Справа № 190/2793/24
Провадження №2/190/126/25
14 березня 2025 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
за участі секретаря Пронської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягненя заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Позивач ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором..
Ухвалою суду від 17.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, з повідомленням (викликом) сторін.
04.02.2025 року представник позивача ТОВ «ФК'ЄАПБ» - Дергунова А.В. через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки станом на 31.01.2025 року відповідач виконав своє зобов'язання перед ТОВ «ФК'ЄАПБ» за кредитним договором №76543559 від 20.07.2023 року; також просить повернути позивачу судовий збір з державного бюджету у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про закриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: "предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У постанові від 20.09.2023 у справі № 345/5459/21, з огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04, провадження № 12-67гс19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 у справі №686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20, провадження №61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення».
Тому, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи той факт, що заборгованість відповідачем сплачена, про що вказав позивач у письмовій заяві, що в даному випадку дає суду підстави вважати, що на час розгляду справи відсутній предмет спору, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Частиною 2 ст.256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч.2ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається із п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях; у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, враховуючи підставу закриття провадження у справі - п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, тобто відсутній предмет спору, при цьому п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" не містить такої підстави як виключного випадку не повернення сплаченого судового збору, а відтак наявні підстави для повернення сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду із вказаним позовом, що підтверджується платіжною інструкцією №87426 від 15.11.2024 року, в повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 258-261 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Дергунової Анни Вячеславівни про закриття провадження у справі, - задовольнити.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягненя заборгованості за кредитним договором, закрити у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути з державного бюджету позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова,буд.2 пов.4) сплачений згідно платіжної інструкції №87426 від 15.11.2024 року, судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Cуддя: Ю.В.Кудрявцева