Справа № 755/5350/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2254/2025
06 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Галагана В.І.,-
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом.
ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 519 112 грн 00 коп., моральну шкоду у розмірі 210 000 грн 00 коп. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що11 листопада 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів: автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок вказаного зіткнення, автомобіль «Рено» вчинив інерційний некерований рух та зіткнувся з автомобілем «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 .
Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 .
На момент ДТП діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності між СК АСК «Омега» та ОСОБА_2
СК АСК «Омега» сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 130 000 грн 00 коп.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 11 грудня 2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , становить 643 488 грн 00 коп.
Позивач вважає, що сума невідшкодованих збитків у розмірі 513 488 грн 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року названий позов задоволено частково.
Стягнутоіз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 337 733 грн 28 коп. завдану моральну шкоду у розмірі 8 000 грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення вимог апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи із відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 332 109 грн 28 коп., суд першої інстанції виходив із різниці між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та виплаченим страховим відшкодуванням. Враховуючи доведеність та обґрунтованість вимог, судом задоволено вимоги позивача про стягнення витрат, понесених позивачем на медичні послуги у розмірі 2 184 грн 00 коп., послуги вантажного автомобільного транспорту (кран маніпулятор) у розмірі 1 500 грн 00 коп. та 1 940 грн 00 коп. Стягуючи з відповідача моральну шкоду у розмірі 8 000 грн 00 коп., суд першої інстанції виходив із засад розумності виваженості та справедливості.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.
Встановлено, що 11 листопада 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів: автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок вказаного зіткнення, автомобіль «Рено» вчинив інерційний некерований рух та зіткнувся з автомобілем «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 .
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 207644817, транспортний засіб «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , було забезпечено АСК «Омега», страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн 00 коп., франшиза - 0 грн 00 коп.
СК АСК «Омега» сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 130 000 грн 00 коп.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 11 грудня 2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , становить 643 488 грн 00 коп.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначила, що у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням. Позивач просила відшкодувати завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 210 000 грн 00 коп. ОСОБА_1 зазначала, що відповідачем мають бути відшкодовані понесені витрати на медичні послуги у розмірі 2 184 грн 00 коп., послуги вантажного автомобільного транспорту (кран маніпулятор) у розмірі 1 500 грн 00 коп. та 1 940 грн 00 коп.
За ч.3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
СК АСК «Омега» виконало свої зобов'язання та сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 130 000 грн 00 коп.
Оскільки розмір завданої позивачу шкоди перевищує ліміт відповідальності СК АСК «Омега», відтак у позивача виникло право вимоги у відповідній частині до ОСОБА_2 щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що відповідає положенням ст. 1194 ЦК України.
Судом встановлено, що висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 28909/23-54 від 10 червня 2024 року визначено: вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди 11 листопада 2022 року у розмірі 1 108 261 грн 78 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди 11 листопада 2022 року у розмірі 603 279 грн 00 коп.; коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 ,на момент дорожньо-транспортної пригоди 11 листопада 2022 року - 0,54; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та без урахування розміру ПДВ транспортного засобу «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_3 , в наслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді 11 листопада 2022 року у розмірі 462 109 грн 28 коп.
Розв'язуючи спір, судом першої інстанції обгрунтовано визначено розмір майнової шкоди шляхом вирахування різниці між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (462 109 грн 28 коп.) та отриманим страховим відшкодуванням (130 000 грн 00 коп.), що становить 332 109 грн 28 коп.
Враховуючи, що позивачем підтверджено документально витрати на медичні послуги та послуги вантажного автомобільного транспорту (кран маніпулятор), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для їх стягнення з відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Стягуючи моральну шкоду у розмірі 8 000 грн 00 коп., суд першої інстанції виходив із положень ст. 23 ЦК України, при цьому урахував характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач та інші обставини, що відповідає роз'ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової ) шкоди».
Доводи апеляційної скарги про те, що заявлений позивачем розмір завданої моральної шкоди є завищеним, колегія суддів оцінює критично, оскільки судом першої інстанції правильно взято до уваги вимоги розумності, виваженості та справедливості та зменшено розмір завданої моральної шкоди із 210 000 грн 00 коп. до 10 000 грн 00 коп.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 18 липня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 14 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: Д.Р. Гаращенко
С.Г. Музичко