справа № 363/2863/24 Головуючий у суді І інстанції: Шубочкіна Т.В.
провадження №22-ц/824/6852/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
11 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Мазурик О.Ф.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Овода Андрія Петровича , яка представляє інтереси Міністерства оборони України на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту загибелі внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану, заінтересовані особи: Міністерство у справах ветеранів України, Міністерство оборони України,
У червні 2024 року заявник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт смерті свого брата, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровольця, який загинув внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану, що мав місце 13 березня 2022 року поблизу села Червоне Бучанського району Київської області.
В обґрунтування заяви зазначає, що її брат, ОСОБА_3 , з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну до моменту загибелі ОСОБА_3 добровольцем долучився до військової частини НОМЕР_1 , здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони на території Бучанського та Вишгородського району Київської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок розриву снаряду ОСОБА_3 загинув поблизу села Червоне Бучанського району Київської області. Причиною смерті стало вогнепальне осколкове поранення голови. ОСОБА_3 не перебував у складі військових частин, ЗСУ, ДПС України Національної поліції, Національної гвардії, СБУ чи іншого утвореного відповідно до законодавства військового формування чи правоохоронного органу. У заявника відсутні документи передбачені абзацами 9-10 Пункту 5 Порядку № 685, оскільки загиблий ОСОБА_3 не встиг стати на облік та перебувати у складі військових частин, ЗСУ, ДПС України, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ чи іншого утвореного відповідно до законодавства військового формування чи правоохоронного органу. Заявник позбавлений можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов'язаними із смертю брата зокрема: отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року заяву задоволено.
Встановлено факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану, що мав місце 13 березня 2022 року поблизу села Червоне Бучанського району Київської області.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Овод А.П. , який представляє інтереси Міністерства оборони України, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в заяві ОСОБА_2 ..
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що до членів сімей загиблих (тих, що пропали безвісти), померлих осіб, зазначених в абзаці першому цього підпункту 2 пункту 2 Порядку «Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» №685 від 07.07.2023 року, належать утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
У той же час, згідно з долученими до заяви копіями свідоцтв про народження, ОСОБА_2 є сестрою загиблого ОСОБА_3 .
Зазначав, що суд першої інстанції не врахував, що задоволення заяви ОСОБА_2 не призведе до ефективного захисту її інтересів, так як не створить умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тому на переконання апелянта, заява ОСОБА_2 є такою, що не призведе до досягнення визначеної мети, що свідчить про невідповідність ст.ст. 2, 293 ЦПК України.
Отже, Вишгородський районний суд Київської області залишив без уваги те, що заявниця, як сестра, не належить до кола осіб, які мають право на отримання статусу члена сім'ї загиблого ОСОБА_3 , тому встановлення юридичного факту в цій справі не призведе до реалізації визначеної мети звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що до заяви у даній справі ОСОБА_2 долучила примірник заяви до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України про встановлення факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану.
За результатами її розгляду, рішенням міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України, яке оформлено п. 18 протоколу від 16.05.2024 № 4, ОСОБА_4 (батьку), в інтересах якого заяву подала заявниця ОСОБА_2 - було відмовлено у встановленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_3 ..
При цьому, в службовому листі від 24.05.2024 року № 8418/1.3/5.1-24, яким ОСОБА_2 було проінформовано про результат розгляду її заяви, Міністерство у справах ветеранів України зазначило, що таке рішення може бути оскаржено в адміністративному суді у порядку і в строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Тобто, апелянт вважає, що заявниця скористалася позасудовим способом встановлення юридичного факту, а тепер намагається встановити той самий факт ще раз, але в судовому порядку, що суперечить порядку розгляду справ в окремому провадженні та висновкам Верховного Суду.
Вказував, що рішення міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України стосовно факту, встановлення якого ініціювала ОСОБА_2 , було прийнято у позасудовому порядку; а тому, відмова в його встановленні могла бути оскаржена лише до адміністративного суду.
03 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Войнаренко Людмили Федорівни, просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
10 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу від Міністерства у справах ветеранів України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлюючи факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану, що мав місце 13 березня 2022 року поблизу села Червоне Бучанського району Київської області, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що заявник, яка є сестрою загиблого ОСОБА_3 , не може отримати довідку про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти) під час безпосередньої участі у заходах, видану командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану (необхідну для встановлення статусу члена сім'ї загиблого Захисника України), оскільки ОСОБА_3 не перебував у жодному з перелічених органів чи військовому формуванні, вона в силу вищенаведених вимог Порядку №685 має право звернутися до суду за встановленням факту загибелі її брата внаслідок захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу села Червоне Бучанського району Київської області, внаслідок дії вибухів та осколків, тобто від дії вибухового предмету, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення поданої заяви.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Наведений у ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Виходячи зі змісту постанови Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє допетер.
