14 березня 2025 рокуСправа №160/22862/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення,-
22.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- скасувати наказ ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» №581/нагд від 15.06.2024 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав про протиправність спірного наказу, зважаючи зокрема на його винесення з особистих мотивів.
Так, оскільки мінометна батарея військової частина НОМЕР_1 не відноситься до переліку частин та установ, значених у довідці ВЛК, у яких він може проходити військову службу, 29.05.2024 року позивач звернувся до свого безпосереднього начальника, зокрема, на той час до ТВО командира взводу мінометної батареї в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 із проханням допомогти вирішити питання про переміщення по службі з метою реалізації висновків ВЛК. Командир повідомив, що позивач має скласти рапорт та подати його через стройову частину. Відтак, позивач склав рапорт та звернувся до стройової частини з проханням прийняти та зареєструвати його. Однак посадова особа стройової частини відмовила у прийнятті та реєстрації рапорту без пояснення причин, водночас повідомила, якщо позивач ще раз прийде до них з приводу подачі рапортів, вона ініціюватиме питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. На прохання позивача назвати своє прізвище та посаду дана особа відмовилась.
Тож, позивач наголошує, що спірний наказ прийнятий без проведення службового розслідування, без повного дослідження характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, ступеня вини, попередньої поведінки військовослужбовця, тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби, а також у наказі не зазначено, які конкретно норми Статут внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного статуту порушеною Позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є передчасним, незаконним та протиправним.
Ухвалою від 27.08.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
06.09.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, так як у разі незгоди чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності. У зв'язку з тим, що в/ч НОМЕР_1 виконує завдання в зоні бойового зіткнення по відсічі військової агресії рф та з метою забезпечення особистої безпеки та маскування місць тимчасової дислокації особового складу розпорядженням вищого командування №61т/БР (дск) від 13.04.2024 року, встановлені обмеження на вільне пересування військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , про дані вимоги постійно доводиться до особового складу в/ч. Не зважаючи на дане розпорядження, позивач систематично порушував дані вимоги. Так, 06.06.2024 року, не попередивши свого прямого командира тво командира мінометної батареї старшого лейтенанта ОСОБА_4 , самостійно без супроводження прибув на командний пункт в/ч НОМЕР_1 , на якому розміщується група роботи з персоналом та здійснюється реєстрація документів. На командному пункті його випадково зустрів заступник командира мінометної батареї з морально психологічного забезпечення молодший лейтенант ОСОБА_5 , який попросив позивача надати роз'яснення з якого приводу останній знаходиться на командному пункту, але зрозумілих пояснень отримати не зміг. Рапортів або інших документів від позивача до групи персоналу штабу в цей день не надходило, що підтверджується рапортом штаб-сержанта 3 категорії ОСОБА_6 . У зв'язку з чим, тво командира мінометної батареї старший лейтенант ОСОБА_4 на підставі ст. 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголосив позивачу дисциплінарне стягнення догану, про що 07.06.2024 року рапортом №1918 доповів на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до наданої характеристики командиром мінометної батареї в/ч НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_4 від 02.09.2024 року старший солдат ОСОБА_1 проявив себе з негативної сторони, що виражалось у неодноразовому невиконанні наказів командира, своєю поведінкою подає негативний приклад іншим військовослужбовцям даної в/ч, відмовляється освоювати свою посаду До практичних занять з військової підготовки відносився недбало. Позивач недисциплінований, регулярно відмовляється виходити на позиції. На підставі рапорту підготовлено та видано наказ №581/нагд від 15.05.2024 року про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідач вказав про правомірність спірного наказу та необгрунтованість позовних вимог.
Ухвалою від 09.09.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/22862/24.
Цією ж ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення - залишено без руху після відкриття. Встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Ухвалою від 18.09.2024 року визнано поважними причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновлено пропущений строк звернення до суду.
Цією ж ухвалою продовжено розгляд справи №160/22862/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
07.06.2024 року тво командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 подав рапорт командиру в/ч НОМЕР_1 , яким доповів про винесення ним покарання у вигляді «догани» із занесенням у службову картку старшому солдату ОСОБА_1 за порушення субординації, наказу командування щодо обмеження переміщення особового складу в зоні виконання бойових завдань без дозволу командирів, а також, зважаючи на те, що порушення вищевказаним військовослужбовцем дисципліни мають системний характер.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №581/нагд від 15.06.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого солдата ОСОБА_1 » у зв'язку з порушенням вимог статей Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушення субординації, наказу командування щодо обмеження переміщення особового складу в зоні виконання бойових завдань без дозволу командирів, а також, зважаючи на те, що ці порушення дисципліни мають системний характер, старшим лейтенантом ОСОБА_4 , ТВО командира мінометної батареї в/ч НОМЕР_1 , було накладено на старшого солдата ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - «догана». На підставі вищевикладеного та з метою посилення військової дисципліни у військовій частині, недопущення подібних випадків у подальшому, покарання винних наказано за порушення вимог статей 11, 14, 16 та на вимогу ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Силу України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старшого солдата ОСОБА_1 , водія мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено - догану.
Вважаючи спірний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено загальні обов'язки військовослужбовців.
Так, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни: додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно пункту 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (надалі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до п. 2 розділу 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
У спірних правовідносинах службове розслідування не проводилося.
Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України наведене тлумачення таких термінів, як службова перевірка та службове розслідування.
Під службовою перевіркою розуміється комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.
Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин (умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відтак, слід розуміти, що проведення службового розслідування може бути призначено не у кожному випадку порушення виконавської дисципліни, проте, з метою встановлення підстав для його проведення є обов'язковою службова перевірка, в процесі якої встановлюється інформація щодо правопорушення.
У розділі II Порядку №608 вказані випадки, за яких службове розслідування може призначатися, і такі випадки стосуються невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до тяжких наслідків, чи завдали шкоди державі, а також в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Також у даному розділі передбачено випадки, коли службове розслідування не призначається, зокрема, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Згідно вимог розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка, під час якої встановлюються: особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни; не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки; наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
Службова перевірка проводиться за письмовим рішенням відповідного командира (начальника), у якому зазначаються відомості про посадових осіб, яким доручається проведення перевірки, її мета та дата завершення. Строк проведення перевірки встановлюється з урахуванням мети, обсягу визначених завдань та кількості особового складу, який залучається. Письмове рішення командира (начальника) оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на документі (рапорті (доповіді)) про необхідність проведення перевірки або видання окремого доручення (доручення), розпорядження на її проведення (п. 3 розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України).
Як видно з матеріалів справи, службова перевірка відносно позивача не проводилась, тобто не було здійснено заходів з метою з'ясування обставин правопорушення або порушення виконавської дисципліни; наявність чи відсутність події вчинення правопорушення, що є порушенням порядку притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Вищенаведене свідчить, що за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Стала судова практика підтверджує наявність узгодженої позиції, що невиконання уповноваженим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідачем не наведено мотивів, за яких він вважає, що службова перевірка в даному випадку також не була обов'язковою.
Як зазначено вище, виходячи з приписів Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, службова перевірка має передувати прийняттю рішення або про призначення службового розслідування або про застосування дисциплінарного стягнення за наявності відповідних підстав.
Виходячи з наявних доводів, службова перевірка відповідачем не проводилась, а відповідно, обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення вимог зберігання зброї у належний спосіб встановлені не були. Не з'ясовано також і причини, що зумовили вчинення порушення, адже позивачу не було запропоновано надати відповідні пояснення щодо обставин порушення.
Отже, ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати пояснення щодо обставин події під час вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про порушення права на участь у процесі прийняття рішення відносно нього, а також про необґрунтованість оскаржуваного рішення. Докази щодо відмови надати пояснення стосовно обставин порушення відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач фактично позбавив права позивача надати пояснення під час прийняття оскаржуваного рішення; не було дотримано принципу пропорційності; не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, рішення прийняте виключно на підставі рапорту та без врахування позиції сторони, щодо якої прийнято оскаржуване рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що у разі непроведення службового розслідування спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято відповідачем без належного обґрунтування та конкретизації фактичних обставин допущеного правопорушення, то його вина не є доведеною, що свідчить про наявність підстав для його скасування. Право відповідача щодо проведення службового розслідування не спростовує необхідність доведення вини військовослужбовця в кожному конкретному випадку.
Беручи до уваги вищенаведені обставини та наведені норми права, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Водночас суд вказує, що належним способом захисту прав позивача буде не лише скасування наказу, а й визнання його протиправним, що відповідає п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України. Тож, з урахуванням зазначеного, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог у відповідності до ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача. Натомість, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється, так як позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» №581/нагд від 15.06.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко