14 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/1373/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо незарахування, ОСОБА_1 , до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій служби України з 01 вересня 2011 року по 22 серпня 2017 року, що у календарному обчисленні становить 05 років 11 місяців 21 день;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з 28.08.2017 з урахуванням вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України (05 років 11 місяців 21 день).
Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, вказав, що про порушене право щодо перерахунку грошового забезпечення позивач дізнався в кінці 2023 року з моменту набрання законної сили судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/14888/23.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Як вбачається з позовної заяви, позивач, зокрема, просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо незарахування, ОСОБА_1 , до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій служби України з 01 вересня 2011 року по 22 серпня 2017 року, що у календарному обчисленні становить 05 років 11 місяців 21 день.
В той же час, судом встановлено, що відповідач вислугу років позивача для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки станом на 01.05.2018 розраховував 00 років 08 місяців 03 дні на підставі наказу від 27.04.2018 № 426 о/с, що відображено в послужному списку позивача, з яким ОСОБА_1 ознайомлювався 23.08.2022.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2023, яке набрало законної сили 22.01.2024, у справі № 620/14888/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 22.08.2017 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115832635).
Тобто, позивачу достеменно було відомо про не зарахування під час служби в органах Національної поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, однак позов подано з пропуском місячного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій служби України з 01 вересня 2011 року по 22 серпня 2017 року, що у календарному обчисленні становить 05 років 11 місяців 21 день.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись правом подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 140/2046/19.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зважаючи на те, що факт пропуску строку звернення до суду встановлено судом після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску в вищезазначеній частині позовних вимог.
Керуючись статтями 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА