Справа № 752/25560/24
Провадження № 2/752/1803/25
14.03.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів та просить визнати, що ненадання йому акту-претензії про залиття квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідь на прохання про це у зверненні позивача від 19.07.2024р., відповідач порушив права позивача.
В обгрунтування позову зазначає, що є споживачем послуг, які надає відповідач за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . 19.07.2024р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перевірку якості наданих послуг та складання акту-претензії для підтвердження факту заливу квартири з даху будинку та встановлення наслідків заливу, який стався після дощів у попередній до звернення тиждень. На вказане звернення позивач отримав відповідь від відповідача від 26.07.2024р. з доданим до неї актом від 05.07.2024р. Позивач звертає увагу на те, що акт датований за 14 днів до його звернення. Крім того, в акті зазначено про розгляд заяви позивача від 28.06.2024р., а не від 19.07.2024р. Також позивач вказує про те, що наданий акт фізично не міг бути створений після його звернення від 19.07.2024р., бо представники відповідача після звернення до квартири позивача не приходили, а, отже, відповідач не мав фактичних підстав для складання акту. Отже, відповідач проігнорував звернення до нього та свої обов'язки щодо перевірки якості наданих послуг та складання акту-претензії. Ігноруванням своїх обов'язків щодо перевірки якості наданих послуг, прибуття на виклик споживача та складання акту-претензії відповідач порушив права позивача на отримання цих послуг, які передбачені п. 1 ч. 1. ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якого споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Внаслідок зазначених порушень відповідач позбавив позивача об'єктивних підстав у вигляді акту-претензії для захисту прав, порушених залиттям квартири, чим ускладнив можливість захисту та погіршив
якість життя позивача внаслідок вимушеного проживання в залитій дощем квартирі.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.12.2024р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 19.07.2024р. позивач на урядову гарячу лінії направив заяву №ХО-17563031 про перевірку якості наданих послуг з управління багатоквартирним будинком та складання акту-претензії. У заяві вказано, що після дощів, які були на поточному тижні липня 2024 року, внаслідок протікання з горища в його квартирі стався черговий залив. Через цей залив квартирні стелі та стіни в місцях протікань стали вологими, штукатурки в черговий раз набухла і в деяких місцях відвалилася. Позивач просить направити представника відповідача для перевірки якості наданих послуг та складання акту-претензії.19.07.2024р. комісією було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) з покрівлі внаслідок пошкодження рубероїдного настилу на покрівлі. Однак провести обстеження квартири АДРЕСА_1 не було можливим, оскільки при неодноразовому відвідуванні доступу до квартири не було надано. Силами ЖЕД-106 було проведено частковий ремонт покрівлі в межах квартири АДРЕСА_1 , а саме: відремонтовано зливну водостічну трубу, відновлено 10 кв.м. рубероїдного покриття та виконано герметизацію примикання до парапету. Також відповідач звертає увагу на те, що оскільки співвласниками будинку АДРЕСА_1 не створено об'єднання співвласників, не прийняті рішення про форму управління багатоквартирним житловим будинком, то відповідач продовжив надавати послуги з утримання будинків і прибудинкових територій виключно в межах визначених діючими договорами, співвласники будинку на передавали будинок в управління відповідачу та не уклали з відповідачем типовий договір на послуги з управління будинком. Також відповідач вказує, що ним не проводяться роботи з капітального характеру по ремонту покрівлі. На думку відповідача, позивачем не доведено порушення його прав, оскільки з поданої позовної заяви не зрозуміло, який саме акт просив скласти позивач, не доведено факту звернення до відповідача з належною оформленою заявою щодо складення акту-претензії, не надано доступу до належного йому житла для складання акту, складені акти про залиття, аварію, що трапилась на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) з покрівлі внаслідок пошкодження рубероїдного настилу на покрівлі позивач не забрав в ЖЕД-6.
У відповіді на відзив позивач вважає твердження відповідача нахабною брехнею, оскільки, на його думку, описані відповідачем події фізично не могли статися. Так, звернення було подано до Урядового контактного центру 19.07.2024р. в 12:41, кінець робочого тижня, середина п'ятниці, яка, зазвичай, буває короткою. Вказане звернення спочатку було передано у порядку підпорядкованості до Київської міської державної адміністрації, потім передано відповідачу, а від відповідача до ЖЕД-106, яка створила комісію із трьох осіб і направила її до позивача. Однак, як зазначає позивач, передача будь-якого документу, зазвичай,
займає кілька днів. Крім цього, відповідач та ЖЕД-106 розташовані в різних місцях Голосіївського району, а, отже, передача звернення з відповідними дорученнями до виконавців теж повинна була зайняти певний час. Вказане свідчить, на думку позивача, що створити комісію та скласти акт за зверненням від 19.07.2024р. в день подачі звернення неможливо, і, отже, відповідач своїми твердженнями про комісію і дату її створення та роботи вводить суд в оману. Крім того, відповідач не надав доказів того, що комісія попередила позивача про свій прихід та що комісія дійсно була біля дверей квартири.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Так, позивач 19.07.2024р. звернувся до урядової «гарячої лінії» із заявою про перевірку якості наданих послуг та складання акту-претензії для підтвердження факту заливу квартири з даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлення наслідків заливу, який стався після дощів у попередній до звернення тиждень.
При цьому позивач зазначає, що відповідачем було проігноровано його звернення, не складено відповідного акту-претензії, чим порушено права позивача на отримання послуг, які передбачені пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Також вказана стаття Закону визначає, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає права та обов'язки споживачів, серед яких, зокрема, право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Порядок оформлення претензій споживачів встановлює стаття 27 вказаного Закону, за якою у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Отже, слід звернути увагу на те, що за вказаною нормою Закону виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в
договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача
До відзиву на позовну заяву відповідачем наданий Акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження рубероїдного настилу на покрівлі, що складений 19.07.2024р. у складі комісії провідного інженера Максим'юка О., майстра тех. дільниці Шаманського В., покрівельника Буглака П.
Як вбачається, даний Акт складений за зверненням позивача від 19.07.2024р. №ХО-17563031.
У цьому Акті зазначено, що провести обстеження квартири АДРЕСА_1 не було можливим, при неодноразовому відвідуванні доступу до квартири не було надано. Силами ЖЕД-106 проведено частковий ремонт покрівлі в межах квартири АДРЕСА_1 , а саме: відремонтовано зливну водостічну трубу, відновлено 10 м.кв. рубероїдного покриття та виконано герметизацію примикання до парапету.
Комісія в Акті зробила висновок про те, що термін експлуатації рулонної покрівлі житлового будинку АДРЕСА_1 вичерпано. Термін експлуатації рулонних покрівель у житлових будинках до проведення капітального ремонту (заміни) складає 10 років, житловий будинок АДРЕСА_1 1963 року забудови, капітальний ремонт покрівлі не проводився. Таким чином, вказана покрівля потребує капітального ремонту.
Отже, за матеріали справи можна зробити висновок про те, що відповідач у строки, які встановлені ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення позивача, прибув на виклик та склав відповідний Акт, що спростовує доводи позивача про невиконання відповідачем свого обов'язку прибути на виклик та відповідно відреагувати.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 17-Б, код ЄДРПОУ 3237554).
Повний текст рішення суду складений та підписаний 14.03.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА