13 березня 2025 року № 320/46299/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухваленого протоколом № 26 від 22.08.2024.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції станом на 18.05.2024р.), оскільки його мати, ОСОБА_2 , загинула під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил РФ на території Донецької області (в місті Донецьк), внаслідок множинних осколкових поранень з ушкодженням кісток скелету. Позивач зазначив, що 20.08.2024 ним подано до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та підтвердні документи до неї. Проте, згідно з Повідомлення відповідача від 24.08.2024р. №340 відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки у зв'язку з відсутністю підстав для цього.
На переконання позивача, відповідачем не було належним чином розглянуто його заяву і відмова у наданні йому вістрочки від мобілізації на особливий період є протиправною та не містить відповідного правового обгрунтування. Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив його гарантовані права, порушивши його законне право на відстрочку та належним чином не пояснив причину відмови, у зв'язку з чим, позивач просить визнати протиправним та скасувати оспорюване рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 (суддя ОСОБА_3 ) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 (суддя Донець В.А.) відкрито провадження в адміністративній справі № 320/46299/24 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цим же судовим рішенням запропоновано відповідачу упродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати суду: відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; документи, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Крім того, учасникам справи роз'яснено, що позивач упродовж п'ятиденного строку має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів, відлік якого починається: для позивача - з моменту отримання відзиву на позовну заяву, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
04.03.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/46299/24 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 справу було прийнято до провадження суддею Вісьтак М.Я. і вирішено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Громадянин України ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 07.11.2000.
Мати позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) померла в місті Донецьк, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується рішенням Голосіївського районного суду міста Києва по справі №752/3026/23 від 20 березня 2023 року та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.03.2023р.
20 серпня 2024 позивачем подано відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду, позивача було повідомлено листом-повідомленням від 24.08.2024р. №340 про те, що протоколом від 22.08.2024р. №26 комісія ухвалила рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, посилаючись на зміст статті 23 Закону України № 3543-XII.
Позивач, вважаючи вищенаведене рішення (повідомлення) відповідача протиправним, таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся для захисту своїх прав до суду про його скасування.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України “Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на 25.06.2024р. - момент виникнення спірних правовідносин) передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із положенням п.4 ч.3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ (в редакції чинній станом на 24.08.2024р. - момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Також, питання пов'язані із прийняттям рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, порядок та умови надання відстрочки врегульовано і Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560, який набрав чинності 18.05.2024р. (далі - Порядок № 560).
Зокрема абз.4 п.1 Порядку №560 передбачено процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до п. 56 Порядку № 560 (в редакції чинній станом на 24.08.2024р. - на момент виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно п. 57 Порядку № 560 (в редакції чинній станом на 24.08.2024) визначено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п.58 Порядку № 560 (в редакції чинній станом на 24.08.2024) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з Додатком 5 до Порядку №560 визначений перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Відповідно до Додатком 5 до Порядку №560 (в редакції чинній станом на 24.08.2024р. - момент виникнення спірних правовідносин), жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, повинні надати відповідний перелік документів, а саме: документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за наведеною вище процедурою з прийняттям комісією відповідного рішення, оформленого протоколом, саме особам, які набули статусу військовозобов'язаних.
Судом з'ясовано, що на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 24.08.2024 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мали особи, які набули відповідного статусу військовозобов'язаного, за умови, що їх близькі родичі, зокрема, мати такого військовозобов'язаного загинули під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану згідно із положеннями п. 4 ч. 3 ст.23 Закону №3543-ХІІ (в редакції від 18.05.2024р.).
Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав загибелі його матері, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у місті Донецьк 04.06.2022.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/3026/23 від 20.03.2023 встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Донецьк, Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Донецьк, Україна.
30.03.2023 Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому зазначено, що місцем смерті ОСОБА_2 є місто Донецьк, Донецька область, Україна.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/3026/23 від 20.03.2023, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , а також свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 долечено позивачем до заяви від 20.08.2024 про надання відстрочки, як доказ того, що вона загинула під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій області
Водночас вказані документи не дають достатніх підстав вважати, що мати позивача ( ОСОБА_2 ) дійсно загинула під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій області.
Крім цього, жоден із документів, наявний в матеріалах справи не свідчить про те, що мати позивача загинула під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій області.
Відповідно, звертаючись до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачем не додано необхідних документів для отримання відстрочки, а саме: документів, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що, станом на момент виникнення спірних правовідносин, рішення від 24.08.2024р. № 340 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, оформлене протоколом від 22.08.2024р. №26, прийнято відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак є правомірним.
За таких умов суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та його скасування, відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-245, 246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.