13 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/5501/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 00002943305 від 05.11.2019, згідно якого донараховано суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9876,89 грн. та на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2469,22 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00002893305 від 05.11.2019, згідно якого за неподання декларації застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00002903305 від 05.11.2019, згідно якого донараховано військовий збір у розмірі 2963,07 грн. та на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 740,77 грн;
- податкову вимогу форми «Ф» від 24.06.2021 № 0004355-1303-2526.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спадщина позивача була прийнята від спадкоємця першого ступеню споріднення батька. Зазначає, що відповідно до підпункту «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, тому позивач не був зобов'язаний сплачувати жодні податки у зв'язку з прийняттям спадщини.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в порушення підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України позивач не включив суму доходів в наслідок прийняття спадщини до загального річного оподатковуваного доходу в сумі 197537,87 грн., в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб за результатами 2017 року на суму 9876,89 грн. Також позивачем в порушення пункту 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами 2017 року на суму 2963,07 грн. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 683/13/2978902748 від 16.09.2019 та винесено оскаржувані рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами перевірки складено акт від 16.09.2019 № 683/13/2978902748, яким встановлені порушення вимог:
- підпункту 49.18.4. пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;
- підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: ОСОБА_1 не включила суму доходів від прийняття нею у спадщину майна до загального річного оподатковуваного доходу та не подала податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також не сплатила податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 9876.89 грн.
Всього за актом перевірки донараховано податку на доходи фізичних осіб від прийняття у спадщину майна (озн. 114) - 9876,89 грн.;
- підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся, на суму 2963,07 грн.
Донараховано військового збору 2963,07 грн. (а.с. 9-11).
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області сформовані податкові повідомлення-рішення:
- № 00002943305 від 05.11.2019, згідно якого донараховано суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9876,89 грн. та па підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2469,22 грн.;
- № 00002893305 від 05.11.2019, яким визначено штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі у розмірі 170,00 грн.;
- № 00002903305 від 05.11.2019, згідно якого донараховано військовий збір у розмірі 2963,07 грн. та на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 740,77 грн. (а.с. 12, 13, 14).
У зв'язку з наявною заборгованістю відповідачем було надіслано позивачу податкову вимогу форми «Ф» від 24.06.2021 № 0004355-1303-2526 (а.с. 35).
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.
За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 розділу IV Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно підпункту 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 цього Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до підпункту 164.2.10. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, установлені статтею 174 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 174.1 статті 174 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом спадщини платника податку є, зокрема, об'єкт нерухомості, готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю
При цьому, відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об'єкти спадщини, визначені пунктами 174.2 та 174.6 статі 174 Податкового кодексу України.
У відповідності до підпункту 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у пункті 174.2.1 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків бази оподаткування).
Також, відповідно до вимог пунктів 1.2, 13.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України передбачено, що об'єкти спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.
Згідно підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Приписами пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України).
Відповідно до абзацу 5 пункту 179.2 статті 179 Податкового кодексу України обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
Згідно підпункту 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16 прим.1 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України.
З аналізу даних правових норм слідує, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором є дохід у вигляді спадщини, яка отримана фізичною особою, внаслідок чого виникає обов'язок подачі декларації про майновий стан та доходи.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягає державній реєстрації.
Положеннями глави 89 Цивільного кодексу України визначено, що порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об'єкта спадщини, тобто з моменту державної реєстрації права власності на таку спадщину.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Хоробицькою сільською радою Городнянського району серії НОМЕР_1 (актовий запис № 6 від 19.08.1981) батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (мати).
21.11.2003 ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції серії НОМЕР_3 від 21.01.2003. Після укладення шлюбу позивачу присвоєне прізвище чоловікова - ОСОБА_6 (а.с. 21).
Як слідує з копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом НМХ 669720 від 05.12.2017, НМХ 669721 від 05.12.2017, НМХ 669722 від 05.12.2017, НМХ 669723 від 05.12.2017 (Спадкова справа № 121/2016) державним нотаріусом Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області Тихоновою Є.М., посвідчено, що спадкоємцем майна, зазначеного в заповіті, ОСОБА_3 , 1951 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з:
- земельної ділянки площею 0,4138 га., кадастровий номер 7421488800:02:000:4126. (вартість спадкового майна складає на день смерті ОСОБА_3 дві тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень сім копійок);
- земельної ділянки площею 3,4930 га., кадастровий номер 7421488800:02:000:0143 (вартість спадкового майна складає на день смерті ОСОБА_3 дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять одну гривню п'ятдесят сім копійок);
- земельної ділянки площею 0,3813 га., кадастровий номер 7421488800:02:000:4059 (вартість спадкового майна складає на день смерті ОСОБА_3 дві тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень сім копійок);
- земельної ділянки площею 4,1722 га., кадастровий номер 7421488800:02:000:0076 (вартість спадкового майна складає на день смерті ОСОБА_3 дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять одну гривню п'ятдесят сім копійок) (а.с. 16, 17, 18, 19).
На вказаний дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого позивачкою, відповідачем нараховані суми податку.
Суд зазначає, що оскільки спадкодавець ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про народження
серії НОМЕР_1 , виданого Хоробицькою сільською радою Городнянського району, (актовий запис № 6 від 19.08.1981) є батьком ОСОБА_7 , тобто, членом її сім'ї першого ступеня спорідненості, суд приходить до висновку, що у цьому випадку дохід позивача у вигляді вартості успадкованого майна підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Ступінь спорідненості позивача та ОСОБА_3 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Хоробицькою сільською радою Городнянського району, (актовий запис № 6 від 19.08.1981) та свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_3 від 21.01.2003, виданого Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції, яким засвідчено зміну прізвища позивачкою.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність нарахування ОСОБА_1 грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та застосування штрафних санкцій за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік згідно податкових повідомлень-рішень від 05.11.2019 № 00002943305, від 05.11.2019 № 00002893305, від 05.11.2019 № 00002903305, оскільки у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.11.2019 № 00002943305, від 05.11.2019 № 00002893305, від 05.11.2019 № 00002903305 та податкова вимога форми «Ф» від 24.06.2021 № 0004355-1303-2526 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 5000,00 грн. суду було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1063629 від 07.02.2024.
Відповідач у відзиві заперечив щодо витрат на правову допомогу, посилаючись на відсутність документів, які підтверджують вказані витрати. Також зазначив, що розмір витрат, понесених позивачем, не є співмірним зі складністю справи.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не було надано жодного доказу, який би містив розмір понесених ним витрат на правову допомогу.
Таким чином, витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. не є підтвердженими належними доказами, а тому стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Чернігівській судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.11.2019 № 00002943305, від 05.11.2019 № 00002893305, від 05.11.2019 № 00002903305, та податкову вимогу форми «Ф» від 24.06.2021 № 0004355-1303-2526.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.03.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