Справа №761/2555/25 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/2132/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
10 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року, -
за участю сторін провадження:
представника ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 16.01.2025 залишено без задоволення.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що заява ОСОБА_6 від 16.01.2025 про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із прийнятими судовими рішеннями за результатом розгляду заяви про забезпечення позову у справі, та не є повідомленням про злочин, яке підслідне Шевченківському УП ГУНП у м. Києві, оскільки містить інформацію, пов'язану із здійсненням судового провадження і не містить конкретних даних про вчинення вказаними особами кримінального правопорушення. Отже, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляді адвокатом, дослідивши надані в обґрунтування доводів скарги матеріали, дійшов висновку про відсутність відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення суддею Господарського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , суддями Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , і відтак відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу в повному обсязі, зобов'язати уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП в м. Києві внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою від 16.01.2025 про вчинення суддею Господарського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , суддями Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, за фактом неналежного виконання службових обов'язків під час розгляду справи №910/10935/24, внаслідок чого ТОВ «Агротермінал Логістік» завдано істотної шкоди та про вчинення службовими особами Північного апеляційного господарського суду кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 376-1 КК України, за фактом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року, мотивуючи клопотання тим, що повний текст ухвали було доставлено до Електронного кабінету та отримано його представником 11.02.2025 через Електронний суд, у зв'язку з чим, апеляційна скарга не могла бути подана у встановлений строк з моменту оголошення ухвали.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що слідчий суддя перейняв на себе дискреційні повноваження слідчих та вирішив надати оцінку обставинам по суті, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні скарги. При цьому, як зазначено в апеляційній скарзі, слідчим суддею взагалі не надана оцінка обставинам того, що у заяві про кримінальне правопорушення було зазначено про незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах правосуддя, що призвело до спричинення підприємству істотної шкоди, на що вказують конкретні обставини справи та докази, додані до заяви. Вказані обставини та доказування, як стверджує апелянт, повинно здійснюватися виключного в ході здійснення досудового розслідування у передбачений КПК України спосіб та із застосуванням передбачених ним заходів.
Представник Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, а тому враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність осіб, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Враховуючи, те, що оскаржувана ухвала слідчого судді, хоч і була постановлена з викликом сторін та представник ОСОБА_7 брав участь у розгляді скарги, однак зі змістом оскаржуваної ухвали останній ознайомився після її отримання через «Електронний суд» 11.02.2025, та 14.02.2025 подав апеляційну скаргу, а тому зважаючи на те, що виготовлення обґрунтованої апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження в даному випадку пропущений із поважних причин і підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги по суті, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР, відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16.01.2025.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що зміст заяви ОСОБА_6 від 16.01.2025, не містить даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення суддею Господарського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , суддями Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 року по справі № 818/15/18, згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Що стосується професійної діяльності судді та прийнятих судових рішень, то відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За висновками Пленуму Верховного Суду України у постанові №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим законом порядком у справі не допускається.
Крім того, згідно з п.п. 66-68 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Лише держава може домагатися цивільної відповідальності судді, подавши скаргу до суду у разі, коли цей суддя повинен був присудити компенсацію. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 57 Висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень, сутність окремих судових рішень контролюється насамперед шляхом процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та шляхом звернення до Європейського суду з прав людини.
Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може бути безумовною підставою для притягнення судді до кримінальної відповідальності та кваліфікуватись, як кримінальне правопорушення.
Як слідує з матеріалів провадження, в заяві від 16.01.2025 ОСОБА_6 , просив внести відомості в ЄРДР і розпочати кримінальне провадження, щодо судді Господарського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , суддів Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також службових осіб Північного апеляційного господарського суду.
Однак, як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, ОСОБА_6 в заяві не наведено відомостей про конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, які б об'єктивно підтверджували реальність події злочину в розумінні положень ст. 11 КК України, а викладення даних, які пов'язані із здійсненням судового провадження та фактично стосуються суті постановлених суддями рішень, з яким не погоджується ОСОБА_6 , а також власний аналіз і бачення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на переконання колегії суддів, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що слідчий суддя перейняв на себе дискреційні повноваження слідчих та надав оцінку обставинам по суті, тоді як вказані в його заяві обставини повинні здійснюватись виключно в ході здійснення досудового розслідування, то колегія суддів зауважує, що не будь-яка заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, оскільки вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яких ОСОБА_6 наведено не було, а тому, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя не вирішував питання, які можуть бути предметом судового розгляду у кримінальному провадженні або віднесені до компетенції слідчого, прокурора під час досудового розслідування, тобто не надавав оцінку обґрунтованості заяви та не досліджував докази, а лише вивчив її зміст на предмет наявності відомостей саме про кримінальне правопорушення, які в свою чергу і підлягають внесенню до ЄРДР, а тому доводи ОСОБА_6 , в цій частині, колегія суддів вважає безпідставними.
Будь - яких істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою ОСОБА_6 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Клопотання ОСОБА_6 - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 16.01.2025 - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4