Справа № 210/6837/24
Провадження № 2/210/361/25
іменем України
14 березня 2025 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення матеріальної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення матеріальної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 20 серпня 2024 року о 08 годині 15 хвилин в Дніпропетровській області, місто Кривий Ріг, Металургійний район, по вулиці Криворіжсталі, будинок 54, водій транспортного засобу Opel Zafira Tourer, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та під час перестроювання не надав дорогу автомобілю, що рухався у попутному напрямку, по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (Далі - Позивач), внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Належність транспортного засобу Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу .
Вина громадянина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2024 р. по справі № 210/5070/24, яка набрала законної сили.
В свою чергу, цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника наземного транспортного засобу OpelZafiraTourer, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218084624 .
Відповідно до вказаного полісу сума страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн., а розмір франшизи складає 3200,00 грн.
24.09.2024 р. громадянин ОСОБА_2 сплатив позивачу суму франшизи у розмірі 3 200,00 грн., а тому до останнього не пред'являється жодних позовних вимог, оскільки його цивільно - правова відповідальність була застрахована Відповідачем.
Так, з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 , Позивач звернулася до судового експерта Чивчиша Олега Петровича із заявою про проведення транспортно - товарознавчого дослідження.
Відповідно до висновку експерта транспортно - товарознавчого дослідження № Д1/10/24 від 02.10.2024 р. вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 в цінах на дату 01.10.2024 р. складає 82 298,75 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті дев'яносто вісім гривень 75 копійок).
Отже, враховуючи розмір завданої Позивачу матеріальної шкоди та сплачений ОСОБА_2 розмір франшизи, слід прийти до висновку, що сума страхового відшкодування мала становити 79 098,75 грн.
09.10.2024 р. з метою отримання зазначеної суми страхового відшкодування представник позивача звернувся до підповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Так, 15.11.2024 р. підповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 36 620,07 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку та повідомленням із мобільного застосунку «Приват24».
Однак, оскільки розмір збитків, завданих з технічної точки зору власнику наземного транспортного засобу згідно висновку експерта є значно більшим, Позивач вимушена звернутися до суду із позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 42 478,68 грн.
Отже, оскільки вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 в цінах на дату 01.10.2024 р. складає 82 298,75 грн., що не виходить за межі ліміту відповідальності Відповідача, слід прийти до висновку, що останній має вплатити на користь Позивача суму завданої матеріальної шкоди, визначеної у висновку експерта транспортно - товарознавчого дослідження № Д1/10/24 від 02.10.2024 р.
На підставі вищевикладеного просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користі ОСОБА_1 суму матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 в результаті ДТП у розмірі 42 478,68 грн. (сорок дві тисячі чотириста сімдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок). Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користі ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., витрати на проведення транспортно - товарознавчого дослідження у розмірі 3 500,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Ухвалою суду від 28.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву.
03.02.2025 року від представника відповідача адвоката Пилипець А.Ю. надійшов відзив на позовну заяву,згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. У разі задоволення позовних вимог зменшити витрати на правничу допомогу з 5000,00 гривень до 2500,00 гривень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування у відповідно до ст.22,28,29,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу транспортного засобу Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зносу Відповідачем було замовлено проведення відповідних оцінювань в ТОВ «СЗУ Україна».
Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 41951, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_3 матеріальний збиток, завданий транспортному засобу Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 39 870,07 грн. без ПДВ.
Сума страхового відшкодування, у розмірі 36 670,07 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 3 200,00 грн.) була виплачена на користь Позивача, що останнім не заперечується згідно поданої позовної заяви.
Відповідно до правового висновку ВС/КЦС від 21.02.2021 у справі № 760/19377/15: «Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі_статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36J37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.»
Крім того, у Відповідача відсутній обов'язок приймати до уваги наданий Позивачем висновок оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку.
Позивач в позові не зазначає, що суд має надати перевагу його Звіт, та не брати до уваги Звіт Відповідача. Позивач не наводить жодних належним та допустимих доказів, які б доводили, що Звіт Відповідача не може братися до уваги.
У зв'язку із тим, що Страховик здійснив виплату страхового відшкодування у Відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед Позивачем, оскільки зобов'язання були виконані у повному обсязі та належним чином.
У висновку не міститься інформація про те, що висновок експерта складений для пред'явлення у цивільній (судовій) справі, а тому висновок експерта не є належним та допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам ЦПК України щодо висновку експерта та правовим висновкам ВС.Окрім цього, ДТП відбувалося 20.08.2024.Проте у висновку № Д1/10/24 вартість матеріального збитку визначено на 01.10.2024.
Щодо доведення неспівмірності витрат зазначає, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв'язку із наданням такої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Заявлена сума витрат Позивачем, у розмірі 15 000,00 грн. на правову допомогу не відповідає критеріям реальності, з огляду на те, що даний спір є спором незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів.
Відповідач вважає, що за Фактичних обставин справи, враховуючи нормативно-правове обґрунтування щодо Відповідача, яке ґрунтується на двох статтях Закону та беручи до уваги затверджену вартість-годину, Відповідач бажає надати свій конто розрахунок, де, норма - година складає 1 000,00 грн., а загальна кількість витраченого часу на написання 2,5 години, що разом складає 2 500,00 грн. витрат на правову допомогу, яка є співмірною щодо позовних вимог до Відповідача.
24.01.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначає наступне.
Щодо твердження про дотримання Відповідачем п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та підписання Позивачем акту огляду.
Положенням пункту 34.2 статті 34 Закону України № 1961-IV передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачкою дотримано встановлений Законом України № 1961-IV порядок дій для отримання страхового відшкодування: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомила страховика про її настання, надала транспортний засіб для огляду представником страховика, за результатом якого було складено акт огляду транспортного засобу та подала страховику заяву про виплату страхового відшкодування.
В свою чергу, Відповідачем у справі порушено встановлений Законом України № 1961-IV порядок, а саме проведено виплату страхового відшкодування без узгодження з особою, яка має право на страхове відшкодування його розміру, згідно вимог п. 36.2 Законом України № 1961-IV.
Жодних доказів досягнення між Позивачем та Відповідачем згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування останнім не надано.
Щодо недоведеності переваги висновку експерта транспортно - товарознавчого дослідження № Д1/10/24 від 02.10.2024 р. над звітом, який був виконаний за замовленням Відповідача та невідповідності висновку експерта вимогам ЦПК зазначає наступне.
Відповідно до змісту висновку експерта транспортно - товарознавчого дослідження № Д1/10/24 від 02.10.2024 р. цей висновок експерта по результатам проведення транспортно - товарознавчої експертизи підготовлено для подачі до суду у цивільній справі та/або в страхову компанію, у відповідності та згідно вимогам діючого законодавства України.
Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.
Частина перша, п'ята та шоста ст. 106 ЦПК України зазначає, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Отже, представник Позивача подав суду належний і допустимий доказ розміру матеріального збитку - експертний висновок, який спростовує оцінку вартості (розміру) збитків, встановлену звітом, виготовленим на замовлення Відповідача, у якому відсутнє попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Крім того, варто зазначити, що звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 41951 взагалі не було виконано судовим експертом, а оцінювачем, що свідчить про невідповідність вказаного доказу положенням ст. 106 ЦПК України та наявність переваги доказу розміру завданих збитків, який виконаний за замовленням Позивача.
Щодо твердження про не доведення співмірності витрат на професійну правничу допомогу, які було заявлено у справі зазначає наступне.
Крім того, згідно з п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Стаття 137 ЦПК України закріплює наступні положення:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
Таким чином, з огляду на категорію та складність справи, а також наявність доказів понесених судових витрат, вважає, що підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі відсутні.
Так, судом встановлено, що 20 серпня 2024 року о 08 годині 15 хвилин в Дніпропетровській області, місто Кривий Ріг, Металургійний район, по вулиці Криворіжсталі, будинок 54, водій транспортного засобу Opel Zafira Tourer, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та під час перестроювання не надав дорогу автомобілю, що рухався у попутному напрямку, по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (Далі - Позивач), внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Вина громадянина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2024 р. по справі № 210/5070/24, яка набрала законної сили(а.с. 7-8).
Належність транспортного засобу Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.5-6).
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника наземного транспортного засобу OpelZafiraTourer, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218084624 (а.с.9). Відповідно до вказаного полісу сума страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн., а розмір франшизи складає 3200,00 грн.
24.09.2024 року громадянин ОСОБА_2 сплатив позивачу суму франшизи у розмірі 3 200,00 гривень.
З метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 , позивач звернулася до судового експерта Чивчиша Олега Петровича із заявою про проведення транспортно - товарознавчого дослідження.
Відповідно до висновку експерта транспортно - товарознавчого дослідження № Д1/10/24 від 02.10.2024 р. вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 в цінах на дату 01.10.2024 р. складає 82 298,75 гривень (а.с.10-40).
09.10.2024 р. з метою отримання зазначеної суми страхового відшкодування представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.47-49).
15.11.2024 р. відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 36 620,07 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку та повідомленням із мобільного застосунку «Приват24» (а.с. 58-59).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Щодо обставин, встановлених постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, то вони є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої прийнято цю постанову, лише з питань, чи мали місце неправомірні дії (бездіяльність) і чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Натомість відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Також відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень п. 34.4 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Відтак, указаною нормою закону прямо передбачено можливість залучення потерпілими експертів для визначення розміру збитків, що і було зроблено потерпілою ОСОБА_1 .
Суд відхиляє доводи представника відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна», що наданий позивачем висновок експерта №Д1/10/24 від 02.10.2024, складеного судовим експертом Чившиш О.П. не може братись судом до уваги, оскільки є неналежним доказом в даній цивільній справі.
Представник позивача надав до суду належний та допустимий доказ розміру матеріального збитку, встановлену звітом виготовленим на замовлення відповідача.
Водночас суд звертає увагу на те, що відповідачем не спростовано, що огляд транспортного засобу потерпілої сторони проводився представником страховика, який не являється експертом .
У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/625/17 суд касаційної інстанції зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а тому суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотехнічної експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на який проводився ремонт автомобіля.
Таким чином, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
В свою чергу, розрахунок суми страхового відшкодування був проведений, на підставі Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_3 » оцінювачем ОСОБА_3 , відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 46063,09 гривень.
Отже суд констатує, що страхова сума в розмірі 36620,07 грн. (з урахуванням франшизи) виплачена страховиком без узгодження її розміру з позивачем та не узгоджується з фактичним розміром заподіяної ДТП шкодою.
Суд бере до уваги та погоджується з твердженням представника позивача про те, що з матеріалів справи жодних доказів узгодження між ПрАт "СК" Євроінс Україна" та ОСОБА_1 відносно суми страхового відшкодування не вбачається, таких доказів страховиком суду не надано.
Оскільки відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що оцінювачем при складанні звіту було достовірно визначено технічний стан автомобіля, обсяг та характер його пошкоджень, тощо, суд надає перевагу при визначенні розміру спричиненої шкоди саме висновку експерта№Д1/10/24 від 02.10.2024,, складеному судовим експертом Чившиш О.П., який був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
Так як відповідно висновку експерта ОСОБА_4 вартість матеріального збитку, спричиненого потерпілому в результаті ДТП становить 82298,75 гривень.
Враховуючи те, що ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» виплатило позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 36620,07., страховий ліміт за полісом становить 160000,00 грн., полісом передбачена франшиза в розмірі 3200,00грн., відтак, в межах страхового ліміту підлягає додатковому відшкодуванню сума недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 42478,68 грн.
Зі страхового полісу вбачається, що сторонами узгоджена страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за майнову шкоду у розмірі 160 000,00 грн. Розмір страхового відшкодування, який просить стягнути позивач не перевищує вказаного ліміту.
Щодо факту погодження виплати, що вже здійснена, слід зазначити, що Постановою від 16 жовтня 2019 року, справа № 320/9174/15-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідно до абз. 2 п. 36.2 статті 36 Закону № 1961-IVстраховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Тлумачення зазначеної правової норми спеціального закону у взаємозв'язку із загальними нормами цивільного законодавства призводить до висновку, що в контексті встановлених судами в цій справі фактичних обставин, одержавши страхову виплату, потерпілий не позбавляється права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок ДТП збитків, в тому числі у судовому порядку.
Отже, вказаний розмір оціненої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому саме страховик має відшкодувати її потерпілому.
Крім того, статті 2, 22, 29, 36 Закону № 1961-IV не містять заборони щодо доплати суми відшкодування, якщо після оцінки виявиться, що погоджена потерпілим та страховиком виплачена сума є значно меншою від оціненої майнової шкоди. Вказані статті обмежують страхову виплату лише встановленим у договорі лімітом відповідальності.
Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року заN1074/8395 (з відповідним змінами).
До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 461/2217/19 від 03.06.2021 року.
При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу.
Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Згідно ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною 3 ст. 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника. Згідно ч. 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Частиною 2 ст. 106 ЦПК України передбачено, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну.
Керуючись ст. 110 ЦПК України, якою передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до переконання, що висновок експерта ОСОБА_4 є більш вагомим доказом, який встановлює реальну вартість матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого транспортного засобу.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 слід стягнути недоотриману суму майнової шкоди, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 42478,68 грн., розмір якої позивачем підтверджено належними доказами.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Також, матеріали справи містять копію платіжної інструкції, у відповідності до якої позивачем сплачено судовому експерту Чившиш О.П. плату за складання звіту, призначення платежу оплата послуг експерта на суму 3500,00 гривень (а.с. 57).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені судові витрати: 1211, 20 грн. - судового збору, 3500,00 грн. - витрати на залучення експерта.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 гривень.
Представники відповідача в своєму відзиві просив зменшити судові витрати на правничу допомогу до 2500,00 гривень вказуючи, що заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво суді та іншу правничу допомогу,пов'язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано детальний опис робіт, акт приймання - передачі робіт, договір про надання правничої допомоги.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що в частині відшкодування правової допомоги, вимоги позивача слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на його користь 6000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 247, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» Код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 102 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 суму матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 в результаті ДТП у розмірі 42 478,68 грн. (сорок дві тисячі чотириста сімдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» Код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 102 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 3500,00 (три тисячі п'ятсот гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» Код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 102 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» Код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 102 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: В. Є. Сільченко