Справа № 755/12900/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2426/2025
06 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної шкоди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Катющенко В.П.,-
встановив:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 : завдану матеріальну шкоду у розмірі 218 444 грн 00 коп.; витрати на проведення звіту № 87/22 про оцінку збитків у розмірі 3 500 грн 00 коп.; сплачений судовий збір у розмірі 2 184 грн 44 коп.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 квітня 2018 року між сторонами укладено договір оренди житлового приміщення.
12 вересня 2022 року позивачем в момент прийняття квартири виявлено пошкодження стін, меблів та обладнання, які були відсутні на момент здачі квартири.
13 жовтня 2022 року представником ОСОБА_1 направлено відповідачу претензію про відшкодування завданої матеріальної шкоди в результаті пошкодження меблів та оздоблення квартири у розмірі 218 444 грн. 00 коп.
ОСОБА_2 не вчиняє будь-яких дій щодо врегулювання спору у досудовому порядку та не має наміру відшкодовувати завдані матеріальні збитки позивачу.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 рокупозов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : матеріальну шкоду, завдану в результаті пошкодження меблів та квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 218 444 грн 00 коп.; витрати на проведення звіту № 87/22 про оцінку збитків від 01 жовтня 2022 року у розмірі 3 500 грн 00 коп.; сплачений судовий збір у розмірі 2 184 грн 44 коп.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про його час і місце повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності вини ОСОБА_2 у завданні матеріальної шкоди позивачу в результаті пошкодження меблів та квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та співмірним із складністю справи.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що 07 квітня 2018 року між сторонами укладено договір оренди квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 2.2. договору орендодавець зобов'язується передати квартиру в технічно справному стані, придатному для проживання, у відповідності з будівельними та санітарними нормами в зазначений термін.
За п. 3.3., 3.5., 3.6. договору орендар зобов'язується: забезпечити збереження квартири, дбайливо ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, об'єктів благоустрою; компенсувати всі витрати орендодавцю, які виникли з вини орендаря; повернути житлове приміщення та майно орендодавця в тому самому стані, в якому вони були надані, з урахуванням природного зносу.
09 квітня 2020 року сторони підписали акт прийому-передачі житлового приміщення та майна до договору оренди, відповідно до якого орендар прийняла для проживання житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , із переліченим майном.
12вересня 2022 року позивачем підписано акт здачі (прийому) житлового приміщення від орендаря до орендодавця та отримано квартиру.
Позивачем в момент прийняття квартири виявлено пошкодження стін, меблів, обладнання тощо.
ОСОБА_1 зазначає, що вказані пошкодження були відсутні на момент здачі квартири в оренду ОСОБА_2 07 квітня 2018 року.
Відповідно до звіту про оцінку збитків № 87/22 від 01 жовтня 2022 року ФОП « ОСОБА_3 », розмір завданих матеріальних збитків, в результаті пошкодження орендарем ОСОБА_2 кв. АДРЕСА_1 станом на момент складання звіту становить 218 444 грн 00 коп.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що 13 жовтня 2022 року представником позивача направлено відповідачу претензію про відшкодування завданої матеріальної шкоди в результаті пошкодження меблів та оздоблення квартири у розмірі 218 444 грн 00 коп. ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій для вирішення спору у досудовому порядку.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, матеріали справи містять копію договору оренди кв. АДРЕСА_1 та копію акту прийому передачі від 07 квітня 2018 року.
Колегією суддів встановлено, що у названих документах сторонами не визначено наявність чи відсутність пошкоджень меблів чи оздоблення квартири, її технічний стан та умови. Сторонами не обумовлено наявність чи відсутність механічних чи візуальних пошкоджень побутових приладів, сантехніки чи стану ремонту квартири.
У додатку до акту прийому-передачі житлового приміщення від 07 квітня 2018 року міститься лише перелік побутової техніки, встановленої у квартирі.
Враховуючи, що договір оренди та акт приймання-передачі квартири в оренду не було складено та оформлено сторонами належним чином, відтак, неможливо встановити момент виникнення пошкоджень квартири, меблів та оздоблення, а відповідно перевірити наявність вини ОСОБА_2 у завданні такої матеріальної шкоди.
Так, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Колегія суддів зазначає, що належним доказом, який би міг засвідчити зміни технічного стану квартири, її оздоблення та меблів за період із 07 квітня 2018 року до моменту прийняття квартири позивачем 12 вересня 2022 року, є висновок будівельно-технічної експертизи. Під час судового розгляду такої експертизи проведено не було.
Разом з тим, долучений до матеріалів справи акт № 12 здачі (прийому) житлового приміщення від орендаря до орендодавця від 12 вересня 2022 року взагалі не містить підпису ОСОБА_2 та складено за її відсутності.
Враховуючи відсутність відомостей щодо технічного стану квартири № 380 на момент передачі в оренду 07 квітня 2018 року, колегія суддів вважає недоведеною вину ОСОБА_2 у завдані матеріальної шкоди позивачу в результаті пошкодження меблів та оздоблення квартири у розмірі 218 444 грн 00 коп.
Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 04 квітня 2024 року ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 276 грн 66 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної шкоди відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 276 грн 66 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 14 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: Д.Р. Гаращенко
С.Г. Музичко