Справа № 199/9592/24
(1-кп/199/191/25)
іменем України
17.03.2025 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12024050000000408 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2024, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Іловайськ Донецької області, громадянина України, працюючого депутатом Іловайської міської ради Донецької області, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1 (відповідно до паспорту а.с.236),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.5 ст. 1111 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов?язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Упродовж 2013 року у зв?язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва збройних сил РФ (далі за текстом - 3С РФ), досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, У тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи генерального штабу збройних сил РФ (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов?язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ перед академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та ЗС РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав?язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичногорежиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об?єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи чорноморського флоту РФ, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ 3С РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
Також представниками влади і ЗС РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Рф шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 06.04.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
В результаті вищезазначених подій значна кількість. території та населених пунктів Донецької області впродовж квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з?єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів РФ на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII,
Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 № 254-VIII та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 №1680-VII визнано тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст. 36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права Президент РФ, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об?єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX) спланували, підготували і розв?язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії РФ проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX (опублікованим в «Голосі України» від 10.05.2024 №32), яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IХ, Указом від 17.05.2022. № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-1Х, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-1Х, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IХ, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IХ, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IХ, Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-1X, та Указом від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-1X), Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-1X строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.
З метою забезпечення роботи окупаційних органів влади у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, керівниками так званої «ДНР» за вказівки невстановлених представників РФ створено не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності їх діяльності так званими органами влади «ДНР» прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема: - Конституцію «ДНР» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «ДНР» є райони та міста республіканського значення;- постанову «Ради міністрів ДНР» «Про введення державних адміністрацій на звільнених територіях ДНР» від 08.09.2014 № 32-6, у якій зазначено, що Голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням Голови ради міністрів «ДНР»;- Указ «Голови ДНР» від 06.05.2015 № 178 «про впорядкування структури республіканських органів»;- Указ «Голови ДНР» «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації Донецької народної республіки» від 19.01.2015 №13, відповідно до якого з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «ДНР», створюються так звані «державні адміністрації».
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб?єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Внаслідок розв?язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, територія міста Іловайська Донецької області є тимчасово окупованою територією України.
Представниками РФ на тимчасово окупованій території м. Іловайська Донецької області було створено підпорядковану, керовану та фінансовану РФ окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України.
При цьому представники підконтрольних РФ самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Іловайська Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу РФ.
Відповідно до так званого закону № 438-IHС «про освіту на території днр міських та муніципальних округів», 31.03.2023 створено не передбачений законодавством України «міський округ Іловайськ (адміністративний центр - місто Іловайськ)», розташований за адресою: Донецька обл., м. Іловайськ, вул. Шевченка, буд. 139.
25.10.2023 так званим «Іловайською міською радою ДНР » прийняте рішення № 20 «про прийняття уставу муніципальної освіти міський округ Іловайськ ДНР», діяльність вказаного підрозділу окупаційної адміністрації РФ регулюється документами, що мають ознаки нормативно-правових, але відповідно до законодавства України є нікчемними.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.09.2023 у громадянина України ОСОБА_3 , з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу РФ, виник злочинний умисел, спрямований на співпрацю з представниками держави-агресора.
Після тимчасової окупації військовослужбовцями ЗС РФ території м. Іловайськ Донецької області, 19.09.2023 ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території міста, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями окупаційною адміністрацією, надав згоду та рішенням так званого «головуючого на засіданні Іловайської міської ради ДНР першого скликання» № 4 призначений на псевдопосаду «голови Іловайської міської ради ДНР».
На ОСОБА_3 як на «голову Іловайської міської ради ДНР», відповідно до так званого «Уставу муніципальної освіти міського округу Іловайськ ДНР»», покладено виконання наступних організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та обов?язків, а саме: 18) представляє Іловайську міську раду в межах своїх повноважень у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об?єднаннями, засобами масової інформації та громадянами, без довіреності діє від імені Іловайської міської ради;19) скликає чергові та позачергові засідання Іловайської міської ради, доводить до відома депутатів та населення місце та час їх проведення, а також проект порядку денного;20) здійснює керівництво підготовкою засідань Іловайського міської ради та питань, що вносяться на розгляд Іловайської міської ради;21) веде засідання Іловайської міської ради відповідно до Регламенту Іловайської міської ради;22) підписує протоколи засідань Ради депутатів та прийняті на них рішення Іловайської міської ради;23) сприяє депутатам Іловайської міської ради, в здійсненні ними своїх повноважень, організує забезпечення їх необхідною інформацією, розглядає питання, пов'язані зі звільненням депутатів від виконання ними службових або виробничих обов'язків для роботи в Іловайській міській раді, її органах чи виборчих округах;24) координує діяльність постійних органів Іловайського міської ради, дає їм доручення на виконання рішень Іловайського міської ради;25) вживає заходів щодо забезпечення гласності та обліку суспільної думки у роботі Іловайської міської ради; 26) організує в Іловайській міській раді прийом громадян, розгляд їх письмових та усних звернень;27) відкриває та закриває розрахункові та поточні рахунки Іловайської міської ради у банках і є розпорядником за цими рахунками;28) розпоряджається бюджетними коштами забезпечення діяльності Іловайської міської ради;29) від імені Іловайської міської ради підписує позовні заяви та направляє їх до суду у випадках, передбачених законом;30) затверджує кошторис витрат Іловайської міської ради у межах асигнувань, передбачених у бюджеті округу;31) затверджує штатний розпис апарату Іловайської міської ради; на принципах єдиноначальності керує апаратом Іловайського міської ради;33) вирішує інші питання, доручені йому Іловайською міською радою або покладеними на неї відповідними нормативними правовими актами.;34) видає постанови та розпорядження з питань організації діяльності Іловайської міської ради.
Отже, громадянин України ОСОБА_3 , у період часу з 19 вересня 2023 року до теперішнього часу, перебуваючи на вказаній посаді, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації РФ, в так званій «Іловайській міській раді ДНР» за адресою: Донецька обл., м. Іловайськ, вул. Шевченка, буд. 139.
Умисні дії ОСОБА_3 , колабораційна діяльність, що виразилась у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 5 ст. 1111 КК України.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2025 року призначено до спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia), та відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Так, відповідно до акту огляду веб-сторінок проводився огляд веб-сторінки інтернет порталу «Миротворець» за посиланням https://myrotvorets.center/criminal/peschanskyi-vytalyi-vyktorovych. На сторінці вбачається інформація про гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 . Покушение на суверенитет и териториальную целостность Украины. Соучасник преступлений российской власти против Украины и ее граждан. Член террористической организации «днр». Учасник т.н. «предварительного голосования в кандидаты «Единой россии» на временно окупированной части Донецкой области. ГУП ДНР Донецкая железная дорога, электромеханик т.н. «Председатель Иловайского городского совета». ИНН: 614345807003. Код ДРФО: 3201102411. При переході за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 висвітлюється веб-сторінка сайту «zov dnr» де зазначено, що: «Сегодня, 18 апреля, в общественной приемной Партии «Единая Россия» провели прием граждан депутаты Иловайского городского совета ОСОБА_7 и ОСОБА_8 ». При переході за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 висвітлюється веб-сторінка сайту «Компаниум», де вказано, що «Иловайский городской сонет Донецкой Народной Республики» действующая организация, председатель: ОСОБА_9 , НОМЕР_1 с 27 сентября 2023г. При переході за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 висвітлюється веб-сторінка офіційного сайту «Муниципальное образование город ской округ Иловайск Донецкой Народной Республики», в якому вказано, що ОСОБА_9 . При переході за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 висвітлюється веб- сторінка соціальної мережі «Телеграм», де ОСОБА_10 надає інтерв'ю, та вказано його посаду - председатель Иловайского городского совета.
Відповідно до акту огляду матеріалів від 03.06.2024 проведено огляд ресурсу в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , де містяться інформаційні матеріали стосовно громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який умисно вчиняє дії, спрямовані на шкоду суверенітету, територіальної цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно зайнявши посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Донецької області, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Так, рішення так званого «Иловайского городского совета донецкой народной республики» від 19.09.2023 №4 свідчить про те, що ОСОБА_3 було обрано «председателем Иловайского городского совета Донецкой Народной Республики на постоянной основе. Наделено полномочиями выступать заявителем при государственной регистрации Иловайского городского совета Донецкой Народной Республики в качестве юридического лица.».
Відповідно до акту огляду матеріалів від 03.06.2025 провдено огляд ресурсу в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , де містяться інформаційні матеріали щодо закріпленого «решением муниципального образования городского округа Иловайск днр №20 от 25.10.2023 Устава муниципального образования городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики», яким зафіксовані повноваження так заваного «председателя Иловайского городского совета донецкой народной республики».
Відповідно до акту огляду матеріалів від 03.06.2025 проведено огляд ресурсу в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 , де містяться інформаційні матеріали стосовно громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на вказаному ресурсі розміщує пости про свою діяльність в якості так званого «председателя Иловайского городского совета донецкой народной республики» про факти проведення останнім «совещания с председателями квартальних и квартальними микрорайонов г.Иловайска днр» 02.05.2024, про проведення спільної наради так званого «главы муниципального образования городского округа Иловайск ОСОБА_11 , первого заместителя ОСОБА_12 , председателя Иловайского городского совета ОСОБА_3 с генеральным директором ГУП ДНР «Вода Донбасса» ОСОБА_13 и главным инженером ОСОБА_14 » від 11.04.2024.
Відповідно до протоколу огляду від 08.08.20254 проведено огляд офіційного листа, надісланого Регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 працював з 20.12.2004 по 17.07.2017 в Іловайській дистанції сигналізації та зв'язку та був звільнений з посади електромеханіка дільниці 1 групи бригади по технічному обслуговуванню і ремонту пристроїв телеграфного зв'язку станції Іловайськ виробничого підрозділу «Іловайська дистанція сигналізації та зв'язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» 17.07.2017 за скороченням штату.
Відповідно до протоколу огляду від 08.08.2024 проводився огляд публікації, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_10 о 14:02 в соціально-орієнтовній мережі «ВКонтакте» у групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 , де міститься відеозапис з назвою «Поздравление председателя Иловайского городского совета ОСОБА_9 с Днем российской почты» в часовому проміжку якого з 00:00 по 00:18 зафіксовано чоловіка з короткою зачіскою, вдягненого у поло сірого кольору, який зовні схожий на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який впродовж відеозапису говорить: «дорогие друзья, разрешите от лица городского совета поздравить вас с профессиональным праздником - днем почтового работника. Ваше дело- это важное звено в общественной жизни. Благодарим вас за ваш важный труд. Пусть ваши усилия всегда встречаются с улыбкой и благодарностью».
Відповідно до протоколу огляду від 30.08.2024 оглядалась публікація на Інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_5 , де міститься інформація про створений незаконний орган влади так званого «Муниципальное образование городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики». У розділі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 міститься інформація про так званого «председателя Иловайского городского совета Донецкой Народной Республики ОСОБА_9 » із прикріпленим фото.
Відповідно до протоколу огляду від 30.08.2024 оглядалась публікація в соціально-орієнтовній мережі «Вконтакте» у групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_14 , де ІНФОРМАЦІЯ_15 о 13:40 розміщена публікація, у якій зафіксовано факт проведення ОСОБА_3 «совещания с председателями квартальных и квартальными микрорайонов г.Иловайска днр» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 . Далі, проведено огляд публікації на платформі вказаної групи за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 , де 11.04.2024 о 17:02 міститься публікація, на якій зафіксовано факт проведення спільної наради так званого «главы муниципального образования городского округа Иловайск ОСОБА_11 , первого заместителя ОСОБА_12 , председателя Иловайского городского совета ОСОБА_3 (на фото перший лыворуч) с генеральным директором ГУП ДНР «Вода Донбаса» ОСОБА_13 и главным инженером ОСОБА_14 ». Далі, проведено огляд публікації, розміщеної на платформі вказаної групи ІНФОРМАЦІЯ_18 о 11:27 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 , де зафіксовано факт проведення 21.03.2024 так званого «приема граждан председателем депутатов Иловайского городского совета ОСОБА_9 ».
Відповідно до протоколу огляду від 29.08.2024 проведено огляд публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 , де міститься так зване «Решение муниципального образования городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики №20 от 25.10.2023 «О принятии Устава муниципального образования городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики». Далі, проведено огляд публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_21 , де міститься так зване «Решение муниципального образования городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики №24 от 10.11.2023 «Об учереждении администрации городского округа Иловайск Донецкой Народной Республики и наделении ее правами юридического лица». Далі, проведено огляд публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_21 , де міститься так зване «Решение муниципального образования городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики №25 от 10.11.2023 «Об утверждении Положения об администрации городского округа Иловайск Донецкой Народной Республики". Далі, проведено огляд публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_22 , де міститься низка нормативно-правових актів, виданих так званим «Муниципальным образованием городской округ Иловайск Донецкой Народной Республики», серед яких мається «решение Иловайского городского совета Донецкой Народной Республики №4 от 19.09.2023 «об избрании председателя Иловайского городского совета Донецкой Народной Республики»», яким ОСОБА_3 вибраний «предсеателем Иловайского городского совета Донецкой Народной Республики».
Відповідно до протоколу огляду від 02.10.2024 проведено огляд веб-сайту «ГИС НПА ДНР» з доменом ІНФОРМАЦІЯ_23 , де міститься веб-сторінка з електронним документом так званий «закон Народного Совета Донецкой Народной Республики» №438-ІІНС від 31.03.2023 з назвою «Об образовании на територии Донецкой Народной Республики городских и муниципальных округов, установлении их границ». Так, згідно п.6 ст.1 зазначеного закону передбачено створення міського округу Іловайськ з адміністративним центром в м.Іловайськ. ст.13 вказаного закону встановлює перелік населених пунктів, які входять в склад новоствореного міського округу.
Згідно висновка експерта №СЕ-19/105-24/5497-ФП від 19.08.2024 зображення особи у відеофайлі з назвою «Поздравление председателя Иловайского городского совета ОСОБА_9 с Днем российской почты» та у файлі з назвою «Фото особи», який надано в якості порівняльного зразка, які знаходяться на диску для лазерних систем зчитування «My MEDIA», є зображеннями однієї і тієї ж особи.
30.10.2024 у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Курєр» №220(7880), в якому у 2024 році розміщуються відомості щодо підозрюваного, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2024-10-29/220_30.10.2024r pdf, розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ Громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України Вам повідомляється про підозру у кримінальному провадженні за №12024050000000408 від 04.06.2024, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації державиагресора.
Повний текст повідомлення про підозру розміщено на вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням: https://www.gp.gov.ua/ua/categories/povistki-pro-viklik-ta-vidomosti-pro-zdijsnennyaspecialnogo-dosudovogo-rozsliduvannya. ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК ПІДОЗРЮВАНОГО На підставі ст. ст. 133, 135, 137 КПК України викликається підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , на 03.11.2024 з 09:00 год до 12:00 год, 04.11.2024 з 09:00 год до 12:00 год та 05.11.2024 з 09:00 год до 12:00 год до будівлі тимчасової дислокації слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за адресою: м. Дніпро, пл. Шевченка, 7, каб. 130, для отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадження № 12024050000000408 від 04.06.2024, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій у зазначеному кримінальному провадженні. Поважні причини неприбуття та наслідки неприбуття зазначені у ст. ст. 138, 139 КПК України, у тому числі: можливість застосування приводу та здійснення спеціального досудового розслідування. Поважні причини неприбуття та наслідки неприбуття на виклик зазначені у ст. ст. 138, 139 КПК України, у тому числі: можливість застосування приводу та здійснення спеціального досудового розслідування.
На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024050000000408 від 04.06.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України. 16.11.2024 у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Курєр» №233(7893), в якому у 2024 році розміщуються відомості щодо підозрюваного, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2024-11-15/233_7893r.pdf, розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ про постановлення слідчим суддею ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_3 . Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024050000000408, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2024 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК ОСОБА_15 Громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. ст. 133, 135, 297- 5 КПК України, Вам необхідно з'явитись 19.11.2024 з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв., до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, до слідчого - ОСОБА_16 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Шевченка, буд. 7, для завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів, вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №12024050000000408, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2024 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, в якому Ви є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Разом з цим повідомляємо, що у разі неприбуття на виклик без поважних причин, перелік яких наведений у ст. 138 КПК України, настають наслідки, передбачені ст. 139 КПК України.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
Суд відхиляє доводи захисника, яка припустила, що ОСОБА_17 міг зайняти посаду не добровільно, а під примусом, оскільки не зміг виїхати з окупованої території.
За змістом ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92).
У свою чергу, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_17 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під впливом погроз, примусу.
Навпаки, добровільність зайняття громадянином України ОСОБА_3 посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, підтверджується письмовими доказами, які досліджені під час судового розгляду, які підтверджують саме добровільне, з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності, зайняття ОСОБА_18 посади в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Наведене свідчить про свідоме і добровільне співробітництво ОСОБА_3 з окупаційною владою російської федерації, суспільна небезпечність його дій є очевидною, адже він свідомо займає посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 1111 КК України, як колабораційна діяльність, що виразилося у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.
3.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України, судом не встановлені.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому згідно ст.67 КК України - є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
4.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання, позицію захисника, який просив призначити мінімальне покарання визначене санкцією статті, також суд враховує відсутність обставин що пом'якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання виключно у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю з конфіскацією майна в межах санкції ч. 5 ст. 1111 КК України.
Тому, саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Оскільки ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2024 року (Справа № 201/13976/24) ОСОБА_3 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
Арешт, накладений 08.11.2024 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: - автомобіль марки ВАЗ21043, номер кузова НОМЕР_2 , 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 - з огляду на призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Залишити ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний 08.11.2024 відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Початок строку відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Речові докази: диски DVD-R - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_19