Справа № 345/1142/25
Провадження № 2-о/345/100/2025
про залишення позовної заяви без руху
17.03.2025 м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сухарник І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Калуської міської ради, Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усиновлення дитини одним із подружжя, -
встановив:
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою, в якій просить суд визнати його усиновлювачем дитини своєї дружини ОСОБА_2 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Ознайомившись з матеріалами заяви, суддя приходить до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, передбачених нормами ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., який був затверджений Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р.
Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні наразі.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р., який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.
Згідно Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом.
Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 р. у справі № 754/5841/17.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно ч. 8 ст. 49 ЦПК України заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
З огляду на те, що порядок залучення заінтересованої особи у ЦПК України не врегульований, а відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, суд при залученні заінтересованої особи керується вимогами статті 53 ЦПК України.
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Ч. 3 ст. 53 ЦПК України регламентовано, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Заявник у вказаній справі за віком є особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви, у заявника ОСОБА_1 та його дружини є ще двоє неповнолітніх дітей.
Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначений ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (чинний станом на день подання заяви). Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані - п.3 ч.1) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Виходячи з віку заявника, правовідносини у цій справі можуть бути пов'язаними з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З огляду на викладене, рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак такий заявником у якості заінтересованої особи залучений не був.
Відтак, з метою перевірки зазначених обставин та встановлення належного кола учасників справи, позивачу слід надати суду інформацію (документи) на підтвердження/спростування того факту чи є він військовозобов'язаним, чи перебуває на військовому обліку, чи проходить військову службу, а також вказати відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому він перебуває на обліку та/або військову частину, в якій проходить службу.
Таким чином, заявнику необхідно подати заяву в новій редакції відповідно до кількості сторін та суду, надати відповідні докази.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Калуської міської ради, Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усиновлення дитини одним із подружжя - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Копію ухвали суду надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: