Справа № 760/26735/24 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/566/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
10 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю заявниці - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року,
ОСОБА_6 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 09 жовтня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , оскільки дії заявниці зводяться лише до незгоди з судовими рішеннями судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , а не з його можливою протиправною поведінкою та бездіяльністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказала про незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила про те, що надавши лист про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, Управління комунікації та зовнішніх зв'язків вийшло за межі наданих їм повноважень, оскільки відповідно до ст. 214 КПК України після отримання заяви-повідомлення уповноважена особа зобов'язана внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення не допускається. Також вказала, що до ЄРДР вносяться саме ті обставини, які наведені заявником у заяві про кримінальне правопорушення, а в її заяві ґрунтовно викладені обставини на підтвердження вчинення суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тоді як питання компетенції та обґрунтованості змісту заяви встановлюється під час досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Додатково вказала, що за змістом ст. 303 КПК України оскаржувати рішення про невнесення даних до ЄРДР не передбачено, отже така відмова прямо заборонена вимогами ст. 214 КПК України. За таких обставин просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 19.11.2024 року, оскільки копію повного тексту оскаржуваної ухвали вона отримала 22.11.2024 року.
Уповноважена особа Національного антикорупційного бюро України до суду не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомила. Їх неявка відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , яка вимоги поданої нею апеляційної скарги підтримала та просила їх задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року колегією суддів не розглядається, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_6 подала 25.11.2024 року, тобто в останній день строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді (оскільки останній день апеляційного оскарження припав на вихідний день 24 листопада 2024 року, то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день), а отже строк на подачу апеляційної скарги не є пропущеним.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя мотивував тим, що відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , оскільки доводи заявниці зводяться лише до незгоди з судовими рішеннями судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , а не з його можливою протиправною поведінкою та бездіяльністю.
Слідчим суддею фактично визнано те, що заява ОСОБА_6 за своєю суттю та змістом не є заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Аналіз указаної норми дає підстави стверджувати те, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР є не будь-яка заява чи повідомлення адресовані слідчому, дізнавачу чи прокурору, а лише та заява чи повідомлення, яка містить відповідну інформацію про вчинене кримінальне правопорушення. Чинний КПК України не містить вимог до форми та змісту заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Проте, із змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, якою регламентовано перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР, можливо зробити висновок про те, що заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим чи заявником, а також достатню кількість інформації, яка дає можливість здійснити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Проаналізувавши заяву ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що у цій заяві не викладені обставини, які би указували на вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлювало виконання слідчим, прокурором вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Із таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів і звертає увагу на те, що у своїй заяві ОСОБА_6 вказує фактично про незгоду з прийнятим суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 судовим рішенням.
Із урахуванням положень п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України про обов'язковість судового рішення, зазначені судові рішення не можуть піддаватись ревізії, висновки, які зроблені у цих рішеннях, є обов'язковими до виконання, перегляд цих висновків може бути здійснений лише судовими органами у порядку, передбаченому законом. Внесення відомостей до ЄРДР по факту ухвалення не скасованих і не змінених на цей час рішень судом апеляційної інстанції указує на факт втручання позасудового органу у судове рішення, що є неприпустимим з точки зору зазначених вище положень Конституції України та указує на правильність ухваленого слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого слідчим суддею рішення. Так, слідчим суддею не було порушено вимог ч. 1 ст. 370 КПК України, оскільки ухвалене ним рішення ґрунтується на вимогах закону, прийняте слідчим суддею у межах наданої йому компетенції та є належним чином вмотивованим. Слідчим суддею не було зроблено жодних висновків про відсутність складу кримінального правопорушення. Аналіз мотивувальної частини оскаржуваної ухвали дає підстави стверджувати про те, що слідчим суддею зроблені висновки щодо заяви ОСОБА_6 на предмет віднесення її до заяв, які дають підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Колегія суддів, на підтвердження висновків слідчого судді, відмічає те, що дійсно заява ОСОБА_6 , копія якої долучена до матеріалів судового провадження, не містить викладу обставин, які дають підстави зробити висновок про наявність кримінального правопорушення та прийняти рішення про попередню його кваліфікацію.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обґрунтованість заяви про кримінальне правопорушення дійсно повинна перевірятися після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування, проте, ця обставина не виключає того, що подана заява повинна мати ознаки заяви про кримінальне правопорушення, які вказані вище, наявність саме яких указує на необхідність внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Ухвала слідчого Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року, якою скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4