Єдиний унікальний номер 205/1268/25
Номер провадження 3/205/908/25
Іменем України
13 березня 2025 року місто Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Дорошенко Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.01.2025 року до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшли матеріали з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 751077 від 11.01.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
З вказаного протоколу встановлено, що 11.01.2025 року о 00:41 год. у м.Дніпро, Новокодацький район, вул.Моніторна, 10, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після зупинки транспортного засобу BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував, намагався покинути місце події та не реагував на законну вимогу залишитись на місці, яку йому надав голосом інспектор, ОСОБА_1 намагався втекти з місця скоєння правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте надав на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на доведеність його вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 751027 від 11.01.2025 року уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула відповідно до диспозиції ст.185 КУпАП та не викладені встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, до матеріалів справи, співробітниками поліції, не долучено належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які передбачені ст. 185 КУпАП. Крім протоколу про адміністративне правопорушення, справа містить лише рапорт працівника поліції, який не містить відомостей, які б могли бути використані як доказ у цій справі. Також працівниками поліції не долучено до справи і відеозапису з нагрудних камер поліцейських, на якому могли б бути зафіксовані події, які мали місце 11.01.2025 року в м. Дніпро, вул. Моніторна, 10 за участю ОСОБА_1 .
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
При цьому, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до статті 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №751077 від 11.01.2025 року, 11.01.2025 року о 00:41 год. в м.Дніпро, Новокодацький р-н., вул.Моніторна, 10, гр. ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував, намагався покинути місце події та не реагував на законну вимогу залишитись на місці, яку йому надав голосом інспектор, ОСОБА_1 намагався втекти з місця скоєння правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
В той же час, жодних відомостей про будь-які законні розпорядження чи вимоги працівника поліції, висловлені наполегливо чи неодноразово, які не були виконані ОСОБА_2 , а також в чому саме виражались законні вимоги поліцейських, складений протокол не містить.
Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення в наявності лише рапорт поліцейського, в якому вказано, що 11.01.2025 під час несення служби у складі автопатруля Легіон-424, при патрулюванні вул.Моніторна 10, був зупинений т/з BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, той почав тікати з місця події, на вимогу зупинитись на місці не реагував та продовжував тікати чим порушив вимогу залишатись на місці, після чого був затриманий. На вимогу надати документи для встановлення особи не реагував. Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, на що водій відмовився. На водія було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.185 КУпАП. Водія відсторонено від керування.
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу на підтвердження вказаних в протоколі та рапорті дій, а саме відсутні показання свідків, відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, інші документи, які вказують на злісну непокору з боку ОСОБА_1 законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Особа, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, ОСОБА_1 заперечує зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини та зазначені доводи матеріалами справи не спростовані.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП.
Крім того, процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Карелін проти Росії, пункт 54 справи Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи Кривошапкін проти Росії).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає обережності дій суду при вирішенні питання про тягар доказування в такій категорії справ.
З огляду на зазначене суддя позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладені обставини приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенавдені обставини справи, суддя дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Керуючись ст.ст.247, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Г.В. Дорошенко