Справа № 11-сс/824/1719/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний №761/2807/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
10 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_10 , погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законі Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком до 19 березня 2025 року включно відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисники підозрюваного подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити частково, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожитковим мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що висновки слідчого судді викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок неповноти та однобічності судового розгляду, а тому ухвала підлягає скасуванню.
Вважає наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.
Зокрема, ризик визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України спростовується тим, що ОСОБА_8 має сталі соціальні зв'язки, наявність родини та малолітнього сина, тому наведені обставини є вагомими стримуючими факторами, які не дозволять вчиняти дії з метою переховування.
Щодо можливості знищити, сховати чи спотворити речі та документи у даному кримінальному провадженні, то орган досудового розслідування вже мав змогу вилучити всі необхідні докази, а посилання на таку можливість є лише припущення сторони обвинувачення, необґрунтоване жодним доказом.
З приводу наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то, як вбачається з наданих матеріалів, підозрюваний є безробітним, у зв'язку з чим нівелюється ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Також, в протоколах допиту та обшуку зафіксовано дані про добровільну співпрацю ОСОБА_8 зі слідством, сприянню розслідуванню у кримінальному провадженні, що спростовує наявність обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, вказаний у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку захисника, теж є недоведеним.
Захисник ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що підозра є необґрунтованою, а наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.
Зазначає, що слідчий суддя не розглянув можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім того, суд першої інстанції необґрунтовано не визначив розмір застави, а відмова у визначенні розміру застави, при посиланні лише на обставини вчиненого злочину суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, затримання ОСОБА_8 відбулось з порушенням вимог ч. 1 ст. 615 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку захисників, підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, 2 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000657 від 19.07.2024 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
20.01.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, вчиненому організованою групою.
21.01.2025слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законі Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України,неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року клопотання органу досудового розслідування було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.03.2025 включно.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, тому доводи апеляційних скарг захисників щодо необґрунтованості повідомленої підозри є безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Відтак посилання сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Щодо не визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні, то, як вбачається зі змісту ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відтак при вирішенні питання про можливість визначення застави, слідчим суддею належним чином було враховано кваліфікацію інкримінованого злочину, зміст підозри повідомленої ОСОБА_8 , ступінь його участі у вчиненні кримінального правопорушення, підстави і обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, у зв'язку з чим правомірно не визначено розмір застави, оскільки застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою не буде достатнім для стримування ризиків непроцесуальної поведінки, передбаченої ст. 177 КПК України.
Що ж стосується посилань сторони захисту щодо незаконного затримання підозрюваного, то, враховуючи долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, зокрема і протокол затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 20 січня 2025 року, підстав вважати, що згадане затримання відбулось без дотримання вимог законодавства, визначеного ст. 615 КПК України, немає, оскільки ОСОБА_8 затримано на підставі ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України (зокрема, але не виключно, виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину), про що зазначається у протоколі затримання, у зв'язку з чим згадані посилання сторони захисту є необґрунтованими.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено, а також не встановлено колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-179, 183, 194,199, 309, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законі Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком до 19.03.2025 включно відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4