Справа № 345/1093/25
Провадження № 2/345/714/2025
про відмову у відкритті провадження у справі
17.03.2025 м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №3646 від 31.10.2024, -
ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради №3646 від 31.10.2024 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку, яка розташована в районі АДРЕСА_1 площею 0,3292 га».
Щодо визначення предметної юрисдикції даної справи, то позивач покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц де зазначено: «Якщо особа стверджує про порушення ї прав як наслідок рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.» А тому вважає, що дана справа розглядається у порядку цивільного судочинства при наявності у земельної ділянки статусу об'єкта цивільних прав з визначеними на неї правами.
Щодо визначення юрисдикції даного спору суд вважає за небхідне зазначити наступне.
Згідно постанови від 2 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21, Велика Палата Верховного Суду вирішила, що необхідно відступити від попередніх висновків щодо визначення юрисдикції спору щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування та вказала, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: (1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; (2) визнання проти правним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; (3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; (4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; (5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; (6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративною справою в розумінні частини 1 статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що суть спірних правовідносин полягає у оспорюванні правомірності прийнятих відповідачем рішень, а саме: про визнання протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради №3646 від 31.10.2024 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку, яка розташована в районі вул. Львівська в м. Калуші, Івано-Франківської області площею 0,3292 га».
Наявність існуючого речового права позивача на земельну ділянку площею 0,3292 га, яка знаходиться в районі вул. Львівська в м. Калуші, Івано-Франківської областіна території Калуської міської ради Івано-Франківської області, судом не встановлено, а оскаржуване - рішення Калуської міської ради №3646 від 31.10.2024 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку, яка розташована в районі вул. Львівська в м. Калуші, Івано-Франківської області площею 0,3292 га» не спричиняє виникнення, зміни або припинення речового права на цю земельну ділянку в позивача.
Згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач Калуська міська рада під час прийняття спірного рішення №3646 від 31.10.2024 здійснювала владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах орган місцевого самоврядування реалізовував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 371/957/16-а, від 06 лютого 2019 року у справі 346/2888/16-а, від 16 січня 2019 року у справі 361/2562/16-а, від 2 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21.
Таким чином, у цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські функції Калуської міської ради, яка у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень, що свідчить про поширення на цю справу юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно доположень п.1ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевказане, вважаю, що у відповідності до п.1.ч.1 ст.186 ЦПК України слід відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №3646 від 31.10.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №3646 від 31.10.2024.
Заяву з додатками повернути ОСОБА_1 , в порядку ч. 3 ст. 186 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя