14 березня 2025 рокуСправа №160/33282/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
17.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №046350017947 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 29.06.2001;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням відповідача №046350017947 від 04.12.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має право на призначення такої пенсії, досяг встановленого пенсійного віку та має необхідний пільговий стаж роботи. Водночас, на думку позивача, відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу позивача період його навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 19.06.2001, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією електрослюсаря підземного 27.08.2001 року не перевищує трьох місяців. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/33282/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
15.01.2025 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області спірний період роботи зараховано наступним чином: 01.09.1997 по 18.02.2001 (03 роки 05 місяців 18 днів) - зараховано навчання до загального стажу роботи; 19.02.2001 по 03.05.2001 (02 місяці 15 днів - зараховано навчання за фахом до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058; 04.05.2001 по 19.06.2001 (01 місяць 16 днів) - зараховано навчання до загального стажу роботи. Вказане підтверджується розрахунком стажу, долученим позивачем до матеріалів справи. Також, відповідач звернув увагу суду на те, що позивач просить суд, зокрема, зобов'язати Головне управління врахувати навчання за період з 01.09.1997 по 29.06.2001. Однак, як слідує з копії довідки від 03.10.2024 №367/01-24, долученої позивачем до матеріалів справи, про підтвердження навчання позивача в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України, період якого вказано з 01.09.1997 по 19.06.2001 (наказ від 19.06.2001 №233), тобто, закінчення навчання відбулось 19.06.2001, а 29.06.2001 позивачу було видано диплом. Таким чином, просить суд відмовити у задоволенні вказаної позовної заяви.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
27.11.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача та додані до неї документи розглядалися за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та, відповідно, прийнято рішення №046350017947 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії.
Так, в обґрунтування відмови у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у оскаржуваному рішенні, зазначено наступне:
«Згідно з наданими документами страховий стаж становить 26 років 7 місяців 18 днів, з урахуванням кратності - 48 років 7 місяців 18 днів.
Відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Стаж, згідно із Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, становить 22 роки 11 місяців 28 днів:
- роботи підземні, професії за постановою 202 - 22 роки 11 місяців 28 днів;
- навчання за фахом (учень) - 2 місяці 15 днів.
Вік заявника на дату звернення 42 роки 2 місяці 17 днів.
До страхового та до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи, згідно довідок (від 27.11.2024 №983 та №984 від 20.11.2024 №14/6-2826) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з врахуванням даних що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5), згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 із змінами.».
Додатково у вказаному рішенні повідомлено про те, що період навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу з додержанням умови оплата праці зазначених робітників за час навчання професіям в підземних умовах повинна здійснюватися за тарифними ставками, передбаченими для працівників відповідних професій, яким вони навчаються, разом з тим, в матеріалах пенсійної справи відсутня така інформація щодо ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні до його пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 29.06.2001, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі по тексту Закон № 1058-ІV).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом 1 статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом 1пункту 1 частини 2 цієї статті.
Частиною 5 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Частиною 1 ст. 45 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За визначенням у ч. 1 ст. 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України №1058-IV).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).
Відповідно до п. 2 Порядку №383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Судом встановлено, що відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , який видано 29.06.2001, ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Павлоградський технікум Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік.
Відповідно до записів №№3-4 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 25.02.2001, він 01.09.1997 поступив на 1-й курс денного відділення та 29.06.2001 закінчив навчання (наказ №51-к від 04.08.1997; наказ №58 від 26.06.2001).
Разом з тим, навчання позивача також підтверджується довідкою ВСП «Павлоградський фаховий коледж НТУ «Дніпровська політехніка» від 03.10.2024 №367/01-24, долученої позивачем до матеріалів справи, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 , 1982 року народження, навчався Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України зі спеціальності «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1997 (наказ від 04.08.1997 №51-к) по 19.06.2001 (наказ від 19.06.2001 №233) та отримав диплом молодшого спеціаліста за кваліфікацією гірничий технік-електромеханік серії HP №15734207 (реєстраційний номер 10455) виданий 29.06.2001. Вказана довідка була видана на підставі книг наказів по технікуму за 1997 (з кадрових питань), за 2001 рік, а також книги №3 реєстрації видачі дипломів.
Водночас, з 19.02.2001 по 03.05.2001 (наказ №24к від 16.02.2001, наказ №58к від 03.05.2001) ОСОБА_1 працював у ВСП «Шахта Західно-Донбаська» електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики, а також після навчання, відповідно до записів №5-6 з його трудової книжки позивач 27.08.2001 прийнятий на ВСП «Шахта Західно-Донбаська» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті та 29.06.2003 звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №117к від 27.08.2001, наказ №92к від 03.07.2003).
Суд зазначає, що на час навчання позивача поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України від 23.05.1991 №1060-ХІІ «Про освіту» (далі - Закон №1060-ХІІ).
Згідно з ст. 31 Закону №1060-ХІІ, професійна освіта забезпечує здобуття громадянами робітничої професії, перепідготовку, підвищення їх виробничої кваліфікації, професійно-прикладну фізичну підготовку відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей.
Професійна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи.
Професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів.
Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об'єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).
Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.
За положенням ст. 34 Закону №1060-ХІІ, в Українській РСР вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Вищі навчальні заклади можуть створювати різні типи навчальних комплексів, об'єднань.
Відповідно до ст. 36 Закону №1060-ХІІ, випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями, зокрема, молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня.
Згідно листа Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 №4.7-17/674, після набуття чинності Закону України «Про освіту» (з 1991 року) та Закону України «Про вищу освіту» (з 2002 року) технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів I рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Неповна вища освіта - це освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Приписами підпунктів з, і та к частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 (далі - Положення №590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Пунктом "д" ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.02.1998, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом ст. 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
За положенням ст. 3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
Згідно з ч. 4 ст. 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17.
Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем зараховано період навчання до страхового стажу позивача, однак не зараховано до пільгового стажу.
Водночас, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що період з 19.02.2001 по 03.05.2001 (02 місяці 15 днів) - зараховано навчання за фахом до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, вважає хибними, оскільки відповідно до розрахунку РС-право, що наявний в матеріалах справи, видно, що такий період до пільгового стажу роботи позивача зараховано не було.
Разом з цим, суд враховує, що позивач менше ніж через два місяці після закінчення навчання, а саме з 27.08.2001 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, та така робота зарахована до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею на провідній професії, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (Відповідно до ст. 14, пост. №202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, що також підтверджується формою РС-право).
Отже, період навчання позивача також підлягає зарахуванню до підземного пільгового стажу (провідні професії).
Крім того щодо дати закінченні навчання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки від 03.10.2024 №367/01-24, долученої позивачем до матеріалів справи, зазначено про те, що ОСОБА_1 , 1982 року народження, навчався Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України зі спеціальності «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1997 (наказ від 04.08.1997 №51-к) по 19.06.2001 (наказ від 19.06.2001 №233) та отримав диплом молодшого спеціаліста за кваліфікацією гірничий технік-електромеханік серії HP №15734207 (реєстраційний номер 10455) виданий 29.06.2001. Вказана довідка була видана на підставі книг наказів по технікуму за 1997 (з кадрових питань), за 2001 рік, а також книги №3 реєстрації видачі дипломів.
Разом з тим у трудовій книжці позивача міститься запис про закінчення навчання, як то 29.06.2001 (наказ №238 від 26.06.2001).
Так, відповідно до п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Отже, період навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відтак, суд з урахуванням вказаних норм права, вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період навчання, зазначений саме у довідці від 03.10.2024 №367/01-24, а саме період з 01.09.1997 по 19.06.2001.
Втім, не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати період навчання з 20.06.2021 по 29.06.2001, оскільки цей період навчання не підтверджено жодними доказами.
З огляду на вказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №046350017947 від 04.12.2024 не містить належних підстав відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , є необґрунтованим та не відповідає вимогам п.п. 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.
Водночас, як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13.
Так, обрахунок страхового та пільгового стажу, призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням викладеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати належний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованого періоду навчання.
Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
У цьому випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 27.11.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача. Так, суд вважає, що наявні підстави для покладення обов'язку щодо розгляду заяви позивача, а також зарахування спірних періодів роботи, саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як визначений суб'єкт призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 807,47 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №046350017947 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 19.06.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованого періоду навчання.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський