14 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/6263/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 09.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи в колгоспі ім. Артема з 05.06.1978 по 28.08.1992, період роботи в КСП ім. Артема з 29.08.1992 по 05.03.1998 та призначити пенсію за віком з 16.01.2024 (дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував, що завчасно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком, до якої додав всі необхідні й підтверджучі наявність у нього страхового стажу необхідної тривалості документи, втім суб'єкт владних повноважень відмовив йому у призначенні такої пенсії, оскільки протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи в колгоспі ім. Артема з 05.06.1978 по 28.08.1992 та в КСП ім. Артема - з 29.08.1992 по 05.03.1998. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним й таким, що порушує його право на належний соціальний захист, ОСОБА_1 просить його скасувати та зобов'язати призначити йому пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 16.01.2024.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачі у відзивах на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказували, що у зв'язку із непідтвердженням ОСОБА_1 належними та допустимими доказами наявності у нього страхового стажу достатньої для призначення пенсії за віком тривалості, йому цілком правомірно було відмовлено у її призначенні на підставі оскаржуваного рішення.
Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою від 03.01.2024 про призначення йому пенсії за віком, до якої додав, зокрема, трудову книжку колгоспника, архівну довідку про зміну назви організації (щодо реорганізації колгоспу ім. Артема у КСП ім. Артема) та архівну довідку № 203 від 05.10.2023, видану архівною установою - Трудовим архівом Пулинської селищної ради, щодо стажу роботи.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке 09.01.2024 прийняло рішення № 063950006354 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з огляду на недостатність у нього страхового стажу необхідної тривалості.
При цьому, до страхового стажу ОСОБА_1 пенсійним органом не було зараховано період роботи в колгоспі ім. Артема з 05.06.1978 по 28.08.1992 згідно архівної довідки № 203 від 05.10.2023, оскільки в цьому документі по батькові особи не відповідає паспортним даним (замість « ОСОБА_2 » вказано « ОСОБА_3 »), а також період роботи в КСП ім. Артема з 29.08.1992 по 05.03.1998 згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , оскільки після запису про звільнення відсутній відтиск печатки.
Будь-яких інших підстав для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 063950006354 від 09.01.2024 не містить.
Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. А починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно з приписами статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами, встановленими статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Разом з тим, згідно приписів як Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162, так і Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, заповнення трудової книжки здійснюється виключно роботодавцем, а не працівником.
Тобто, відповідальним за заповнення трудової книжки є саме підприємство-роботодавець, а відтак вина позивача в тому, що його трудова книжка колгоспника могла бути заповнена роботодавцем з якимись недоліками, відсутня.
Крім того, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки виключно для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 (провадження № К/9901/1298/17).
В той же час, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у його постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, жодним діючим нормативним актом не передбачено права пенсійного органу на незарахування певних документально підтверджених періодів роботи до страхового стажу пенсіонера, в зв'язку з чим, покладення відповідачем відповідальності на заявника у вигляді незарахування останньому певних періодів його роботи до трудового стажу є неприйнятним.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, приймаючи оскаржуване рішення, не врахувало, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах та наявність страхового стажу необхідної тривалості, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.
Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження пенсійним органом особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Цей висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.
Крім того, при оформленні документів для призначення пенсій органами Пенсійного фонду України застосовується Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до приписів пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Тобто, пенсійний орган визначає наявність або відсутність права особи на пенсію після всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
В даному випадку, у разі виникнення сумнівів в достовірності поданих позивачем документів пенсійний орган міг скористатись наданими йому законом повноваженнями для повного та об'єктивного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, зокрема, надіслати запити або витребувати необхідні, на його думку, документи тощо, чого однак не зробив.
Отже, у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не існувало законних підстав для незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи в КСП ім. Артема з 29.08.1992 по 05.03.1998 згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 у зв'язку із допущеним його роботодавцем недоліком при її заповненні у вигляді непроставлення відтиску печатки, оскільки цей період страхового стажу позивача підтверджується сукупністю записів у цій трудовій книжці як у розділі відомостей про роботу, так і в частині фіксування виконання мінімуму трудової участі у громадському господарстві.
Крім того, рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 19.02.2024 у справі № 292/159/24 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задоволено. Встановлено факт належності правовстановлюючого документу - архівної довідки № 203 від 05.10.2023, виданої архівною установою - Трудовим архівом Пулинської селищної ради на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Таким чином, період роботи ОСОБА_1 в колгоспі ім. Артема з 05.06.1978 по 28.08.1992 (що відображено в архівній довідці № 203 від 05.10.2023) також є підтвердженим.
В силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідачами не надано суду належних, допустимих й достатніх доказів, які б доводили правомірність прийнятого рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
При цьому, слід зазначити, що дискреція - це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Зв'язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії/прийняти конкретне рішення і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Відтак, за обставин, що склались у даній справі, та беручи до уваги, що єдиною підставою відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком було саме незарахування до його страхового стажу періодів роботи з 05.06.1978 по 28.08.1992 в колгоспі ім. Артема та з 29.08.1992 по 05.03.1998 - в КСП ім. Артема, що, як зазначено вище у даному рішенні, було здійснено протиправно, у пенсійного органу не було повноважень на обрання альтернативного варіанту вирішення порушеного ОСОБА_1 в поданій заяві питання окрім як прийняти рішення про призначення йому пенсії за віком, оскільки ним було подано всі необхідні й передбачені законом документи, тобто дотримано визначену законодавцем процедуру реалізації права на соціальний захист.
Отже, з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі ім. Артема з 05.06.1978 по 28.08.1992 і періоду роботи в КСП ім. Артема з 29.08.1992 по 05.03.1998, а також призначити йому пенсію за віком з 16.01.2024, тобто дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Частинами 1 - 4 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на все наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 КАС України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72 - 77, 139, 242 - 246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 063950006354 від 09.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи в колгоспі ім. Артема з 05.06.1978 по 28.08.1992, період роботи в КСП ім. Артема з 29.08.1992 по 05.03.1998 та призначити йому пенсію за віком з 16.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
14.03.25