Як вбачається з поданої заяви, встановлення факту загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану, необхідне заявниці для звернення з рішенням суду до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів (Мінветеранів) для встановлення комісією факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану для подальшого отримання заявницею статусу члена сім'ї загиблого Захисника України.
Статус члена сім'ї особи, яка загинула під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, надає особам, які такий статус отримали, право на пільги та виплати, передбачені нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до пункту шостого частини першої статі 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема, сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до ч. 2 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниць України, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2015 № 740.
Відповідно до абз. 7 п. 2 Порядку № 740 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається: сім'ям осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до п. 4 Прядку №740 підставами для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, для осіб, зазначених в абзаці сьомому пункту 2 цього Порядку є: свідоцтво про смерть (копія) та довідка за формою згідно з додатком, видана Мінветеранів.
Так, Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 є Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видача, якої регулюється «Порядком встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2023 р. № 685.
Процедура отримання довідки з Мінветеранів регулюється Порядком встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим Постановою КМУ № 685 від 07.07.2023 року.
Відповідно до пп. 2 п. 2 цього Порядку, дія цього Порядку поширюється на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (п. 6 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Відповідно до п. 3 Порядку № 685 рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, приймається міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яку утворює Мінветеранів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 685 для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім'ї, зазначений у пп. 2 п. 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 685 міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає у разі потреби необхідні запити за підписом її голови, уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах або рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах.
Відповідно до п. 8 Порядку № 685 міжвідомча комісія протягом трьох робочих днів після прийняття рішення подає Мінветеранів рішення про осіб, щодо яких прийнято рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
Відповідно до п. 9 Порядку № 685 Мінветеранів не пізніше ніж через сім робочих днів після надходження рішення про осіб, щодо яких прийнято рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, видає особам, зазначеним у рішенні міжвідомчої комісії, довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, або довідку за формою згідно з додатком до Порядку № 740.
Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом заявника ОСОБА_2 . Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 та копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 був учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , копії лікарського свідоцтва про смерть №69, копії довідки про причину смерті, ОСОБА_3 , 1987 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув поблизу села Червоне Бучанського району Київської області, причиною смерті стало вогнепальне осколкове поранення голови.
Згідно копії висновку експертного дослідження №69тр-2022 при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне осколкове поранення голови (з раною: у лобно-тім'яній ділянці зліва з переходом на верхню половину обличчя, що проникає у порожнину черепа); уламковий перелом кісток склепіння та лицевого черепа, розчавлення речовини головного мозку. Комплекс вищезазначених тілесних ушкоджень, утворився від дії вогнепальної зброї, а саме осколків, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння) та перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала внаслідок вогнепального осколкового поранення голови, на що вказують, описані в пункті №1 даних Підсумків, ушкодження.
Як вбачається з копії посвідчення № НОМЕР_6 Петрівським сільським головою батьку ОСОБА_3 . ОСОБА_4 було видано нагороду «За заслуги перед Петрівською громадою» (посмертно) за участь у силах оборони Петрівської громади .
Національним музеєм-заповідником Української військової звитяги та БО БФ «Вільні та щасливі родини» видано сертифікат родині ОСОБА_5 про долучення до створення алеї пам'яті про воїнів.
Фото ОСОБА_3 розміщено на алеї Слави в селі Нові Петрівці та на меморіалі «Янголи Перемоги» в с. Мощун, що підверджується фотографіями.
Як вбачається з листа №27/10/1/5-Є-1370 від 24.04.2024 року заявник ОСОБА_2 зверталась до НГУ ГУ МВС України з заявою стосовно проведення службового розслідування з метою встановлення факту участі в бойових діях ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які брали участь у захисті територіальної цілісності і незалежності України в якості добровольців у складі Збройних Сил України. У відповідь було повідомлено, що зазначене питання не належить до компетенції Головного управління Національної гвардії України, оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військову службу в Національній гвардії України не проходили та у її складі до участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф, не залучалися. Та запропоновано звернутись до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф.
Відповідно до протоколу від 16 травня 2024 року №4 засідання комісії Міністерства у справах ветеранів України ОСОБА_2 відмовлено у встановленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю документів, що містять підтвердження факту безпосередньої участі у заходах, відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 685.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показав що він був зарахований до військової частини НОМЕР_1 24.02.2022 року. З 28.02.2022 року він перебував на позиції в с. Гута Межигірська, біля річки Ірпінь та с. Червоне, Вишгородського району разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , які прийшли на позиції добровільно захищати батьківщину. Вони не були зараховані до військової частини, але документи для цього збиралися командиром відділення. 13.03.2022 року останні загинули під час артилерійського обстрілу позицій розташування військових ВСУ біля с.Червоне. Він отримав поранення, а ОСОБА_3 , який був разом із ним, загинув внаслідок поранення.
Свідок ОСОБА_9 , також показав, що 24.02.2022 року він був зарахований до 72ої бригади. 28.02.2022 року до 13.03.2022 року вони разом із ОСОБА_3 перебували в одному окопі під обстрілами. 14.03.2022 року дізнався, що останній загинув виходячи з іншим підрозділом біля с. Червоне, Вишгородського району. Вказав, що ОСОБА_3 та ще двоє людей прийшли із села та були добровольцями.
З описової частини висновку експерта № 369/Д/69тр. від 30.11.2023 року встановлено, що групою слідчих слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112330000055 від 14.03.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 11 КК України. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 13.03.2022 року поблизу с. Гута-Межигірська, Вишгородського району, Київської області, військовослужбовцями збройних сил рф здійснено напад на військові формування України. В результаті нападу отримали поранення військовослужбовці військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військової частини № НОМЕР_7 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та отримали поранення несумісні з життям військовослужбовці ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та один військовослужбовець чоловічої статті анкетні данні, якого встановлюються. Труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено до Вишгородського міжрайонного відділення КОБ СМЕ на проведення дослідження трупу/попереднього судово-медичного огляду (а.с. 26-28).
На підтвердження факту участі ОСОБА_3 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану заявником надані фото та відеоматеріали.
З урахуванням обставин цієї справи, іншим, окрім як судовим шляхом, встановити такий факт неможливо через відсутність у заявника необхідних документів. Встановлення цього факту необхідно заявнику для звернення із заявою до міжвідомчої комісії Мінветеранів для вирішення питання про отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення заяви, оскільки факт загибелі ОСОБА_3 внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану, що відбувся 12.03.2022 року с. Червоне Бучанського району Київської області, знайшов своє підтвердження.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявниця ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою загиблого ОСОБА_3 , не належить до кола осіб, які мають право на отримання статусу члена сім'ї загиблого ОСОБА_3 , тому встановлення юридичного факту в цій справі не призведе до реалізації визначеної мети звернення до суду, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як в встановлено в суді апеляційної інстанції, заявниця ОСОБА_2 , як рідна сестра загиблого, намагається довести, що її брат загинув внаслідок поранення, одержаного під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану. Питання реалізації її прав у майбутньому не відноситься до предмету питання, що розглядається.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявниця скористалася позасудовим способом встановлення юридичного факту, оскільки ОСОБА_2 зверталась до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України про встановлення факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах із забезпечення національної безпеки України у період воєнного стану, та за наслідками такого звернення їй було відмовлено у встановленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_3 , а тепер намагається встановити той самий факт ще раз вже в судовому порядку.
Такі доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_2 не позбавлена права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, як це передбачено положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України. Ці права не можуть пов'язуватися зі зверненням її батька до заінтересованої особи або інших установ.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України стосовно факту, встановлення якого ініціювала ОСОБА_2 , було прийнято у позасудовому порядку, а тому на переконання апелянта, відмова в його встановленні могла бути оскаржена лише до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_2 не оскаржувала рішення міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України, а звернулась з заявою до суду саме про встановлення факту загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану.
Разом з тим, для ініціювання розгляду міжвідомчою комісією питання щодо встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, Порядок №685 у переліку необхідних документів прямо передбачає подання - рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану.
Заявниця, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту зазначала, що позбавлена можливості надати документи, передбачені Порядком №685, оскільки ОСОБА_3 не встиг стати на облік та перебувати у складі військових частин, ЗСУ, ДПС України, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ чи іншого утвореного відповідно до законодавства військового формування чи правоохорононного органу, що унеможливлює наявність у заявниці таких документів, а це в свою чергу перешкоджає розгляду її звернення міжвідомчою комісією Мінветеранів. Крім того, рішення на яке посилається заінтересована особа може оскаржити батько заявниці, а не ОСОБА_2 ..
За таких обставин, встановлення даного факту можливе виключно в судовому порядку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Овода Андрія Петровича , яка представляє інтереси Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «13» березня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
О.Ф. Мазурик