Справа № 202/2467/25
Провадження № 1-кс/202/1999/2025
13 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000229 від 11.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що 11.03.2025 о 18 год 45 хв водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Вакаренка у с-щі Божедарівка, Кам'янського району, виїхав за межі проїзної частини ліворуч де допустив наїзд на трьох неповнолітніх пішоходів ОСОБА_5 , 2013 р.н., ОСОБА_6 , 2011 р.н., та ОСОБА_7 , 2010 р.н. що стояли на краю дороги без руху.
Внаслідок ДТП ОСОБА_8 загинув на місці події, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 госпіталізовані до КЗ «ДОДКЛ» ДОР».
11.03.2025 за вказаним фактом СУ ГУНП України в області розпочато досудове розслідування №12025040000000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
11.03.2025, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був оглянутий автомобіль «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , під час чого встановлено, що він зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, після цього його було вилучено, та доставлено на забезпечення відповідального зберігання речового доказу на майданчик тимчасового тримання ВП №6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, см. Кринички, вул. Центральна 7, де він і знаходиться на даний час.
Автомобіль «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 , АДРЕСА_1 .
Необхідно також звернути увагу, що автомобіль «ВАЗ 2109»
р.н. НОМЕР_1 , виступає головним речовим доказом у кримінальному провадженні, і за його участю необхідно провести експертизу технічного стану транспортного засобу на предмет можливої його несправності, також планується призначення транспортно-трасологічної експертизи на предмет встановлення повного механізму наїзду на пішоходів, для чого експертам буде необхідний необмежений доступ до автомобілю «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 .
Приймаючи до уваги, що автомобіль «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , являється основним речовим доказом у кримінальному провадженні, зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також містить відомості, які будуть використані, як доказ факту чи обставин, під час розслідування кримінального провадження, а також існує ризик, що при повернені речового доказу власнику, є можливість їх перетворення, псування, чи знищення, оскільки володілець, або особи у власності яких він буде перебувати, можуть провести його ремонтування, що знищать сліди, які мають істотне значення, для встановлення істини у справі, таким чином з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи все вищезазначене, прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд даного клопотання за його відсутності, в клопотанні вказав, що заявлені вимоги підтримує.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляду клопотання за його відсутності.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно вилучено 11.03.2025.
Клопотання про арешт майна було подано до суду 13.03.2025, тобто в межах строку, визначеного ч.ч.3, 5 ст. 171 КПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНп в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000229 від 11.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 11.03.2025, 11.03.2025, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був оглянутий автомобіль «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , під час чого встановлено, що він зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, після цього його було вилучено, та доставлено на забезпечення відповідального зберігання речового доказу на майданчик тимчасового тримання ВП №6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, см. Кринички, вул. Центральна 7, де він і знаходиться на даний час.
Згідно копії реєстраційної картки ТЗ, право власності на транспортний засіб «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_9 .
Постановою слідчого транспортний засіб «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що транспортний засіб «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадженні і може бути використаний як доказ факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на тимчасово вилучене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна відповідно до розділу «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000229 від 11.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, на транспортний засіб «ВАЗ 2109» р.н. НОМЕР_1 , право власності на який, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 .
Заборонити володіння, користування та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Арештоване майно зберігати відповідно до Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору та іншим заінтересованим особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1