Справа № 206/1301/25
Провадження № 1-кс/206/314/25
13.03.2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі в режимі відеоконференції
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_4 , що погоджено з заступником начальником Луганської областної прокуратури ОСОБА_5 , матеріали кримінального провадження № 12012030330000097 від 04.12.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 2 ст. 187 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рубіжне, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 2 ст. 187 КК України,
13.03.2025 року старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 2 ст. 187 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що упровадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області перебувають матеріали досудового розслідування відомості про яке 04.12.2012 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012030330000097, за підозрою громадянина України ОСОБА_6 , у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та у вчиненні розбою за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 21.12.2000 до Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області із заявою звернулась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 19.12.2000 її батько - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , зник безвісті.
У період часу, з 17 по 19 грудня 2000 року, більш точна дата під час досудового розслідування не встановлена, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на протиправне заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовим коштами, які належать ОСОБА_8 , ОСОБА_6 запропонував своїм знайомим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (05.10.2006 року, Рубіжанським міським судом Луганської області, винесено вирок відносно ОСОБА_10 , згідно якого останньому призначена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1(один) рік два місяці, з конфіскацією частини майна, яке належить останньому на праві приватної власності. 31.05.2006 року, Рубіжанським міським судом Луганської області, винесено вирок відносно ОСОБА_9 , згідно якого останньому призначена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з конфіскацією майна, яке належить останньому на праві приватної власності. Відносно ОСОБА_13 призначена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з конфіскацією майна, яке належить останньому на праві приватної власності.) вчинити розбійний напад на ОСОБА_8 , з метою заволодіння грошовими коштами останнього.
На пропозицію ОСОБА_6 вчинити протиправні дії стосовно ОСОБА_8 , з метою заволодіння грошовими коштами останнього, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , погодилися.
З метою збору учасників та обговорення обставин нападу на ОСОБА_8 , ОСОБА_6 орендував квартиру, розташовану в будинку АДРЕСА_3 .
У подальшому, ОСОБА_6 розробив план розбійного нападу на ОСОБА_8 , з яким ознайомив учасників. Відповідно до плану скоєння кримінального правопорушення, усім учасникам необхідно було зібрати наступні відомості про ОСОБА_8 , а саме: місця проживання, роботи, матеріальне становище, наявність автотранспорту, розпорядку дня, звички та відстежити його переміщення по місту Рубіжне Луганської області. Для реалізації вищевказаного злочинного плану необхідно було визначити місце вчинення нападу, путі відходу з місця скоєння кримінального правопорушення, місця утримання ОСОБА_8 та підготувати знаряддя вчинення злочину: мотузки для зв'язування ОСОБА_8 , шапки, для того, щоб ОСОБА_8 не міг бачити обстановку навколо та нападників, металевого пруту для нанесення ОСОБА_8 ударів.
Після чого, відповідно до плану, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в темну пору доби, на пустій вулиці, в місці, визначеним ОСОБА_6 , повинні були здійснити напад на ОСОБА_8 із застосуванням фізичного впливу, небезпечного для життя та здоров'я, позбавити його можливості до супротиву, вдягнути в'язану шапку та на транспортному засобі ОСОБА_10 доставити до підвалу гаражу, який належить ОСОБА_12 .
Так, у період часу з 17 по 20 грудня 2000 року, точну дату та місце встановити під час досудового слідства не надалося можливим, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинений за попередньою змовою групою осіб, дочекавшись появи ОСОБА_8 у м. Рубіжне Луганської області, несподівано напали на нього, при цьому ОСОБА_10 , завдав удару по тілу ОСОБА_8 заздалегідь приготованим металевим прутом. Після чого, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , спільними діями збили потерпілого з ніг та з метою позбавити ОСОБА_8 здатності до опору, застосовуючи насильство, небезпечне для його життя та здоров'я в момент заподіяння, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 завдали численних ударів по тілу ОСОБА_8 , руками, ногами та металевим прутом, внаслідок чого, останній втратив свідомість.
Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , скориставшись безпорадним станом потерпілого, застосували насильство, яке виразилося у зв'язуванні потерпілого, який перебуває в несвідомому стані, мотузками та надяганні на голову та обличчя ОСОБА_8 спеціально приготовленої в'язаної шапки, що позбавило останнього можливості бачити навколишнє оточення та злочинців, після чого протиправно перемістили ОСОБА_8 , обмежуючи свободу його пересування, до гаража № НОМЕР_1 блоку № 4, розташованого у гаражному кооперативі «Кардан» м. Рубіжне Луганської області, де ОСОБА_11 , з метою одержання відомостей щодо місцезнаходження грошових коштів, став наносити численні удари руками та ногами ОСОБА_8 по голові та тулубу.
Перебуваючи в приміщенні гаража, діючи спільно та узгоджено, ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , заволоділи майном ОСОБА_8 , яке знаходилося безпосередньо при ньому, а саме: ланцюжком із золота 583 проби, вартістю 1276 грн. з натільним ажурним хрестом з розп'яттям Ісуса Христа із золота 583 проби, вартістю 464 грн; грошовими коштами в сумі 2000 грн; грошовими коштами в сумі 300 доларів США (згідно зі службовим розпорядження Національного банку України від 19.12.2000 «Про офіційний обмінний курс гривні до іноземних валют», курс долара США за 100 доларів становить 543,57 грн.), що становить 1630,71 грн., паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , трьома зв'язками ключів, що не становлять матеріальної цінності.
Після заволодіння даним майном ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 намагалися споїти ОСОБА_8 медичним препаратом «клофелін», при цьому ОСОБА_6 намагався залити медичний препарат ОСОБА_8 до рота, а інші тримали ОСОБА_8 , допомагаючи своїми діями ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_8 чинив опір, намагався звільнитися. Після кількох спроб, ОСОБА_8 вдалося звільнитися і він, схопивши металевий куточок, що знаходився в підвалі, завдав удару ОСОБА_9 в область голови.
Решта дійових осіб, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 побачивши те, що відбувається, злякалися і покинули приміщення підвалу. Залишившись у підвальному приміщення гаражу, ОСОБА_17 за допомогою металевого куточка забарикадував металеві двері підвалу, чим обмежив доступ до нього з боку гаража.
Після цього, ОСОБА_6 , шляхом вибивання дверей, намагався проникнути в приміщення підвалу. Переконавшись у марності своїх спроб, повернувшись через деякий час, ОСОБА_6 , спустився до дверей підвалу та повторно намагався переконати ОСОБА_8 відчинити двері.
У зв'язу із тим, що ОСОБА_8 не відчиняв дверей підвалу, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 . Так, за допомогою пістолета, який ОСОБА_6 раніше підготовив та взяв із собою, в отвір дверей, здійснив щонайменше два постріли з невстановленої зброї у голову та тулуб ОСОБА_8 , який перебував за дверима у підвалі.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 306/362/402 від 22.11.2005, у ОСОБА_8 встановлено дірчасті переломи правої тім'яної кістки і тіла клиноподібної кістки. Встановлені ушкодження утворилися внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 , ОСОБА_6 упакував труп у поліетиленову плівку та брезентовий намет, який обмотав металевим ланцюгом і прикріпив до нього гирю вагою 32 кілограми.
В подальшому, ОСОБА_6 та співучасники погрузили труп ОСОБА_8 до багажного відділення автомобіля марки «Форд Скорпіо», державний номерний знак НОМЕР_2 та виїхали з міста Рубіжне Луганської області. Через деякий час, ОСОБА_6 та його спільники приїхали в район мосту через річку Оскіл, розташований поблизу селища Гороховатка Харківської області, де труп ОСОБА_8 скинули у річку Оскіл.
Згідно висновку експерта Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи № 927/293 м-к від 17.08.2005, встановлено, що представлені кісткові рештки належали особі чоловічої статі, європеоїдної раси, вік якої перебував у межах 45-55 років, довжина тіла (зріст) у межах 173,2-178,8 см. Дослідженням представлених решток трупа було виявлено такі пошкодження: на під?язиковій кістці наявний неповний поперечний перелом лівого великого рогу; на щитоподібному хрящі наявний неповний поперечний перелом лівого верхнього рогу; Дані ушкодження на під?язиковій кістці та щитоподібному хрящі утворилися від сили, яка діяла на передньо-бокову поверхню шиї зліва. У ділянці правої та лівої хрящових пластинок щитоподібного хряща наявні наскрізні ушкодження, які утворилися, найімовірніше, посмертно від дії зубів тварин. на черепі наявні вдавлений перелом (ушкодження №1) лобової кістки праворуч, дірчастий перелом (ушкодження № 2) правої тім?яної кістки, лінійний перелом (ушкодження № 3) правої та лівої тім?яних кісток і дірчастий перелом (ушкодження № 4) тіла клиноподібної кістки. Пошкодження № 1 утворилося внаслідок одноразового ударного впливу тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, що має дві грані, які сходяться під кутом, і відносно виражене ребро. Пошкодження № 2, дірчастий перелом, є вхідним, наскрізним вогнепальним ушкодженням. Встановлене ушкодження № 3 утворилося внаслідок одноразового ударного впливу тупого твердого предмета, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися. Ушкодження № 4, дірчастий перелом тіла клиноподібної кістки, найімовірніше, є вихідним, наскрізним, вогнепальним ушкодженням. Пошкодження № 2 і № 4, найімовірніше, утворилися одномоментно внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї.
Відповідно до листа начальника ГУНП в Луганській області № 833/111/18/01-2023 від 17.04.2023, у зв'язку із проведенням активних бойових дій на території області, Головне управління тимчасово передислоковано до м. Дніпра, в тому числі органи досудового розслідування ГУНП в Луганській області з 18.04.2023 дислокуються та виконують свої функції, відповідно вимог діючого законодавства України, за адресою: вул. Гайова (Рощинська), 78, м. Дніпро.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.
Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК України, передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до якого належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які викривають його злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, суд враховує фактичні обставини даного кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, переховується від суду, оголошений у розшук.
Враховуючи доведеність, заявлених прокурором, ризиків, наявність оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у розшук, суд приходить до висновку, що потреба в обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є виправданою та необхідною.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, доцільним є не обирати підозрюваному ОСОБА_6 , альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.
Відтак, суд при постановленні даної ухвали не визначає підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 372, 376, 575 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_4 , що погоджено з заступником начальником Луганської областної прокуратури ОСОБА_5 , матеріали кримінального провадження № 12012030330000097 від 04.12.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 2 ст. 187 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_6 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Організацію виконання даної ухвали доручити процесуальному прокурору ОСОБА_18 .
Копію ухвали вручити прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1