Справа № 209/1518/24
Провадження № 2/209/74/25
"05" березня 2025 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
за участі секретаря Золотих Л.М.
представника позивача (адвоката) Плетенко К.Ю.
представника відповідача (адвоката) Єсіпової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини,
Короткий зміст позовних вимог
06 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом №268. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, спільне життя у позивача з відповідачем не склалося, з липня 2023 року вони фактично припинили шлюбні відносини. Після припинення шлюбних відносин сторони почали проживати окремо, відповідачка разом із сином на теперішній час проживають за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту припинення шлюбних відносин відповідачка стала чинити перешкоди позивачу у вихованні дитини та спілкуванні з нею, позивач не має можливості навіть спілкуватись телефоном із сином. Позивач не має можливості дізнатись у сина як справи, як його здоров'я, як пройшов його день, чи потребує він чогось. Що стосується прийняття участі як батька у вихованні дитини, відповідачка також перешкоджає зустрічам. Всі намагання позивача побачити та поспілкуватися з дитиною закінчуються тим, що відповідачка викликає органи поліції, яким повідомляє, що позивач начебто чинить сварки. Проте, позивач не має наміру з'ясовувати стосунки, а навпаки намагається будувати здорові стосунки із дитиною. При цьому, позивач в присутності дитини намагається уникати конфліктних ситуацій з відповідачкою, ставиться до неї з повагою, як до матері своєї дитини. У позивача із сином гарні, дружні, сімейні стосунки, він дуже любить свого сина, а син любить його, він потребує його уваги та участі у його житті. Позивач продовжує матеріально забезпечувати сина, ним щомісячно відповідачці надаються грошові кошти на утримання дитини, що підтверджується квитанціями, доданими до позовної заяви. Таким чином, окрім лише своїх прав на участь у вихованні дитини, позивач не забуває про свої батьківські обов'язки щодо утримання дитини. Усі намагання позивача вирішити із відповідачем ситуацію не принесли жодного успіху, вона не рахується із бажаннями та правами дитини, не кажучи вже про права та інтереси позивача як батька. На теперішній час склалась така ситуація, що лише відповідачка вирішує чи може батько спілкуватись чи побачити свого сина, чи може провести з ним час, погратись чи відвідати розважальні заходи. Такі протиправні дії відповідачки є порушенням прав позивача на виховання дитини, що фактично і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженню та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.26)
15.05.2024 року начальник служби у справах дітей міської ради надала Висновок про визначення ОСОБА_3 порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить розглядати цивільну справу без участі їх представника (а.с.31-32,38,65)
Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.(а.с.52)
24 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Єсіпова К.В. надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила наступне. Відповідачка не визнає позовні вимоги в частині перешкоджання батьку приймати участь у вихованні сина в повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підтверджені жодними належними доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню, а стосовно часу, днів та способу спілкування батька з дитиною то позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню з підстав беззаперечного факту того, що позивач ОСОБА_3 дійсно являється батьком дитини, а отже дійсно має рівний обсяг прав та обов'язків по відношенню до прийняття участі у вихованні сина, так само як і мати дитини.Сторони дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зараз дитині шість років.Позивач у своєму позові вказує про розірвання шлюбу, що спільне життя з відповідачем не склалося, і з липня 2023 року фактично припинили шлюбні відносини. Але насправді, позивач сам вирішив розірвати шлюб, залишивши дружину та малолітню без батька та чоловіка. Відповідачка робила все можливе для збереження сім'ї, нормальних взаємовідносин в моральному та матеріальному аспекті, але позивач поводив себе абсолютно неадекватно - тероризував відповідача та дитину, приходячи, вчиняв сварки при дитині, чим підривав здоров'я відповідача та дитини.Позивачу добре відомо, що відповідач має серйозне захворювання, а саме вроджену ваду серця. Діагноз - вроджена вада серця, аномалія ОСОБА_5 , зміщення септальної стулки трикуспідального клапану до 1,47см, дефект міжпередсердної перегородки (б дефекту 0,9см), дилятація правих відділів серця та функціонуюче відкрите овальне вікно СН 1ст. Але позивач своєю поведінкою постійно доводив нас з дитиною, ми знаходимося у тотальному стресі, неврозі, чим робить неможливим працевлаштування відповідачки та фінансову залежність від позивача. Також хочу зазначити, що позивач своїм неадекватним поводженням доводив відповідачку до серцевих нападів, знаючи про її стан здоров'я і це все відбувалося на очах у дитини.Через постійні стреси дитина, на очах якої відбувалися сварки з погрозами, отримала невротичний розлад - часто впадає в істерики, гіпервозбудима, не йде на контакт, має поганий сон, апетит, нервові тіки (обличчя, очі, плечі, руки), нав'язливі рухи, нічні кошмари, страхи.Крім того, дитина має хронічне супутнє захворювання - аденоїдні вегетації 2-3 стадії, через що часто хворіє запаленнями верхніх дихальних шляхів з ускладненнями, що також відповідачу не дає можливості працевлаштуватися.Також, через невроз, дитина відвідує дитячого психолога для усунення проблем, які загострилися через сімейний стан в родині. Відповідач, як дбайлива мати, виконує всі рекомендації лікарів, про що батько дитини (позивач) навіть не знає, бо не цікавиться дитиною, її станом і здоров'ям. І значна частина грошей, що пересилає відповідачу на карту позивач, витрачається на послуги дитячого психолога (копії довідок та рекомендацій від лікарів надається до суду, а оригінали зберігаються у відповідача).Позивач вказує, що не має можливості спілкуватися телефоном із своїм сином. Зазначила, що за квітень місяць 2024 року позивач дзвонив своєму сину лише один раз - 20.04.2024р. Дзвінок був пізно ввечері о 20:43, що не є на користь дитині. Малолітнядитина в такий пізній час повинна готуватися лягати спати, для збереження режиму дня, повноцінного відпочинку та підйому наступного ранку в дитячий садок, а не перезбуджуватися перед сном. По телефону батько пообіцяв дитині, що прийде і забере його післязавтра - 22.04.2024р., не повідомивши про це відповідачу. Але 22.04.2024 р. батько до дитини так і не приходив, не подзвонив, дитина цілий вечір прочекала і проплакала, дуже засмутившись. А відповідачка весь вечір прочекала з дитиною на батька, хоча могли піти на прогулянку. І такі ситуації, нажаль відбувалися часто, батько багато обіцяє дитині і не виконує своїх зобов'язань.За увесь час, що батько не проживає з дитиною, він дзвонить дитині рідко та пізно ввечері, коли вже потрібно вечеряти, готуватися до сну та лягати спати. І саме після цих розмов дитина перезбуджується, відмовляється вечеряти, лягати спати, капризує, потім зранку не може встати, щоб зібратися в садочок через погане самопочуття. Відповідач вважає, що такими діями позивач підриває здоров'я дитини ще сильніше, і це є не на користь синові. При спробах пояснити позивачу про наслідки таких дій, він або реагує агресивно, неадекватно, або просто не хоче слухати, вдає що не чує.Позивач за весь час, що не проживає з відповідачем, жодного разу не питав у відповідача, не цікавився як у дитини справи, як здоров'я, чи потребує він чогось. Коли при відповідачці, дитина зверталась до батька з проханнями, щоб він щось купив йому, або полагодив іграшки, чи його дитячий транспорт, то батько відмовляв і казав, щоб все робила та купувала йому мати, знаючи що відповідачка через поважні причини не є працевлаштованою. Такими діями позивач обезцінює вклад матері в сім'ю, маніпулює грошима та змушує дитину через це дуже засмучуватися та страждати.Також позивач зазначає, що відповідачка перешкоджає зустрічам з сином. Але відповідач, як добра мати, береже дитину, її фізичне та психо-емоційне здоров'я в моменти, коли батько приходить без попередження та вчиняє сварки при дитині, намагається виносити речі з дому при дитині, жбурляє речами, погрожує матері при дитині, вчиняє домашнє насилля. В моменти сварок відповідач просить позивача піти, покинути помешкання, але батько не розуміє, що шкодить своїй дитині. Нажаль таких ситуацій було багато. Коли позивач вибивав замки на дверях, то дитина дуже злякалася. Вважає такі дії неадекватними (що зафіксовано поліцією 02.11.2023). Також коли відповідач викрав у неї ключі від дому, то вони з дитиною не могли вийти, мати доступ до аптеки, до продуктів харчування, дитина не могла відвідати дитячий садок, вийти на прогулянку тощо. Батьки відповідачки допомогли вирішити цю проблему. Позивач насміхався з них і казав, щоб вона сама брала ключі в сусідів і робила дублікат.
