Справа № 202/18087/23
Провадження № 1-кп/202/941/2025
14 березня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 06.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040660001554, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кідри Володимирського району Рівненської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 06.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040660001554 у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжно заходу у виді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_6 , в обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду. На даний час заявлений ризик не зменшився.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений та захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи заявлені клопотання суд зазначає, що згідно ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_5 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчинення кримінальних правопорушень.
З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків. Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає. Доказів того, що існують обставини, які можуть бути підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у домашнього арешту суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час продовжують існувати і не зменшились, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому. З огляду на викладене суд вбачає підстави для продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 314, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло у період часу з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяця, тобто до 13 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 :
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати у період часу з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю або у випадку перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у медичних закладах та пов'язаних із вказаним лікуванням пересувань.
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала діє по 13 травня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ГУНП у Рівненській області за зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого, для забезпечення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1