Постанова
Іменем України
11 березня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/6160/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 25 листопада 2024 року
у цивільній справі №754/17380/21 Деснянського районного суду м. Києва
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
про стягнення заборгованості
28 жовтня 2024 року представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 - Банецький Б. І. звернувся до Деснянського районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 166 грн.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року заяву задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача ОСОБА_3 в розмірі 7 848 грн та на користь відповідача ОСОБА_6 в розмірі 4 414,50 грн.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та просив додаткове рішення в частині задоволених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки дана справа відноситься до категорії малозначних справ та витрати відповідачами документально не підтверджені (відсутність оплати).
Також вказував, що наведені в заяві про ухвалення додаткового рішення розміри кожної із наданих послуг викликають обґрунтований сумнів щодо оцінки адвокатом в однаковій мірі різного об'єму наданих послуг та витраченого часу роботи. На думку скаржника, таке свідчить про неспівмірність витрат.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_3 , діючи через свого представника Банецького Б. І., подав відзив. Посилаючись на те, що додаткове рішення є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, просив скаргу залишити без задоволення.
Представник ПрАТ "АК "Київводоканал" - Плясун О. І. в судовому засіданні просив частково задовольнити апеляційну скаргу та в частині скасувати додаткове рішення суду.
Відповідачі, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися та своїх представників не направили. 11 березня 2025 року представник ОСОБА_3 - Банецький Б. І. подав заяву, в якій зазначив, що у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях не може прибути в судове засідання по даній справі. Також в заяві зазначив, що підтримує доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та вважає, що справа може бути розглянута.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24.10.2024 позов ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 21.03.2017 по 16.12.2019 у розмірі 45 486,85 грн, 3 % річних у розмірі 4 111,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 341,82 грн; за період з 17.12.2019 по 30.09.2021 заборгованість у розмірі 22 650,36 грн, 3 % річних у розмірі 581,46 грн та інфляційні втрати у розмірі 1600,17 грн.
У відзиві на позовну заяву, який подано адвокатом Банецьким Б. І., як представником ОСОБА_3 , вказано, що орієнтовна сума надання правової допомоги складає 20 000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, наданої ОСОБА_3 , долучено наступні документи:
Договір №01/04/2024-01 про надання правничої допомоги від 01.04.2024, укладений між АБ «Банецький та Партнери» та ОСОБА_3 ;
Додаткова угода №1 від 01.04.2024 до Договору №01/04/2024-01 від 01.04.2024, в якій вказується, що в межах обумовлених предметом договору, адвокат зобов'язується надати клієнту правничу допомогу для захисту прав та законних інтересів клієнта, шляхом захисту законних прав та інтересів ОСОБА_3 у справі №754/17380/21 про стягнення заборгованості, а клієнт зобов'язується оплатити вартість такої правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору;
Заявка №1 про надання правничої допомоги від 01.04.2024 від ОСОБА_3 ;
Звіт №1 від 24.10.2024 про надану правничу допомогу за Договором №01/04/2024-01 від 01.04.2024 та Додатковою угодою №1 від 01.04.2024 на загальну суму 43 166 грн;
Акт №1 приймання/передачі наданих послуг від 24.10.2024 за Договором №01/04/2024-01 від 01.04.2024 та Додатковою угодою №1 від 01.04.2024;
- ордер серії АІ №1582854 від 03.04.2024.
Судом також встановлено, що сума пред'явлених позовних вимог становила 139 510,08 грн. Позовні вимоги задоволено частково, а саме на загальну суму 84 772 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 60,76 % задоволених позовних вимог та 39,24% відмовлених позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь відповідача ОСОБА_3 , виходив із суми 20 000 грн, яка вказана як орієнтовна сума витрат на правничу допомогу у відзиві на позовну заяву, оскільки зазначена у заяві про ухвалення додаткового рішення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 43 166 грн істотно перевищує наведений заявником попередній розмір витрат.
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позову, колегія суддів вважає, що керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд обґрунтовано виходив з того, що наявні правові підстави для покладення на позивача понесених відповідачем ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 848 грн, що відповідає принципу пропорційності.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу через відсутність доказів оплати таких витрат колегія суддів вважає неспроможними, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція Верховного Суду є незмінною.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що справа є малозначною не може бути підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, згідно вимог ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що адвокатом в однаковій мірі визначено вартість різного об'єму наданих ОСОБА_3 послуг та витраченого часу роботи, що свідчить про неспівмірність витрат.
Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи апеляційної скарги, з огляду на наступне.
В наданих адвокатом Банецьким Б. І. доказах на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема в додатковій угоді, укладеній з ОСОБА_3, визначено, що правнича допомога надана адвокатом/керівником Бюро/адвокатом, сплачується клієнтом із розрахунку 3 500 грн/год. (п. 2.1.1.); правнича допомога по представництву інтересів клієнта в судовому засіданні, надана керівником Бюро/адвокатом, сплачується клієнтом із розрахунку 3 500 грн за одне судове засідання (судодень) (п. 2.2.1., п. 2.2.2).
У Звіті №1 від 24.10.2024, про який згадувалося вище, детально зазначено кількість наданих послуг, їх вартість за одну годину роботи - 3 500 грн, кількість витраченого часу на кожну з послуг та вартість за виконану послугу, з урахуванням витраченого часу та визначеного розміру послуги за одну годну.
З наведеного слідує, що за кожну надану послугу, незважаючи на однакову вартість роботи адвоката - 3 500 грн за годину, буде різна вартість, оскільки різний час виконання кожної з послуг.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неспівмірність, що на думку скаржника вбачається з різного розміру кожної із послуг, не знайшли свого підтвердження.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу з ПрАТ «АК «Київводоканал» на користь ОСОБА_3 .
Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_6 , з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат з професійної правничої допомоги, наданої ОСОБА_6 , надано наступні документи:
Договір №12/04/2024-01 про надання правничої допомоги від 12.04.2024, укладений між АБ «Банецький та партнери» та ОСОБА_6 ;
Додаткова угода №1 до Договору №12/04/2024-01 від 12.04.2024, в якій вказується, що в межах обумовлених предметом договору, адвокат зобов'язується надати клієнту правничу допомогу для захисту прав та законних інтересів клієнта, шляхом захисту законних прав та інтересів ОСОБА_6 у справі №754/17380/21, а клієнт зобов'язується оплатити вартість такої правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору;
Заявка №1 про надання правничої допомоги від 12.04.2024 від ОСОБА_6 ;
Акт приймання/передачі наданих послуг від 24.10.2024 за Договором №12/04/2024-01 від 12.04.2024 на загальну суму 11 250 грн;
- ордер серії АІ №1600940 від 29.04.2024.
Суд першої інстанції, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь відповідача ОСОБА_6 , виходив із суми 11 250 грн.
При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що адвокат Банецький Б. І. не подавав до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву, діючи від імені відповідача ОСОБА_6 , а відтак в матеріалах справи відсутня перша заява по суті, в якій було б зазначено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які очікувала понести ОСОБА_6 .
Також матеріалами справи підтверджується, що а ні ОСОБА_6 , а ні її представник - адвокат Банецький Б. І. на інших стадіях судового розгляду не подавали до суду орієнтовного (попереднього) розрахунку суми судових витрат, які очікувала понести ОСОБА_6 під час розгляду справи в суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що про розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_6 адвокат зазначив вже у заяві про ухвалення додаткового рішення.
З наведеного слідує, що відповідач ОСОБА_6 не подавала до суду першої інстанції орієнтовного (попереднього) розрахунку суми судових витрат, які вона очікувала понести під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Верховний Суд у справі № 922/676/21 звертав увагу, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
З наведеного слідує, що не подання ОСОБА_6 орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу разом з відзивом або на інших стадіях судового розгляду до ухвалення рішення по суті фактично призвело до порушення принципу змагальності, адже позбавило позивача належним чином висловити свої заперечення щодо таких витрат та/або подати клопотання про їх зменшення.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави покладення на позивача понесених ОСОБА_6 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду в силу вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на правничу допомогу з ПрАТ "АК "Київводоканал" на користь ОСОБА_6 в розмірі 4 414 грн 50 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити частково.
Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь ОСОБА_6 в розмірі 4 414 грн 50 коп. - скасувати.
В іншій частині додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 березня 2025 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
А. М. Стрижеус