Також хоче повідомити, що позивач неодноразово насміхався, принижував, обезцінював відповідачку як партнера в шлюбі, як мати і жінку. Багато маніпулював грошима, так як відповідачка не працює. Але вона виховує дитину, яка часто хворіє і мати (відповідач) також має значні вади здоров'я. Відповідач залишилася з дитиною сама і на ті гроші, що пересилав їй на картку відповідач, не мала можливості повноцінно прокормити дитину, сплатити за комунальні послуги, накопичила борги, бо більша частка грошей йшла саме на лікування дитини та сплату за дитячий садок. Коли відповідач просила гроші, то стикалася з постійними приниженнями, висміюваннями, маніпуляціями і на результаті - відмовою. Позивач казав, щоб відповідачка сплачувала за осінні та зимові речі для дитини своєю кредитною картою, потім обіцяв гроші повернути, але нічого не повертав, загнавши відповідачку в кредитні борги. Позивач писав повідомлення з приниженнями, погрозами, потім він ці повідомлення видаляв. Тому прошу звернути в заяві.Неодноразово вона була жертвою домашнього насилля, терпіла негідну поведінку батька дитини. Коли він переходив усі межі, вона змушена була викликати наряд поліції. 28.02.2024р. поліція наклала заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_3 (позивача), щоб він до них з дитиною не наближався. Після того, як служба поліції наклала заборонний припис і вивела з дому позивача, то їх син дуже злякався. Наступного дня вона зважилася і написала позивачу, щоб він поговорив з сином, подзвонив і заспокоїв його, сказав, що все добре. Батько прочитав повідомлення, але так дитині і не подзвонив, що додатково підтверджує ставлення батька до сина. Також вона вкотре позивачу написала, що хоче з ним дійти до згоди, поговорити в нормальному аспекті, вирішити всі питання стосовно дитини, але він прочитав її повідомлення і ніякої відповіді не отримала. Згідно постанови Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 13 грудня 2023 року позивача ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф за вчинення домашнього насильства психологічного характеру. Вона неодноразово намагалася поговорити з позивачем - дзвонила, писала повідомлення, але позивач жодного разу на контакт не вийшов. Вона робила багато спроб задля збереження та відстоювання інтересів дитини, в першу чергу, завжди сприяла зустрічам батька з сином, не роблячи жодних перешкод, крім випадків, коли дитині загрожувала небезпека від дій батька. Але нажаль після спілкування батька з сином, в дитини значно погіршилося психічне здоров'я, про що було вище зазначено. Позивач вказує, що усі його намагання вирішити із відповідачем ситуацію, не принесли жодного успіху. На це заперечує, бо нажаль позивач не враховує потреби дитини, зневажливо віднісся до шлюбу, пішовши з сім'ї та залишивши мати з малолітньою дитиною. На розірвання шлюбу подав батько позивач, а відповідач, як мати й жінка, до останнього намагалася зберегти шлюб, незважаючи на недостойне ставлення позивача до шлюбу та сім'ї.Також, як показ недбалості батька додає, що у січні 2024р. дитина хворіла вітряною віспою, п'ять днів була з високою температурою тіла, сильним висипом, свербіжем, нічого не їла і була заслабка. Батько, прийшовши до дитини і залишившись з нею наодинці, повів хвору дитину кататися на горки з санчатами. Вона навіть уявити не могла, що батько так вчинить. Коли у малого пішли ускладнення - знов вночі піднялася зависока температура і стало погано, то дитина призналася їй, що батько водив малого на горки і просив не казати про це. Подзвонивши до позивача, він все заперечував та кинув трубку. При спробах додзвонитися до позивача, він більше не відповідав. Також написала повідомлення з проханням привезти дитині необхідні ліки. Вони були в наявності тільки в м. Дніпро, позивач працює в цьому місті і щоденно там буває. Написавши повідомлення про те, що він вчинив та про потрібні ліки вона чекала, але позивач прочитавши навіть не відповів.08.06.2024 року позивач обіцяв забрати дитину до себе на весь день. Але прийшов за сином тільки в обід о 13 годині, дитина з відповідачкою пів дня прочекали. Ввечері відмовився відвозити дитину назад та вимагав, щоб за нею приїхали. Додатково повідомляє суду, що у зв'язку із подачею позивачем безпідставного, необгрунтованого позову, відповідач вимушена нести витрати пов'язані із правничею допомогою адвоката, обсяг яких буде надано додатково суду, у зв'язку із їхнім фактичним понесенням, які відповідач також бажає стягнути із позивача на свою користь.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Плетенко К.Ю. підтримала позовні вимоги та проситьзадовольнити їх повністю. З приводу притягнення позивача за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насилля відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , дійсно такий факт був.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Єсіпова К.В. зазначила, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідачка не визнає вимоги в частині того, що нею чиняться перешкоди у спілкуванні позивача із малолітнім сином. Відповідачка навіть зщверталася із заявами до органу опіки та піклування з приводу того, що батько не приділяє часу малолітньому сину. Щодо спілкування батька із сином по телефону, вважає, що службою у справах дітей у Висновку навіть зазначено мало часу для цього, вважає, що можливо призначити із 16.00 години, а не з 18.00 години.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого повторно, 06 серпня 2016 року між сторонами Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області укладений шлюб.(а.с.10)
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що вказано у копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.11)
Згідно квитанцій Першого Українського Міжнародного банку, позивачем ОСОБА_3 виплачуються аліменти на ОСОБА_6 (а.с.12-18)
Згідно Висновку виконкому Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2024 року, визначено гр. ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким чином: безперешкодне спілкування гр. ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 , 2018 р.н. засобами телефонного, поштового, електронного, іншого зв'язку з 18-00 до 19-00 години кожного дня; на час відпустки батька гр. ОСОБА_3 в зимовий період один тиждень та у літній період впродовж двох тижнів; в День народження батька гр. ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 10-00 до 16-00 години; на наступний день після дня народження дитини ОСОБА_4 , 2018 р.н. з 10-00 до 16-00; першу та третю суботу місяця з 10-00 до 16-00 години. Всі зустрічі та відпочинок проводити за попередньою домовленістю з матір'ю дитини гр. ОСОБА_2 без її присутності.(а.с.31-32)
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровсвської області від 13.12.2023 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КупАП(неправомірні дії щодо його дружини ОСОБА_2 (а.с.92,91)
Згідно довідки від20.01.2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 регулярно відвідує заклад, охайний, доглянутий.(а.с.93)
Згідно медичних довідок, малолітній ОСОБА_4 , періодично відвідує медичні заклади (а.с.95-98), йому визначений діагноз- неврологічний розлад (нав'язливі руки) СДВГ?. (а.с.94)
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Внаслідок відсутності порозуміння між батьками з питання участі у вихованні доньки, між сторонами виник спір, при вирішенні якого, суд має врахувати положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу Українимати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно із ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частиною 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
За таких обставин, суд застосовує положення Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (принцип 6), за яким дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що мати дитини створює йому перешкоди у спілкуванні та вихованні з малолітнім сином, а тому просив визначити участі його участі, як батька, у вихованні сина.
Надаючи оцінку представленим у справі доказам, враховуючи встановлені обставини справи, відношення сторін спору один до одного, судом встановлено, що перешкоди у спілкування позивача із сином пов'язані, перш за все, неможливістю між сторонами самостійно досягти домовленості щодо участі батька у вихованні сина.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька із сином буде перешкоджати його нормальному розвитку, оскільки дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, з метою задоволення максимальних інтересів дитини, які переважають за інтереси батьків, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у вихованні дитини, враховуючи вік, стать, стан здоров'я, психоемоційний стан дитини, принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_3 має гарантоване законом, рівне з матір'ю дитини, право на спілкування зі своїм сином та право на його виховання.
Суд не приймає заперечення представника відповідача про те, що відповідач не перешкоджає спілкуванню батька із сином, що сам батько не бажає спілкуватися із сином, оскільки надані в якості цього докази, а саме звернення до органів опіки та піклування про небажання батька спілкуватися із сином датовані 17.01.2025 року (а.с.87,88-90), та свідчать про те, що відповідачки зверталася з цим питання вже під час розгляду справи в суді.
Вирішуючи питання про визначення регламенту участі батька у вихованні дитини, суд, з метою дотримання пріоритету інтересів дитини, не підходить до вирішення такого питання з надмірною формальністю, оскільки вирішення спору між батьками по суті за формальними підставами, не буде відповідати інтересам дитини в отриманні достатньої батьківської турботи та виховання від обох батьків.
При цьому, судом також враховуються вимоги ст.ст.12,13 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальностісторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В ході розгляду справи відповідач не запропонувала свій варіант регламенту участі батька у вихованні з дитиною й не пред'явила зустрічних вимог щодо встановлення запропонованого нею регламенту, а тому з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог, заявлених позивачем, на підставі доказів, поданих учасниками справи, а також висновку органу опіки та піклування.
Водночас, судом враховуються побажання сторін з приводу визначення графіку, враховуючи, що син є малолітнім, та незалежно від наявності високої емоційної залежності від матері, потребує турботи в рівній мірі як матері, так і батька.
У відповідності до абзацу 2 ч. 2 ст. 159 СК України в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
З урахуванням всіх встановлених в ході судового розгляду обставин, суд цілком погоджується з висновком виконкому Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2024 року, яким визначено ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та право батька та дитини на спілкування, але не може в повній мірі прийняти визначений порядок. Також, з метою уникнення виникнення між сторонами суперечок, що буде негативно впливати на дитину, задля досягнення гармонії у спілкуванні між батьками та сином, суд вважає доцільним визначити графік спілкування дитини з батьком в тому порядку, який буде зручними як для батьків, так і для самої дитини.
Враховуючи наведене та позиції позивача й відповідача, з метою забезпечення фактору стабільності, який надає дитині можливості нормально розвиватись, враховуючи вік дитини, її режим дня, стан здоров'я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дитини, звичайного ритму життя дитини та такий, що буде сприяти її стабільному та нормальному розвитку, суд доходить висновку, що порядок участі батька ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 повинен бути наступним: безперешкодне спілкування батька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного, іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного, у будні дні з 16.00 до 19.00 години; на період канікул дитини: у зимовий період впродовж одного тижня та у літній період впродовж двох тижнів із правом батька самостійного вибору часу, способу та території проведення відпочинку, оздоровлення та дозвілля без участі матері, але за попередньою домовленістю з матір'ю дитини з повідомленням матері дитини про місцезнаходження дитини; в День народження батька дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 10.00 години до 16.00 години; щорічно, на наступний день, після дня народження дитини ОСОБА_4 , 2018 року народження з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковим попередженням про це матері дитини; ершу та третю суботу місяця з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин забирати дитину до помешкання батька за адресою: АДРЕСА_2 , та/або самостійного вибору часу, способу, території проведення відпочинку за бажанням дитини з обов'язковим повідомленням про це матері дитини.
Таким чином, враховуючи перш за все інтереси дитини, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни обставини, пов'язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, позивач/відповідач не позбавлені можливості згідно вимогст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.
Судові витрати суд вважає необхідним залишити за позивачем ОСОБА_3 згідно до зазначення позивачем про це в позовній заяві.
Керуючись статтями 141,153,157,159 Сімейного кодексу України, статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначивши наступний порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 :
- безперешкодне спілкування батька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного, іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного, у будні дні з 16.00 до 19.00 години;
- на період канікул дитини: у зимовий період впродовж одного тижня та у літній період впродовж двох тижнів із правом батька самостійного вибору часу, способу та території проведення відпочинку, оздоровлення та дозвілля без участі матері, але за попередньою домовленістю з матір'ю дитини з повідомленням матері дитини про місцезнаходження дитини;
- в День народження батька дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 10.00 години до 16.00 години;
- щорічно, на наступний день, після дня народження дитини ОСОБА_4 , 2018 року народження з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковим попередженням про це матері дитини;
- першу та третю суботу місяця з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин забирати дитину до помешкання батька за адресою: АДРЕСА_2 , та/або самостійного вибору часу, способу, території проведення відпочинку за бажанням дитини з обов'язковим повідомленням про це матері дитини.
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду області до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 14 березня 2025 року.
Суддя О.О. Лобарчук