14 березня 2025 рокуСправа №160/25911/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.05.2024 року, якою контролюючий орган вимагає сплатити недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 421 646,01 грн.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення №0535002408 від 21.05.2024 року, надалі - «Рішення», яким нараховано штрафні санкції за несплату ЄСВ в розмірі 59 566,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , виключивши недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421 646,01 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки, оформленої актом перевірки від 22.07.2024 р. №2074/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , дійшов помилкових висновків про порушення позивачем вимог п. 4 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого занижено єдиний податок на суму 421646,01 грн. Так позивачем зауважується, що 17.03.2022 року набрав чинності Закон України від 05.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким зокрема розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено п.9-19, яким було встановлено, що всі підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 року і протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану. При цьому, на переконання позивача, вище згадане послаблення не є відстрочкою від сплати ЄСВ фізичних осіб-підприємців за себе, а є саме - звільненням від сплати. На підставі зазначеного, позивач сплачувала ЄСВ у мінімальному розмірі. При цьому суми доходу, на які нараховувався єдиний внесок у розмірі 22 % до мінімальної заробітної плати, відображені позивачем у Додатках ЄСВ 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022-2023 роки, а всі вказані звіти були прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області без зауважень. Крім того позивачем наголошується, що Закон України від 05.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким платникам ЄСВ - ФОП надане право не сплачувати ЄСВ, не встановлює випадків штрафних санкцій за сплату ними ЄСВ в порушення вказаного порядку, не передбачає жодних інших дій ДПС у разі, якщо ФОП продовжить сплату ЄСВ не зважаючи на вказані норми законодавства. Також на переконання позивача, відповідачем було незаконно нараховано їй штрафні санкції за період з 1 березня 2022 року по 1 серпня 2023 року, оскільки у цей час діяв мораторій на штрафні санкції відповідно до Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Враховуючи вищевикладене, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 02.10.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Січеславського І.А., 07.10.2024 року надійшла уточнена позовна заява, в якій визначено правовий статус позивача як фізична особа-підприємець.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25911/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
30 жовтня 2024 року до суду за допомогою підсистеми «Електронній суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, на який нараховується єдиний внесок встановлено його заниження на 1916573,45 грн., у т.ч. у 2022 на 790973,45 грн., у 2023 на 1125600,0 грн., що призвело до заниження єдиного соціального внеску у розмірі 421 646,01 грн., у т.ч. по періодам: у 2022 на 174 014,01 грн., у 2023 на 247 632,0 грн., в порушення п. 4 ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ від 8 липня 2010 року №2464. Так, ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01 березня 2022 по 31 грудня 2023 не користувалась правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, згідно п. 9-19 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464. Тобто, ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01 березня 2022 по 31 грудня 2023 повинна обчислювати суми єдиного внеску на підставі даних річної Податкової декларації про майновий стан і доходи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток), згідно з п.п. 4 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій в якій чітко зазначити вірну дату прийняття вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які позивачем вважаються протиправними та, які остання просить суд скасувати.
28 лютого 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Січеславського Ігоря Анатолійовича надійшла уточнена позовна заява, в якій правильно зазначено дату прийняття вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Ухвалою суду від 06.03.2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача- адвоката Січеславського Ігоря Анатолійовича про уточнення позовних вимог у справі №160/25911/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та продовжено розгляд адміністративної справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець 03.11.2010 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - номер запису: 2 224 000 0000 074827, перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Новокодацька ДПІ (Новокодацький р-н м.Дніпра). Основний вид діяльності: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
На підставі п.п.191.1.1 п. п.191.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1., п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82, п.69.35 п.69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), та п.2 ч.1 ст.13, п.п.923 п.9 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2024 №2123-п, від 01.07.2024 №2686-п та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.07.2024 р. №2074/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, зафіксовано встановлені під час перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, вимог п. 4 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого занижено єдиний податок на загальну суму 421646,01 грн., у тому числі по періодам: у 2022 на 174014,01, у 2023 на 247632,0 грн.
На підставі висновків акта перевірки від 22.07.2024 р. №2074/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року, відповідно до якої за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 21.08.2024р. обліковується борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 421646,01 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.05.2024 року, яким на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано штрафні санкції в розмірі 59566,0 грн.
Позивач, не погоджуючись з винесенними рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України щодо відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону № 2464-VI від 10.12.2020 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з статтею 3 Закону № 2464-VI збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно до частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов'язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
В частині сьомій статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абзаци третій, п'ятий частини 8 статті 9 №2464-VI).
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України №2464-VI.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Згідно з частиною десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з частиною тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на час вирішення спірних правовідносин.
17.03.2022 набрав чинності Закон України від 05.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким зокрема розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено п. 9-19 наступного змісту:
«Тимчасово, з 01.03.2022 до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у п. 4, 5 та 51 ч. 1 ст. 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.».
Як зазначається позивачем у позовній заяві, суми доходу, на які остання нараховувала єдиний внесок у розмірі 22 % до мінімальної заробітної плати, відображені нею у Додатках ЄСВ 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022-2023р.р.
Відповідно до банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 сплачувався ЄСВ:
1) за 2022 рік:
- в сумі 1474,00 грн., що підтвержується документами №1205 від 28.12.2022, №1179 від 30.11.2022, №1161 від 31.10.2022;
- в сумі 2860,00 грн., що підтвержується документом №1109 від 31.08.2022;
- в сумі 5718,02 грн., що підтвержується документом №1063 від 30.06.2022;
- в сумі 12630,00 грн., що підтвержується документом №1018 від 19.04.2022;
2) за 2023 рік:
- в сумі 2948,00 грн., що підтвержується документами №1490 від 30.11.2023р., №1405 від 31.08.2023, №1367 від 29.06.2023, №1283 від 31.03.2023;
- в сумі 4422,00 грн., що підтвержується документом №1337 від 31.05.2023р.;
- в сумі 1474,00 грн., що підтвержується документом №1230 від 31.01.2023р.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що законодавець вказаною нормою встановив, що всі підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) і протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану. При цьому, вище згадане послаблення не є відстрочкою від сплати ЄСВ фізичних осіб-підприємців за себе, а є саме звільненням від сплати.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про те, що позивач є платником єдиного податку, що перебуває на загальній системі оподаткування, вона має право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01.03.2022, однак даних обставин податковий орган не врахував, а тому безпідставно здійснив нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2022-2023 роки в сумі 421646,01 грн, у зв'язку з чим вимога вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 на суму 421646,01 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім того, на підставі висновків акта перевірки від 22.07.2024 р. №2074/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.05.2024 року, яким на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ФОП ОСОБА_1 було нараховано штрафні санкції в розмірі 59566,0 грн.
Щодо аргументів позивача про те, що під час дії карантину та на період дії воєнного стану контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня за порушення пов'язані із несвоєчасною сплатою єдиного внеску, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 «Перехідних положень» Закону № 2464-VI тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Відповідно до пунктів 9.21, 9.22 «Перехідних положень» Закону № 2464-VI тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються, а платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Зважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та враховуючи положення пп. 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій - 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.
При цьому, незмінними залишились положення п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався .
Відтак, відповідачем протиправно винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.05.2024 року в розмірі 59566,00 грн.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421646,01 грн., суд зазначає наступне.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5 (далі Порядок №5).
Згідно п. 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку №5 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 19.11.2018 у справі №810/5997/15, від 26.11.2019 у справі №810/5194/14.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18, який хоча і сформовано щодо положень іншого нормативно-правового акту, однак зміст таких положень є суттєво подібним та не змінює суть системного тлумачення відповідних положень законодавства.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановленої судом протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 та її скасування, суд з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача привести інтегровану картку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача у відповідність шляхом виключення з такої інтегрованої картки відомостей щодо недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 421646,01 грн., оскільки саме така сума боргу з ЄСВ нарахована позивачу до сплату за спірний період відповідно до оскаржуваних вимог.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в сумі 7841,00 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року в розмірі 421646,01 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.08.2024 року в розмірі 59566,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421 646,01 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7841,00 грн. (сім тисяч вісімсот сорок одна гривня 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева