14 березня 2025 рокуСправа №160/31379/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Тулянцевої І.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №30901/04-36-24-17/ НОМЕР_1 від 01.11.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 30.09.2024 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 30.09.2024 р. № 62994/04-36-24-17/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення абз. 5 підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України щодо застосування спрощеної системи оподаткування. На підставі зазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №30901/04-36-24-17/ НОМЕР_1 від 01.11.2024 року, яким з 30 вересня 2024 року ФОП ОСОБА_1 був виключений з Реєстру платників єдиного податку. Однак позивач зауважує про відсутність правових підстав для виключення його з реєстру платників єдиного податку, оскільки види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні. Таким чином, на переконання позивача з огляду на види електронних комунікаційних послуг, які він надає, вбачається правомірність його перебування на спрощеній системі оподаткування і правових підстав для зміни виду діяльності за КВЕД 61.10 на інший вид діяльності чи зміни системи оподаткування, не існує. Також, позивач наголошує про порушення процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки як того вимагає чинне законодавство. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті не у відповідності з нормами чинного законодавства. З огляду на викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Одночасно із позовною заявою представником позивача адвокатом Рисіним Олександром Олександровичем подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №30901/04-36-24-17/2829405275 від 01.11.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №30901/04-36-24-17/2829405275 від 01.11.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 30.09.2024 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвоката Рисіна Олександра Олександровича про забезпечення позову за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року прийнято позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31379/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 30.12.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
05 грудня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Ярмолич Катерини Ігорівни надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/31379/24, а у разі відмови у розгляді справи №160/31379/24 за правилами загального позовного провадження розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Ярмолич Катерини Ігорівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №160/31379/24.
13 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевірною ФОП ОСОБА_1 встановлено, що згідно інформаційних баз даних ДПС України, в реєстраційних даних та в Реєстрі платників єдиного податку серед видів господарської діяльності, обраних ФОП ОСОБА_1 для перебування на спрощеній системі оподаткування, зазначено такий вид діяльності як: 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» (копія заяви про застосування спрощеної системи оподаткування додається). Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (додано позивачем до позовної заяви) вид економічної діяльності: 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» визначено основним. Відповідно до поданих позивачем декларацій з єдиного податку за 1 квартал 2024 року, 6 місяців 2024 рокі та 3 квартал 2024 року, задекларовано вид економічної діяльності КВЕД 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку». Інформація про припинення цього виду діяльності та обрання основним іншого виду діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 не вносилась та відсутня у контролюючого органу. Відповідно до п.п.86.7.5. п.86.7 статті 86 ПК України, у зв'язку з порушенням вимог абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291, абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України та на підставі п.299.10 ст.299 ПК України, прийнято рішення №30901/04-36-24-17/ НОМЕР_1 від 01.11.2024 про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_2 , 30 вересня 2024 року. Враховуючи вищенаведене, ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024 перебуває на загальній системі оподаткування. Так відповідачем наголошується, що платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. При цьому наголошено, що анулювання платника єдиного податку третьої групи - ФОП ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку відбулося у зв'язку з провадженням суб'єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності визначених в пункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, що і відображено в деклараціях ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку. При цьому, положеннями п.299.11 ст.299 ПК України не передбачено проведення документальної перевірки платників єдиного податку першої - третьої груп з метою встановлення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, на переконання відповідача, позивач дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем мала бути проведена саме документальна перевірка.З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволені позовної заяви у повному обсязі.
19 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримано правову позицію, викладену ним у позовній заяві, а також додатково зауважено, що лист ДПС України від 01.07.2024 №1288/4/99-00-24-01-03-04 щодо застосування фізичними особами-підприємцями спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при постачанні електронних комунікаційних послуг, яке було погоджене з Міністерством фінансів України, суперечить нормам ПК України не тільки із зазначених підстав, а також є дискримінаційним, адже він стосується тільки фізичних осіб-підприємців і жодним чином не стосується юридичних осіб - платників єдиного податку, хоча норма абз. 5 підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України не передбачає взагалі будь-яких обмежень діяльності за формою здійснення підприємницької діяльності на єдиному податку. Щодо посилань відповідача на правові висновки Верховного Суду, зазначені у його відзиві, як на підставу того, що він мав право за результатами саме камеральної перевірки анулювати реєстрацію позивача, як платника єдиного податку, то треба зазначити, що дані правові висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач у своєму відзиві, стосуються саме часу з якого може бути анульовано реєстрацію платника податку, а не підстав анулювання і в усіх постановах Верховного Суду, на які посилається відповідач йде мова про те, що з початку відбулося анулювання статусу платника податку, а в подальшому було проведено його податкову перевірку. Проте, саме прийняття Рішення від 01.11.2024 р. про анулювання ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 30.09.2024 р., а не першого числа наступного кварталу (як про це зазначає відповідач у своєму відзиві), як раз і є однією із підстав позову ФОП ОСОБА_1 і щодо даної обставини відповідач не надав суду жодних належних доказів правомірності його Рішення від 01.11.2024 р.
07 лютого 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначалось, що позицію контролюючого органу щодо неможливості перебування на спрощеній системі оподаткування суб'єктів господарювання, які в межах надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж підтримав Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 30.01.2025 по справі №160/21398/24 за позовом ТОВ «Теленавігатор» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задоволено, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №160/21398/24 - скасовано. Дана справа відноситься до аналогічної категорії спорів.
12 лютого 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких було, зокрема, наголошено, що ФОП ОСОБА_1 не є стороною по справі № 160/21398/24, не має жодного відношення до ТОВ «Теленавігатор», а тому обставини, встановлені Третім апеляційним адміністративним судом по справі № 160/21398/24 відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України не є преюдиціальними по даній справі і не повинні враховуватися судом при ухваленні рішення по даній справі. На сьогоднішній день відсутній правовий висновок Верховного Суду з правовідносин сторін, які зазначені в позові по даній справі, а КАС України не містить обов'язку суду першої інстанції враховувати правові позиції апеляційних судів з аналогічних питань.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.02.2015 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 2 227 000 0000 059351 та з 13.02.2015 перебував на обліку у ГУ ДПС У Дніпропетровській області, Криворізька Північна ДПІ (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг), як платник податків за № НОМЕР_2 . Основний вид діяльності: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
30 вересня 2024 року головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Акішиною Інною Вячеславівною на підставі п. 299.10 ст. 299 ПК України проведено аналіз щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощенній системі оподаткування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Так, перевіркою було встановлено що платником податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме - здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або не відповідають вимогам організаційно-правових форм господарювання п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу та п. 299.11 ст. 299 Кодексу - 61.10. Діяльність у сфері проводового електрозв'язку. Перелік документів та відомостей з інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки: Виписка з єдиного державного реєстру №22270000000059351 від 12.02.2015 р., заява про обрання спрощеної системи оподаткування №1751/10/а від 11.06.2015 ІТС «Податковий блок», податкова декларація платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за І півріччя 2024 р. №9224826950 від 08.08.2024 року.
За результатами перевірки встановлені порушення, за які передбачено анулювання відповідно: «ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 5 підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 Кодексу щодо застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: здійснення діяльності з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фактичного телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводомого радіомовлення та телемереж. Відповідно до абз.5 пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 Кодексу такий платник зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця податковим звітним періодом, у якому здійснювались таки види діяльності. Станом на 30 вересня 2024 року заява на відмову від застосування спрощеної системи оподаткування не подана»
За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощенній системі оподаткування від 30 вересня 2024 року №62994/04-36-24-17/ НОМЕР_1 .
Не погодившись з висновками вищевказаного Акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощенній системі оподаткування від 30 вересня 2024 року №62994/04-36-24-17/ НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому п. 76.2. ст. 76, п. 86.7 ст. 86 ПК України подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідні заперечення від 18.10.2024 року №18/10/24-01.
Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №64367/6/04-36-24-17 від 12.09.2024 року було, зокрема, повідомлено ФОП ОСОБА_1 , що здійснення діяльності по КВЕД 61.10. Діяльність у сфері проводового електрозв'язку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності є забороненим. В зв'язку з чим, запропоновано виключити заборонений вид діяльності з реєстру платників єдиного податку або відмовитись від спрощеної системи оподаткування, подавши заяву не пізніше 20 вересня 2024 року.
Рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку №30901/04-36-24-17/ НОМЕР_1 від 01.11.2024 року встановлено, що у зв'язку з порушенням вимог абзацу 8 підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291, абзацу 5 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 та на підставі п. 299.10 ст. 299 ПК України було прийнято рішення про анулювання реєстрації платників податків єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 30 вересня 2024 року.
Незгода позивача з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку №30901/04-36-24-17/ НОМЕР_1 від 01.11.2024 року стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Так за положеннями Податкового кодексу України питання, що можуть бути предметом камеральної перевірки, встановлені підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, предметом камеральної перевірки не може бути дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування або наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Водночас згідно з положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Отже контролюючі органи крім камеральних перевірок, мають право проводити й інші види перевірок, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні).
Таким чином прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Положеннями пункту 299.10 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Отже реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17, від 06.05.2020 у справі 812/1137/16, від 10.11.2021 у справі № 340/3300/19.
Правовими положеннями частини 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що у даному випадку, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного рішення.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що 16.12.2020 прийнятий та набрав чинності 01.01.2022 Закон України №1089-IX "Про електронні комунікації" (далі - Закон №1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до статті 16 Закону №1089-IX, суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій. У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
Відповідно до статті 17 Закону №1089-IX, регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК від 20.04.2022 № 30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Враховуючи наведене, при поданні повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Витягом з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг від 22.08.2022 за №111-2139/111, сформованому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має:
1) «Код виду послуги ІА.S1»;
- «Назва виду електронної комунікаційної послуги Послуга доступу до мережі Інтернет»:
- «Опис електронної комунікаційної послуги Послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі: фіксованого зв'язку;
- «Територія, на якій здійснюється діяльність у сфері електронних комунікацій Дніпропетровська область, Миколаївська область, Кіровоградська область, Запорізька область».
2) «Код виду послуги ІА.S2»;
- «Назва виду електронної комунікаційної послуги Послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет»:
- «Опис електронної комунікаційної послуги Послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку;
- «Територія, на якій здійснюється діяльність у сфері електронних комунікацій Дніпропетровська область, Миколаївська область, Кіровоградська область, Запорізька область».
Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють діяльність з:
- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності);
- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
- діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Раніше Законом України від 18.09.2019 р. № 102-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України "Про телекомунікації" та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 набрав чинності Закон № 1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються неприведеними у відповідність до Закону № 1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 "Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій".
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.11.2003№1280-IV "Про телекомунікації" (втратив чинність): оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж; провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 статті 2 Закону № 1089-IX визначено, що: оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
У свою чергу згідно з пунктом 87 статті 2 Закону № 1089-IX, постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Тобто, відповідно до Закону № 1089-IX, будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
В Офіційному узагальненому роз'ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у підпункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ, зокрема, це: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Тобто лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Поряд із цим, як вже судом встановлено, що під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України "Про електронні комунікації" позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: "Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж" чи ІС.SI "Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації".
Крім того суд зазначає, що відповідно до положень розділу 1 Сфери застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що обмеження перебування на єдиному податку згідно з абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв'язок, телефонний зв'язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Натомість, відповідач у якості критерію для застосування обмежень, встановлених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України та прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а допустив довільне трактування (вибрав з контексту) положень податкового законодавства, а саме із загального переліку діяльності, зокрема: "надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж", виділив для себе лише: " надання послуг з проводового електрозв'язку та інша діяльність у сфері електрозв'язку".
Тому оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України, підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 , відсутні.
При цьому не приведення у відповідність положень Податкового кодексу України, у зв'язку із змінами у законодавстві про електронні комунікації, призводить до неоднозначного трактування таких норм.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З урахуванням наведених судом мотивів та положень законодавства, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №30901/04-36-24-17/2829405275 від 01.11.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже з метою повного захисту та відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 30.09.2024 року шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку.
У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволеню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3149,12 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №30901/04-36-24-17/2829405275 від 01.11.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 30.09.2024 року шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3149,12 грн. (три тисячі сто сорок дев'ять гривень 12 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева