13 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/21803/24
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Управління Державної міграціної служби України в Житомирській області в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Овруцького районного відділу про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Овруцького районного відділу, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 25 липня 2024 року вих. № Д-13/6/1827-24/1827/15-24 в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11 березня 2025 року Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області через відділ документального забезпечення суду (канцелярію) подало клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У цьому клопотанні Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області зазначає про те, що ця справа не включена до переліку справ, які відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підлягають судовому розгляду за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні). На переконання заявника розгляд цієї справи потребує надання додаткових документів та отримання інформації державних органів для встановлення (ідентифікації) особи, а тому ця справа має бути розглянута у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає таке.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як визначено у частині восьмій статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання усних пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
Суд зазначає, що положення КАС України гарантують закріплені процесуальні права учасників справи, як-то: безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Правила розгляду справи у порядку спрощеного провадження без виклику учасників, визначені КАС України, не обмежують сторони у поданні суду доказів та не звужують їх процесуальних прав, як і обов'язок суду повно та всебічно встановити обставини справи. А тому доводи заявника щодо проведення судового засідання задля витребування доказів та інформації не є обґрунтованими.
Судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази, у порядку, визначеному положеннями КАС України.
Будь-яких обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами заявник не навів. При цьому покликання на статтю 263 КАС України є безпідставним, позаяк провадження у цій справі відкрито у порядку статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження й ця справа не включена до категорій відповідно до статті четвертої цієї норми, яка виключає судовий розгляд за правилами спрощеного провадження. У той же час, статтею 263 КАС України визначено особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності, до яких ця справа положеннями КАС України не віднесена.
Суд звертає увагу заявника, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні та отриманні усних пояснень сторін для повного та всебічного встановлення обставин цієї справи. Тому клопотання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 248, 256, 257-262, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про розгляд справи № 240/21803/24 в судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Г. Приходько