Єдиний унікальний номер 205/3138/25
Номер провадження3/205/1310/25
12.03.2025 м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дахно М.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу ВАД № 402679 від 21.02.2025 16.02.2025 близько 18:20 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за місцем спільного мешкання вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 .
На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення до вказаного протоколу долучено рапорт старшого ДОП СП ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, згідно якого 21.02.2025 на лінію «102» надійшов виклик від ОСОБА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , її мати буянить, ображає, забирає інгалятор, не дає лікуватись, штовхає. Також долучено рапорт старшого інспектора-чергового ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про отримання на лінію «102» та реєстрацію вказаної заяви 16.02.2025; Форму оцінки ризиків домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , якою визначено низький рівень небезпеки вказаної особи; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.02.2025 від ОСОБА_3 щодо вчинення відносно неї ОСОБА_1 домашнього насильства; письмове пояснення ОСОБА_2 про те, що 16.02.2025 близько 18:20 за місцем їх спільного мешкання її мати ОСОБА_1 висловлювала у її бік образливі слова, штовхала, не давала інгалятор для лікування хвороби, у зв'язку із чим вона звернулась за допомогою до поліції. Також до протоколу долучено письмове пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла домашнього насильства відносно своєї доньки ОСОБА_2 , яка є психічно хворою, знаходиться на обліку у лікаря-психіатра та не відповідає за свої вчинки.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила раніше надані нею письмові пояснення та додала, що 16.02.2025 увечері вона після користування інгалятором поклала його в коробку, в цей час її донька ОСОБА_2 стала вихоплювати його у неї з рук, у зв'язку із чим у них виник конфлікт. Фізичне або психологічне насильство відносно доньки заперечує.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила раніше надані нею письмові пояснення та додала, що 16.02.2025 увечері мати вихоплювала у неї з рук інгалятор, ударила її по рукам, чи ображала її мати - не пам'ятає. У зв'язку із вказаними обставинами вона звернулась до поліції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одним із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, адміністративна відповідальність настає лише за вчинення домашнього насильства, внаслідок якого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно вимог п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Разом з тим, уповноваженою особою у протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано таку обов'язкову ознаку його складу, як настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні встановлено факт побутової суперечки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, що завдало психічному здоров'ю потерпілої, не отримано.
Суд зауважує, що насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, саме по собі вживання лайки на адресу осіб із числа передбачених статтею 3 Закону України №2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки такі дії неминуче мають потягнути за собою наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язок довести причинно-наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою, та наслідками, що настали, покладається на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, лайка в межах конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Наявність сварки і непорозумінь між вказаними особами на майновому та/чи побутовому ґрунті може свідчити про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.
Практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).
Так, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, дослідивши матеріали, долучені до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, заслухавши пояснення осіб, суд дійшов висновку, що вони не містять доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, ст.124, 247, 251, 256, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно