Справа № 420/38260/24
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії від 06.06.2024 року №155950017365;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 29.05.2024 р. та призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 25.05.2000 року, реєстраційна картка платника податків - НОМЕР_1 ) достроково пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі з числа військовозобов'язаних, якій надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 13 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач 29.05.2024 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з переліком необхідних документів. Проте рішенням Головного управління ПФУ в Одеської області № 155950017365 від 06.06.2024 р. позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю посвідчення учасника бойових дій.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155950017365 від 06.06.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У своїх доводах позивач посилається на те, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, як учасник бойових дій, він має право на дострокове призначення пенсії за віком. Щодо відсутності посвідчення учасника бойових дій, позивач пояснює, що рішенням Ренійського районного суду Одеської області у справі № 510/2017/23 встановлено факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 25.05.2000 р., реєстраційна картка платника податків - НОМЕР_1 ), виданої на ім'я « ОСОБА_2 » довідки № 000018 від 26.04.2001 р., згідно якої він дійсно є учасником бойових дій. Таким чином факт належності довідки № 000018 від 26.04.2001 р. позивачу, відповідно до якої він є учасником бойових дій, підтверджується судовим рішенням.
Позивач стверджує, що надавав рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14.03.2024 р. по справі № 510/2017/23, яким встановлено факт належності позивачу довідки № 000018 від 26.04.2001 р., відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, крім того позивач подав на розгляд ПФУ військовий квиток та інші уточнюючі довідки та документи, які містить відмітку про перебування останнього на військовому обліку, відтак відмова в призначенні пенсії є протиправною.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.
23.12.2024 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто в повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
29.01.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
У відзиві зазначено, що 29.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після реєстрації звернення (заяви) позивача про призначення пенсії, її було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення №155950017365 від 06.06.2024, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з наступних підстав. Відповідач вказує, що згідно підпункту 6 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додається документи про проходження військової служби, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій та довідку відповідно до додатку 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637. При цьому, обов'язок в наданні достатнього пакету документів законодавець покладає на позивача, а Головне управління не наділено повноваженнями у підтвердженні страхового та спеціального стажу роботи, а лише у відповідності до п. 4.2 Порядку №22-1 досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи та виявляє їх неточності та розбіжності. А оскільки позивач звернувся із заявою щодо призначення пенсії відповідно до пункту 4 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийнято рішення у призначенні пенсії відмовити, у зв'язку з тим, що у нього відсутнє посвідчення учасника бойових дій .
Посилаючись на викладені обставини, відповідач вважає, що дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та Законах України, а відтак позовна заява задоволенню не підлягає.
16.02.2025 року представником позивача подано заяву, у якій викладені пояснення та відповідь на доводи відзиву.
Представник позивача вказує, що позивач має право на дострокове призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, як особа з числа військовозобов'язаних, якій надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 13 ст. 6 Закону № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яка досягла 55 річного віку і має страховий стаж більший за 25 років, як військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій. На підтвердження статусу позивача, як учасника бойових дій відповідачу було надано рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14.03.2024 р. по справі № 510/2017/23, яким встановлено факт належності позивачу довідки № 000018 від 26.04.2001 р. про визнання учасником бойових дій. Отже, підстави для відмови ОСОБА_1 в достроковому призначенні пенсії за віком відсутні.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою від 29.05.2024 року про призначення пенсії за віком.
Разом із заявою, згідно розписки-повідомлення, позивачем подано: Військовий квиток серії НОМЕР_3 від 18.07.1986 року; Диплом про навчання; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р.; довідку по присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт громадянина України; документи про стаж, визначені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637; клопотання про достроковий вихід на пенсію; Свідоцтво про народження; Трудову книжку серії НОМЕР_4 .
Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950017365 від 06.06.2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до змісту цього рішення:
Пенсійний вік визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 55 років. Вік заявника 56 років.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 25 років. Страховий стаж особи становить 40 років 03 місяців 10 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Згідно підпункту 6 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 № 22-1 (зі змінами), для призначення дострокової пенсії за віком надається посвідчення учасника бойових. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 155950017365 від 06.06.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону у зв'язку з відсутністю посвідчення учасника бойових. Право на призначення пенсії відсутнє.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950017365 від 06.06.2024 року щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4).
Стаття 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Згідно умов призначення пенсії, визначених п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах спірних правовідносин звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою від 29.05.2024 року про призначення пенсії за віком, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як учасник бойових дій.
Отже, за наявності таких умов, як підтвердження статусу учасника бойових дій, досягнення 55 років, наявності страхового стажу не менше 25 років позивач може набути право на призначення пенсії, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950017365 від 06.06.2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2024 року встановлено, що вік заявника становить 56 років, страховий стаж особи - 40 років 03 місяців 10 днів.
Отже, відповідач не заперечує наявність двох умов для призначення позивачу пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто досягнення 55 років, наявності страхового стажу не менше 25 років.
Підставою відмови позивачу у призначенні пенсії у спірному рішенні зазначено відсутність посвідчення учасника бойових дій.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції останови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, яких визнано особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (далі - АТО/ООС) та/або безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - оборона України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в АТО/ООС, обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації:
виписка з акта огляду МСЕК про групу та причину інвалідності;
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій), або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації;
посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності).
Як встановлено судом, разом із заявою про призначення пенсії позивачем було подано Військовий квиток серії НОМЕР_3 від 18.07.1986 року; Диплом про навчання; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р.; довідку по присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт громадянина України; документи про стаж, визначені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637; клопотання про достроковий вихід на пенсію; Свідоцтво про народження; Трудову книжку серії НОМЕР_4 .
У матеріалах пенсійної справи позивача наявне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року по справі № 510/2017/23, яким встановлено факт належності ОСОБА_1 , виданої на ім'я « ОСОБА_1 » довідки № 000018 від 26.04.2001 року, згідно якої він дійсно є учасником бойових дій.
Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року по справі № 510/2017/23 надавалось позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 29.05.2024 року, що не заперечується сторонами.
Копія довідки № 000018 від 26.04.2001 року, згідно якої він дійсно є учасником бойових дій, також наявна у матеріалах пенсійної справи позивача, тобто надавалась ним із заявою про призначення пенсії.
Згідно Довідки № 000018 від 26.04.2001 року її видано « ОСОБА_1 » в тому, що він дійсно є учасником бойових дій. Зазначено, що посвідчення учасника війни замінено на посвідчення державного зразка у зв'язку з відсутністю бланків. Протокол ОВК від 12.05.1989 р.
Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року по справі № 510/2017/23 встановлено: «… з довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 травня 2023р. № 2в/2280 та № 2в/2281, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проходив військову службу з 02 лютого 1987 року по 02 січня 1989 рік у ДР Афганістан. Таким чином, факт того, що заявник проходив військову службу у період з 02 лютого 1987 року по 02 січня 1989 рік, був учасником бойових дій, та отримав довідку Ренійського райвіськкому № 000018 від 26 квітня 2001 року, суд вважає встановленим.».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини щодо наявності у позивача статусу учасника бойових дій не підлягають доказуванню у даній справі, оскільки встановлені рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року по справі № 510/2017/23, відтак презюмуються відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України.
З огляду на вищевикладене суд висновує про наявність наступної умови для призначення позивачу пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як то підтвердження статусу учасника бойових дій.
Отже, позивач задовольняє усім вимогам законодавства щодо призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950017365 від 06.06.2024 року, як такого, що не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України.
За загальним правилом, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою від 29.05.2024 року про призначення пенсії за віком.
Отже, за наведеного законодавчого регулювання, оскільки позивач звернувся за пенсією пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, то набуває право на призначення пенсії з 30.05.2024 року, тобто з дня звернення за пенсією.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Враховуючи, що саме лише зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії не відновлює право позивача на призначення пенсії, яке, як встановлено судом позивач набув, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.05.2024 року.
Суд зауважує про відсутність в даному випадку дискреції у відповідача в питанні призначення пенсії за віком, оскільки позивач задовольняє усім вимогам законодавства щодо призначення цього виду пенсії.
Отже, позов підлягає задоволенню з виходом за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення №155950017365 від 06.06.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.05.2024 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук