14 березня 2025 рокуСправа №160/2777/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
30.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (до відділення поштового зв'язку таку подано 27.01.2025 року) ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) №047050029636 від 29.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди роботи з 30.05.1990 року по 29.06.1990 року, з 17.07.1990 року по 03.09.1990 року, з 03.09.1990 року по 05.03.1991 року, з 01.06.1995 року по 15.11.1995 року згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 17.01.2005 року по 24.07.2008 року, з 02.11.2017 року по 02.08.2021 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.01.1998 року по 14.08.1998 року, з 15.09.2003 року по 18.10.2003 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат» та з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до п. б) ст. 13 Закону №1788-ХII “Про пенсійне забезпечення», в редакції рішення Конституційного Суду України №1-p/2020 від 23.01.2020, за її заявою від 25.11.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком №2 та досягла необхідного пенсійного віку.
В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії позивач мала необхідний стаж роботи на посаді за Списком № 2 та досягла віку 54 років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», а отже відповідає всім вимогам законодавства щодо виходу на пенсію на пільгових умовах. Натомість відповідач, при наявності двох одночасно діючих законів, які регулюють однакові правовідносини, але містять для позивача різні правила призначення пенсії за Списком № 2 стосовно параметру вікового цензу, під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії замість застосування підходу, який найбільш сприятливий для заявника (позивача), застосував менш сприятливе право та порушив легітимні очікування позивача чим також порушив принципи верховенства права та норми Конституції України. На думку позивача, вона має право на пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Крім того, ПФУ безпідставно та необґрунтовано не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 17.01.2005 року по 24.07.2008 року, з 02.11.2017 року по 02.08.2021 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат»; до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.01.1998 року по 14.08.1998 року, з 15.09.2003 року по 18.10.2003 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат» та з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ».
06.03.2025 року ГУ ПФУ у Вінницькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. 25.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Рішенням Головного управління №047050029636 від 29.11.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058, в зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку, з відсутністю необхідної кількості страхового стажу та стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці. Вік позивача - 54 роки. Страховий стаж позивача становить 29 років 11 місяців 18 днів, з яких пільговий стаж за СП 2- 2 роки 11 місяців 12 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано, згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_3 : період роботи в колгоспі з 30.05.1990 року по 29.06.1990 року, оскільки відсутні відомості про кількість відпрацьованих вихододнів, оскільки відповідно до ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» діє окремий порядок зарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності в колгоспах, тому для зарахування періодів роботи до стажу необхідна інформація чи перебувала особа членом колгоспу та дані про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та кількість відпрацьованих вихододнів за рік; період роботи з 17.07.1990 року по 03.09.1990 року, оскільки відтиск печатки, що посвідчує даний запис не придатний для сприйняття змісту; період навчання з 03.09.1990 року по 05.03.1991 року, оскільки відсутні відомості про присвоєння кваліфікації; період роботи з 01.06.1995 року по 15.11.1995 року, оскільки відтиск печатки, що посвідчує даний запис не придатний для сприйняття змісту. Відповідно до п.2.4 наказу Міністерства праці України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до п.2.3 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Відповідно до п.2.27 Інструкції №58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Відповідно до підпункту 2.5. пункту 2 Інструкції №58, з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Згідно пункту 4.1 зазначеної Інструкції №58 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, що була чинною на момент заповнення трудової книжки позивача. Для зарахування вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію. П.8 Порядку передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів та присвоєння отриманої кваліфікації. До пільгового стажу позивача за Списком № 2 зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року, згідно довідки № 143-915 від 26.09.2024 року, оскільки не вказана посада на якій працювала заявниця повний робочий день, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Згідно п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ № 18-1 від 10.11.2006 р,. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за № 1231/13105, у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Відповідно до вищезазначеного Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, що створюються при Головних управліннях Пенсійного фонду України в областях, містах Києві та Севастополі. Згідно п.11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, в районі у містах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, що підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації, в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій ліквідованих до 01.07.2004 та /або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) трудову книжку; 4) документи видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, згідно довідки № В-21/2-09/1530 необхідно надати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи. Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, як на підставу виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 50 років є необґрунтованим. Адже у наведеному рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII неконституційною, а отже - недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах. Закон №1788-XII, який був прийнятий до прийняття Конституції України, передбачав право на пенсійне забезпечення, яке за своєю природою та принципами відрізнялося від гарантованого Основним Законом загальнообов'язкового державного соціального страхування. На реалізацію положень Конституції України був прийнятий Закон №1058-VI, який є пріоритетним та визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначення перерахунку та виплати пенсій. Більш того, Законом №2148 внесено зміни до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058, відповідно до яких положення Закону №1788, що його положення застосовуються виключно в частині призначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Отже, у даному випадку можливе застосування лише положень Закону №1058. При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яке покладено в основу обґрунтувань позову, не відновлює дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017. Тобто досягти віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», для призначення пільгової пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України, особі необхідно було до 11.10.2017. Відтак, Головним управлінням прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, яке є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року зазначена вище справа розподілена та 31.01.2025 року передана судді Пруднику С.В.
04.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.11.2024 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала відповідні документи. На момент звернення позивачу виповнилось 54 роки.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 29.11.2024 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 047050029636 у зв'язку в зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку, з відсутністю необхідної кількості страхового стажу та стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці.
З тексту згаданого рішення від 29.11.2024 року №047050029636 убачається наступне. Відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 25.11.2024р. Вік заявника 54 роки. Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», далі (Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають 10 років стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Страховий стаж особи - 29 років 11 місяців 18 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано, згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_3 : період роботи в колгоспі з 30.05.1990 року по 29.06.1990 року, оскільки відсутні відомості про кількість відпрацьованих вихододнів, оскільки відповідно до ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» діє окремий порядок зарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності в колгоспах, тому для зарахування періодів роботи до стажу необхідна інформація чи перебувала особа членом колгоспу та дані про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та кількість відпрацьованих вихододнів за рік; період роботи з 17.07.1990 року по 03.09.1990 року, оскільки відтиск печатки, що посвідчує даний запис не придатний для сприйняття змісту; період навчання з 03.09.1990 року по 05.03.1991 року, оскільки відсутні відомості про присвоєння кваліфікації; період роботиз 01.06.1995 року по 15.11.1995 року, оскільки відтиск печатки, що посвідчує даний запис не придатний для сприйняття змісту. Пільговий стаж особи за Списком № 2 становить 2 роки 11 місяців 12 днів. До пільгового стажу за Списком № 2 зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року, згідно довідки № 143-915 від 26.09.2024 року, оскільки не вказана посада на якій працювала заявниця повний робочий день, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Згідно п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ № 18-1 від 10.11.2006 р,. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за № 1231/13105, у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, згідно довідки № В-21/2-09/1530 необхідно надати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи. Висновок: відмовити в призначенні пенсії на пільгових умовах, згідно п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку, з відсутністю необхідної кількості страхового стажу та стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Відповідно до статей 74, 75 Закону України “Про адміністративну процедуру» Рішення від 29.11.2024 (далі - адміністративний акт) набирає чинності з дня доведення його до відома ОСОБА_1 шляхом: - або вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); -або надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, або електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п'ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше. Відповідно до статті 105 Закону та статей 79, 80, 82 Закону України “Про адміністративну процедуру» скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома ОСОБА_1 до адміністративного органу вищого рівня - Пенсійного фонду України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 9, е-mail: info@pfu.gov.ua) через Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (юридична адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403, адреса для листування (поштова адреса): 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, еmail: gu@vn.pfu.gov.ua, або до адміністративного суду.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем-1 спірного рішення та такими діями відповідачів позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановлено судом, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач досягла необхідного визначеного пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що не заперечується ПФУ у відзиві.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу ПФУ не застосувало підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахувало висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788- XII (далі - «Закон № 1788-ХІІ») основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - «Порядок № 637»).
Згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, відповідно до пункту 20 зазначеного Порядку для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердженням трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Так, як убачається із матеріалів справи, трудова книжка серії НОМЕР_2 від 20.03.1990 року позивача містить наступні записи:
До вступу на роботу трудового стажу не має.
20.03.1990 - зарахована санітаркою терапевтичного відділення Криничанська районна лікарня;
18.05.1990 - звільнена із займаної посади за ст. 36 п. 1 КЗпП УРСР (за згодою сторін);
30.05.1990 - колгосп ім. Калініна Криничанського району Дніпропетровської області прийнята дояркою МТФ № 3;
29.06.1990 - звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП УРСР (за власним бажанням);
17.07.1990 - прийнята на роботу, на посаду кух. робітниці Об'єднання підприємств громадського харчування;
03.09.1990 - переведена в школу кондитерів Криничанського РПС по переводу;
03.09.1990 - прийнята ученицею школи-кондитерів Криничанського райпотребсоюз;
05.03.1991 - звільнена у зв'язку із закінченням навчання в школі-кондитерів;
28.03.1991 - прийнята поштаркою;
01.09.1994 - звільнена за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням;
01.06.1995 - прийнята тимчасово провідником службово-технічного вагону пересувної рейкозварювальної машини № 79 Верховцевський рейкозварювальний поїзд №39 Придніпровська ж.д.;
15.11.1995 - звільнена по закінченню трудового договору;
26.01.1998 - прийнята до агломераційного цеху № 2 у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ім. Ф.Е. Дзержинського дозувальником гарячого повернення розряду;
14.08.1998 - переведена у механічний цех різьбонарізником 2 розряду;
01.02.2003 - у зв'язку з покращенням структури управління переведена в ремонтно-механічний цех різьбонарізником на спеціальних станках 2 розряду;
15.09.2003 - переведена у доменний цех бункерувальником доменних печей розряду тимчасово;
18.10.2003 - переведена в конвертерний цех прибиральником службових приміщень;
17.01.2005 - переведена там же машиністом конвеєру 3 розряду;
Робоче місце атестовано;
24.07.2008 - звільнена за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України;
19.08.2008 - розпочато виплату допомоги по безробіттю Дніпродзержинський міський центр зайнятості;
13.08.2009 - закінчено виплату допомоги по безробіттю;
03.03.2010 - прийнята сортувальником поштових відправлень та виробів друку першого класу в дільницю експедирувальних періодичних видань зональний вузол оброблення пошти ДД УДППЗ «Укрпошта»;
01.07.2011 - переведено сортувальником поштових відправлень та виробів друку першого класу в дільницю експедирувальних періодичних друкованих видань;
15.10.2013 - звільнено по переведенню в ДД УДППЗ «Укрпошта», згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України;
16.10.2013 - прийнято в Дніпропетровську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» на посаду сортувальника поштових відправлень та виробів друку першого класу дільниці експедирування періодичних друкованих видань Цеху оброблення пошти;
01.02.2016 - Цех оброблення пошти перейменовано в Центр оброблення пошти;
19.10.2016 - звільнена за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України;
01.11.2016 - розпочато виплату допомоги по безробіттю Кам'янський міський центр зайнятості;
28.07.2017 - припинено виплату допомоги по безробіттю;
02.11.2017 - прийнята до агломераційного цеху № 2 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» дільниця грохочення та подрібнення палива дробильником розряду;
Робоче місце атестовано за Списком № 2;
02.08.2021 - звільнена у зв'язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ»;
03.08.2021 - прийнята до агломераційного цеху № 2 до ПРАТ «ДКХЗ» відділення шихто підготовки дільниця грохочення та подрібнення палива дробильником 4 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК»;
Робоче місце атестовано за Списком № 2;
Запис за номером 35 недійсний;
Робоче місце атестовано за Списком № 2;
ПРАТ «ДКХЗ» з 11.02.2022 року перейменовано у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
22.02.2023 - переведена в агломераційному цеху № 2 відділення шихтопідготовки перевантажувальний вузол № 2 машиністом конвеєра 4 розряду за терміновим договором;
Робоче місце атестовано за Списком № 2;
20.09.2024 - переведена в агломераційному цеху № 2 відділення шихтопідготовки перевантажувальний вузол № 2 машиністом конвеєра 4 розряду;
Робоче місце атестовано за Списком № 2.
Вказані дані, а саме те, що позивач працювала на роботах за посадами, що передбачені Списком № 2, підтверджені записами у трудовій книжці.
Також вищевказані дані у трудовій книжці позивача підтвердила архівними довідками архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 29.10.2024 № В-21/2-09/1530, від 29.10.2024 № В-21/2-09/1531, від 29.10.2024 № В-21/2-09/1531/1 (історична довідка).
Відповідно до довідки ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.09.2024 року № 143-915 Позивачка підтвердила пільговий стаж роботи у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» ЗА СПИСКОМ № 2 у періоди з 03.08.2021 по 21.02.2023, з 22.02.2023 по 23.09.2024 (впродовж періоду роботи з 25.09.2021 по 16.11.2021 ОСОБА_1 вибірково 1 міс. 23 к.д. виконувала роботу за Списком № 1).
Також Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи з 2003 року по 2008 рік, з 2017 року по 2024 рік за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013Б1», «ЗПЗ013Б1».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013Б1» - проставлявся працівникам з 05 листопада 1991 року, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, код підстави «ЗПЗ013Б1» з 05 листопада 1991 року проставлявся працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
У свою чергу позивач всі періоди пільгової роботи за Списком № 2 підтвердила записами у трудовій книжці, постановами підприємства про атестацію робочого місця та уточнюючою довідкою.
Однак, відповідач-1 не врахував позивачу до пільгового стажу роботи за: Списком № 1 періоди з 26.01.1998 по 14.08.1998, з 15.09.2003 по 18.10.2003 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та з 25.09.2021 по 16.11.2021 у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та Списком № 2 періоди з 17.01.2005 по 24.07.2008. з 02.11.2017 по 02.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки відповідач-1 вказав в оскаржуваному рішенні, що «До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року, згідно довідки № 143-915 від 26.09.2024 року, оскільки не вказана посада на якій працювала заявниця повний робочий день, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, згідно довідки № В-21/2- 09/1530, необхідно надати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи».
Тобто, вищевказані пільгові періоди роботи жодним чином не були враховані Позивачці в оскаржуваному рішенні, що, окрім того, вбачається із розрахунку стажу (форма РС-право), який додається до цього позову.
Вищезазначені періоди роботи також було підтверджено позивачем записами у трудовій книжці, довідкою форми ОК-5, ОК-7, постановами про атестацію робочого місця, копії яких додані до цього позову, а тому мають бути враховані ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 та № 2.
Варто зазначити, що за змістом правозастосування, яке міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №160/23817/23 довідка Форми ОК-5 є належним джерелом відомостей про пільговий стаж особи в спорах цієї категорії.
Так само суд не погоджується з твердженням відповідача-1 щодо не зарахування до страхового стажу період роботи в колгоспі з 30.05.1990 року по 29.06.1990 року, так як вищезгаданий період підтверджено записами у трудовій книжці позивача, однак відповідач-1 проігнорував даний факт.
Щодо атестації робочих місць
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме, надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.
Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.
Наказом Міністерства праці і соціальної політики України «Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» від 21.08.2000 р. № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Згідно пункту 1 Порядку та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 01.12.1990 року № 357 (що діяло в спірний період) державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливими і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладався на органи Державної експертизи умов праці.
Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.
Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно записів в трудовій
книжці НОМЕР_2 з 17.07.1990 по 03.09.1990 року, з 03.09.1990 року по 05.03.1991 року, з 01.06.1995 року по 15.11.1995 року
В постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 справі № 490/12392/16-а виклав правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Окремо слід зауважити, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач-1 не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження Факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Жодним чином позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів під час спірних періодів роботи, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, та іншої документації з вини підприємств не можуть бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Отже, позивачу повинні бути зараховані до страхового стажу період роботи з 17.07.1990 по 03.09.1990 року, з 03.09.1990 року по 05.03.1991 року, з 01.06.1995 року по 15.11.1995 року згідно її трудової книжки.
Окрім того, слід зазначити, що згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, відповідач-1 формально підійшов до виконання своїх прав та обов'язків, ним не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково перевірити відомості, зазначені у трудовій книжці, архівних довідках та уточнюючій довідці.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) №047050029636 від 29.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком №2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 17.01.2005 року по 24.07.2008 року, з 02.11.2017 року по 02.08.2021 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.01.1998 року по 14.08.1998 року, з 15.09.2003 року по 18.10.2003 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат» та з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ».
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до п. б) ст. 13 Закону №1788-ХII “Про пенсійне забезпечення», в редакції рішення Конституційного Суду України №1-p/2020 від 23.01.2020, за її заявою від 25.11.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком №2 та досягла необхідного пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 25.11.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно відповідати за цими вимогами.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) №047050029636 від 29.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди роботи з 30.05.1990 року по 29.06.1990 року, з 17.07.1990 року по 03.09.1990 року, з 03.09.1990 року по 05.03.1991 року, з 01.06.1995 року по 15.11.1995 року згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 17.01.2005 року по 24.07.2008 року, з 02.11.2017 року по 02.08.2021 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.01.1998 року по 14.08.1998 року, з 15.09.2003 року по 18.10.2003 року у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат» та з 25.09.2021 року по 16.11.2021 року у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 25.11.2024 року за Списком №2 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник