14 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/16797/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
23.12.2024 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) щодо зменшення основного розміру його пенсії з 74% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити йому з 23.06.2024 перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення з урахуванням оновлених довідок від 22.07.2024 № ФЧ53400 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, складених ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - постанова № 713) та включно з повними сумами індексацій за 2022, 2023, 2024 роки і здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 74% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його право на отримання пенсії в належному розмірі, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке визначалось при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 13.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається, у тому числі на те, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 620/6822/21 ГУ ПФУ в Чернігівській області не зобов'язувалось проводити перерахунок пенсії позивачу у розмірі 74 % сум грошового забезпечення, а відповідний перерахунок здійснювався із обчисленням основного розміру пенсії в розмірі 70 % сум грошового забезпечення відповідно до норм законодавства, чинного на час проведення такого перерахунку пенсії.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 15.04.2005 отримує пенсію за вислугу років (28 років) відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), яка була йому обчислена у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
Такий основний розмір пенсії у відсотковому значенні позивач отримував до перерахунку пенсії у березні 2018 році відповідно до постанови № 103, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до постанови № 704.
Після проведення на підставі розпорядження від 24.03.2018 вказаного вище перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відсоткове значення розміру грошового забезпечення, який використовується відповідачем для її розрахунку склав 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Також судом встановлено, що, зокрема, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 620/6822/21, яке набрало законної сили та яким ГУ ПФУ в Чернігівській області було зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2021 № ФЧ53400 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідачем був здійснений відповідний перерахунок пенсії позивача.
До того ж, відповідач на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 620/5251/24, яке набрало законної сили та яким було зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , з 01.12.2023 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум, здійснив відповідне нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії
Розмір пенсії у відсотковому значенні продовжує застосовуватись відповідачем у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
11.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій висловив прохання провести перерахунок його пенсії у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначеного станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.01.2023, та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 620/5251/24.
ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 03.12.2024 відмовило позивачу у такому перерахунку та виплаті його пенсії з мотивів того, що при проведенні позивачу з 01.01.2018 перерахунку пенсії її розмір обчислювався виходячи з 70 % сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився такий перерахунок. Також в цьому листі зазначено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 620/5251/24, ГУ ПФУ в Чернігівській області не зобов'язувалось проводити перерахунок пенсії позивача в розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
ОСОБА_1 , вважаючи дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення основного розміру його пенсії з 74% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, він звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Проте, при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до постанов № 704 та №103, відповідачем зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 74 % до 70% суми грошового забезпечення з 01.01.2018.
Так, 08.07.2011 прийнято Закон України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині 2 статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 прийнято Закон України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, а саме: у частині 2 статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ зі змінами, не повинна зменшувати гарантований розмір пенсійного забезпечення. Таким чином, з урахуванням положень статті 58 Конституції України, перерахунок пенсії після її призначення не може погіршувати становище особи.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Окрім того, питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави неодноразово розглядалися Конституційним Судом України.
Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 до окремих категорій громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту, віднесено громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
Суд також звертає увагу на порядок перерахунку пенсій для відповідних категорій осіб. Так згідно частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Пунктами 4, 5 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою № 704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Пунктом 1 постанови № 103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за вислугу років відбувався в рамках одного Закону № 2262-ХІІ. При цьому, фактично в даному випадку мав здійснюватися перерахунок пенсії позивача, а не перепризначення її.
Водночас, відсотковий розмір від грошового забезпечення визначається на день призначення пенсії, у той же час він є сталим та не підлягає зміні при перерахунку.
За таких обставин, зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 01.01.2018 до 70% грошового забезпечення є протиправним та порушує прямий припис статті 58 Конституції України стосовно незворотності нормативно-правових актів у часі.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Пpo виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи це, дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 74% до 70% від сум грошового забезпечення не відповідають критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Крім того, ухвалюючи таке рішення, суд враховує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що відповідач протиправно з 01.01.2018 зменшив основний відсотковий розмір пенсії позивача з 74% до 70% від сум грошового забезпечення та використовує цей розмір при подальших перерахунках пенсії позивача, які відбувались після 01.01.2018, у тому числі на виконання судових рішень.
За змістом частин другої та четвертої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, зважаючи на положення статті 9 КАС України, а також правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2025 у справі № 580/8244/23 щодо строку звернення до суду у спорі, який виник у подібних правовідносинах, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачеві основного відсоткового розміру пенсії з 74 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу з 23.06.2024 пенсію в розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням проведених раніше виплат.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачеві виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, то суд вважає її безпідставною, оскільки така щомісячна доплата до пенсії нарахована та виплачується позивачу на виконання Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 620/5251/24, яке набрало законної сили, що свідчить про те, що така вимога заявлена позивачем на майбутнє, позаяк судовому захисту підлягають лише порушені права.
Також не підлягають задоволенню позовні вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію з урахуванням оновлених довідок від 22.07.2024 № ФЧ53400 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, складених ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки право позивача на такий перерахунок пенсії було захищено Чернігівським окружним адміністративним судом рішенням від 20.01.2025 у справі № 620/14416/24, яке набрало законної сили, яким було зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 22.07.2024 №ФЧ53400/І, з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 22.07.2024 №ФЧ53400/ІІ та з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 22.07.2024 №ФЧ53400/ІІІ, складених ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Окрім того, не підлягають задоволенню позовні вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію із включенням повних сум її індексацій за 2022, 2023, 2024 роки, оскільки судом не встановлено, що така індексація позивачу не виплачується, та жодного мотиву в обґрунтування заявленого позову в цій частині ОСОБА_1 в своєму позові не навів.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх частково задоволення у визначений судом спосіб.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як видно з наявної у матеріалах справи квитанції від 07.01.2025 № 0.0.4113067513.1 позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
За наслідками розгляду справи судом задоволено всі заявлені позовні вимоги, хоча і частково, що носить кількісний показник.
Таким чином, суд вважає, що правильним буде визначення розміру компенсації позивачу судових витрат зі сплати судового збору виходячи з кількості, а не розміру задоволених / не задоволених позовних вимог, а саме, повернення позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати у розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного відсоткового розміру пенсії з 74 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 23.06.2024 перерахунок та виплату пенсії у відсотковому значенні основного розміру пенсії 74 % відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 1211, 20 грн, сплаченого згідно із квитанцією від 07.01.2025 № 0.0.4113067513.1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21390940).
Суддя Марія ДУБІНА