14 березня 2025 рокуСправа №160/30188/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, відповідача - 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача - 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, відповідача - 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просять:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій від 08.10.2024 № 047050029041 про відмову в призначенні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в ПрАТ “Дніпровський металургійний комбінат» - з 11.10.1991 по 30.05.1994, з 23.04.1998 по 02.08.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - з 19.09.2024.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача - 1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є формальною та необґрунтованою, спірні періоди роботи, що не враховані відповідачем до стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2 мають бути враховані, оскільки пільговий характер роботи підтверджено записами трудової книжки та іншими документами, що надавались відповідачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та витребувано у відповідача - 2 належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).
03 грудня 2024 року від відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнано, та просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято за принципом екстериторіальності, що відповідає положенням п. 4.2 Порядку № 22-1. Страховий стаж позивача становить 39 років 04 місяці 0 днів. Стаж роботи на пільгових умовах 02 роки 10 місяців 28 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки П№ 21/2-09/1137 від 27.07.2024 на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф Е. Дзержинського, оскільки дана довідка не підтверджує пільговий характер роботи та не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного страхового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. Відтак, враховуючи приписи пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, відсутні підстави для задоволення позову.
До електронного кабінету Відповідача - 1 в підсистемі «Електронний суд» ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі доставлено 19.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач - 1 не скористався.
Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем 1 відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , 30 вересня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
За правилами екстериторіальності заява про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 08.10.2024 року № 047050029041 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком 2, у зв'язку із відсутності пільгового стажу. Так, відповідно до підрункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вік заявника - 55 років, страховий стаж становить - 39 років 04 місяці 0 днів, пільговий стаж - 2 роки 10 місяців 28 днів.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки П№ 21/2-09/1137 від 27.07.2024 в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф Е. Дзержинського, оскільки дана довідка не підтверджує пільговий характер роботи та не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного страхового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 відсутність довідки про підтвердження спеціального стажу. До загального страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності, згідно наданих документів.
Підставою звернення позивача до суду з данною позовною заявою стало незарахування відповідачем -1 до його стажу роботи на пільгових умовах по Списку№ 2 періодів роботи в ПрАТ “Дніпровський металургійний комбінат»з 11.10.1991 по 30.05.1994, та з 23.04.1998 по 02.08.2021.
З наданої до суду копії трудової книжки НОМЕР_2 від 28.07.1987 року судом встановлено, що позивач: з 11.10.1991 по 30.05.1994 (записи № 9 - 10 трудової книжки) працював на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф Е. Дзержинського, в доменному цеху на посаді “грануляторщика доменного шлака 3 розряда»; з 23.04.1998 (запис № 15 трудової книжки) прийнятий по переводу в Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського “вигрузчиком шлака на отвалах 3 розряда, участок ОЖШ»; з 01.07.2001 (запис № 16 - 17 трудової книжки) “переведен там же выгрузчиком на отвалах 3 разряда. Рабочее место аттестовано»: з 15.07.2008 (запис № 18 трудової книжки) “переведен там же на участок переработки огненно - жидких шлаков копровщиком по обработке лома и отходов металла 3 разряда»; з 01.08.2009 (запис № 19 трудової книжки) “в сязи с совершенствованием работы комбината переведен там же на участок по переработке огненно - жидких шлаков копровщиком по разделке лома и отходов металла 3 разряда»; Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського» перейменовано з 23.05.2011 у Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського» (запис № 20 трудової книжки); робоче місце атестовано по списку №2 Р ІІІ, підр. 1 поз.3, 1а-3б» (запис № 21 трудової книжки); Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського» з 25.01.2017 перейменовано в Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат» (запис № 22 трудової книжки); робоче місце атестовано по списку №2 Р ІІІ “Чорна металургія», підр. 1 “Доменне виробництво» (запис № 23 трудової книжки); 02.08.2021 звільнений з переведенням до ПРАТ “ДКХЗ»»(запис №25 трудової книжки).
Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправними позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Частиною 1 ст. 114 Закону № 1058 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.х 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах у спірний період для чоловіків необхідним є: наявність стажу роботи 30 років на дату досягнення 55 років, з них 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За правилами п.п. 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п. 1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих, місць за умови праці після 21.08.1992.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Таким чином, записами трудової книжки та наявними в матеріалах справи доказами, підтверджено, що періоди роботи позивача на займаних посадах належать до Списків № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що діяли на період роботи позивача та зазначені посади були атестовані за умовами праці, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Порядку № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно записів трудової книжки в періоди з 11.10.1991 по 30.05.1994, з 23.04.1998 по 02.08.2021 позивач працював на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2.
Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином, містять всі необхідні відомості для призначення пенсії позивачу згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058, а тому рішення відповідача -1 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлення судом протиправності відмови відповідача-1 включити до пільгового стажу позивача період його роботи з 11.10.1991 по 30.05.1994, з 23.04.1998 по 02.08.2021 на ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат», суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області включити до пільгового стажу позивача по Списку № 2 вказаний період роботи.
Відповідно до п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для призначення пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи. У даному випадку, відповідачем не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач 1 діяв протиправно.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем-1 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу, суд вважає, що у даному випадку у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є- саме призначення пенсії позивачу.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Європейський суд з прав людини у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 3 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача - 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403), відповідача - 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 08.10.2024 № 047050029041 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 11.10.1991 по 30.05.1994, з 23.04.1998 по 02.08.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - з 19.09.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (21100, м.Вінниця, Хмельницьке шосе буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривен 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева