цьому, Інструкція про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затверджена наказом Департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03 лютого 2016 року, на яку посилається апелянт, втратила чинність.
Також, за змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що в той день 24 листопада 2024 року не вживав алкоголь та погодився з обвинуваченням в керуванні транспортного засобу в стані сп'яніння, оскільки розгубився та не знав проведення, однак такі доводи суд вважає способом захисту, та такими, що не є підставою для скасування судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніннявизначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Апелянт не заперечує, що він керував транспортним засобом та є водієм згідно з ст. 130 КУпАП, це узгоджується з матеріалами справи.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, погодився з результатами.
Доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу не є слушними, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти установлений законом огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Безпідставно сторона захисту посилається на те, що поліціянти не роз'яснили ОСОБА_1 права, оскільки останній власноручним підписом у протоколі підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Апелянт вказує, що поліцейські не вжили жодних дій щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, проте матеріали справи не містять відомостей про те, що він висловлював поліцейським намір скористатися правовою допомогою й йому було відмовлено, або чинились перешкоди.
Звертаю увагу, що процесуальний статус особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з правами у відповідності з ст. 268 КУпАП, виникає тоді, коли уповноважена особа виявляє таке правопорушення, що є підставою для складення відповідного протоколу.
Твердження про те, що ОСОБА_1 не пред?явлено Свідоцтво про повірку газоаналізатора Drager Alkotest 6820, вважаю, що не є слушним.
За змістом п. 5 Розділу 2 Інструкції саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про таке, і поліцейським її було проігноровано.
Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор Drager Alcotest, в тому числі 6820, включений до вказаного переліку.
Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії.
Тому доходжу висновку, що показники застосованого спеціального технічного засобу є допустимими доказами.
Той факт, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та згідно документів (а.с. 39-40) наданих стороною захисту, має відповідні бойові звання, не дають підстав для прийняття рішення про звільнення його від адміністративної відповідальності.
Враховую, що під час оцінки пояснень ОСОБА_1 , що надані судом його пояснень у протоколі, береться до уваги не сам факт визнання чи заперечення особою своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення,а ті фактичні дані, які мають значення для встановлення фактичних обставин у справі про адміністративне правопорушення та оцінюються у сукупності з усіма іншими встановленими відомостями.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
За таких обставин, доходжу висновку про доведеність поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Бойчука Мирослава Йосиповича залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло