14 березня 2025 року м. Рівне №460/98/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС України у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми “Ф» про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік №0719810-2410-1701-UA56060030000057923, №0719811-2410-UA56060030000057923 від 20.08.2024 в загальному розмірі 129982,68 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна: «будівля, свинарник-відгодівельний (А-1)» площею 1435,8 кв.м., та «будівля свинарника-маточника» площею 1797,6 кв.м., не є об'єктами оподаткування в силу норм підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; не здаються в оренду, лізинг, позичку; та використовуються для здійснення господарської діяльності за КВЕД 01.46 - Розведення свиней. Тому, винесені контролюючим органом рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач зазначає, Головним управлінням ДПС у Рівненській області відповідно до підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України в автоматичному режимі було сформовано податкові повідомлення - рішення від 20.08.2024 №0719810-2410-1701-UA56060030000057923, №0719811-2410-1701-UA56060030000057923. Пунктом 8.4. розділу VIII Наказу №1588 визначено, що повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Оскільки податкові повідомлення-рішення були нараховані за період 2023 року, а форма 20-ОПП подана позивачем лише 11.12.2023 (в 4 кварталі), що відповідно до пункту 8.4. розділу VIII Наказу №1588 форми 20-ОПП порушує строки передбачені цим Наказом. ОСОБА_1 став платником єдиного податку з КВЕД _01.46 Розведення свиней з 01.10.2023. Тому оскаржувані рішення є правомірними. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.02.2025.
Ухвалою суду від 18.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11.03.2025.
Ухвалою суду від 11.03.2025 постановлено провадити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна - «будівля, свинарник-відгодівельний (А-1)» площею 1435,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13772260, ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна - «будівля свинарника-маточника» площею 1797,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
від 20.08.2024 №0719811-2410-1701-UA56060030000057923 на суму 57719,16 грн за звітний податковий період - 2023 рік, за об'єктом площею 1435,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
від 20.08.2024 №0719810-2410-1701-UA56060030000057923 на суму 72263,52 грн за звітний податковий період - 2023 рік, за об'єктом площею 1797,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ППР).
Позивач вважає такі ППР протиправними та зазначає, що у даному випадку підлягає застосуванню норма підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка визначає, що не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - ППР, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України).
Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (підпункт 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 «Пільги із сплати податку» статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
За приписами підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (редакція станом на 2023 рік).
Аналіз норм підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України та підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить про те, що перша норма визначає саме «пільгу» зі сплати податку шляхом зменшення бази об'єкта оподаткування, а друга норма визначає перелік будівель, які взагалі не є об'єктами оподаткування.
Тобто норма підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є «пільгою зі сплати податку» в розумінні статті 30 ПК України, оскільки норма підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України стосується саме застереження щодо об'єктів, які взагалі не є об'єктами оподаткування, натомість поняття «пільги зі сплати податку» стосується питання звільнення від «наявного» обов'язку сплати податку.
Як зазначалося вище, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об'єктом оподаткування:
Отже, будівля не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності одночасно таких умов:
(1) нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
(2) власником будівлі є сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа);
(3) нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
Щодо належності нежитлових будівель - «будівля, свинарник-відгодівельний (А-1)» площею 1435,8 кв.м., та «будівля свинарника-маточника» площею 1797,6 кв.м., до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, суд зазначає таке.
Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
ДК 018-2000 був чинний на час податкового періоду, за який визначені податкові зобов'язання - 2023 рік. Починаючи з 01.01.2024 діє новий Класифікатор будівель і споруд НК 018:2023.
При цьому, посилання на НК 018:2023 міститься в підпункті «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції закону з 16.03.2024.
Згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127) включено клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271).
Клас «Будівлі сільськогосподарського призначення» (код 1271) включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. До коду 1271.9 віднесено інші будівлі сільськогосподарського призначення.
Отже, згідно з ДК 018-2000 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Визначення законодавцем переліку об'єктів, які не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у даному випадку підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України), спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об'єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для сільськогосподарського призначення.
Функціональне призначення об'єкта, який не є об'єктом оподаткування - будівлі сільськогосподарського призначення (вид нежитлової нерухомості); не є об'єктом оподаткування саме будівлі сільськогосподарського призначення, тобто будівлі, які використовуються для сільського господарства.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна - «будівля, свинарник-відгодівельний (А-1)» площею 1435,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В Технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна «свинарник-відгодівельний» зазначено, що об'єкт складається з: «Будівля-свинарник», «прибудова» та «прибудова» (а.с. 37).
Відповідно до Висновку про технічні показники об'єкта нерухомого майна від 13.07.2023 «будівля, свинарник-відгодівельний» відповідно до ДК 018:2000 відноситься до 1271.1 Будівлі для тваринництва (а.с. 16).
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13772260, ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна - «будівля свинарника-маточника» площею 1797,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В Технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна «свинарник-маточник» зазначено, що об'єкт складається з: «свинарник-маточник» (а.с. 10).
Відповідно до Висновку про технічні показники об'єкта нерухомого майна від 15.07.2023 «будівля, свинарника-маточника» відповідно до ДК 018:2000 відноситься до 1271.1 Будівлі для тваринництва; 1271 нежитлові сільськогосподарські будівлі (а.с. 15).
Вказане свідчить про те, що належні позивачу на праві власності будівлі: «будівля, свинарник-відгодівельний (А-1)» та «будівля свинарника-маточника» віднесені до класу 1271.1 (код 1271) згідно з ДК 018-2000 групи «нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 127).
Щодо другої ознаки «будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб)», суд зазначає таке.
Поняття «сільськогосподарського товаровиробника» визначене статтею 14 ПК України: 14.1.235. сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Верховний Суд в постанові від 04 березня 2021 року у справі № 500/2782/18, аналізуючи положення підпункту «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в частині визначення «сільськогосподарський товаровиробник», зазначив, що це поняття, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Так, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».
Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»:
виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Наведені вище поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Судом установлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем (а.с. 13) платником єдиного податку 2 групи зі ставкою 20% (а.с. 14), код за КВЕД 01.46 - Розведення свиней.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до Витягу з реєстру платників податків від 26.12.2023, з 01.10.2023 став платником єдиного податку з КВЕД 01.46 Розведення свиней, а до 01.01.2023 ОСОБА_1 не був платником податків.
Суд критично оцінює такі доводи контролюючого органу та зазначає, що відповідно до Довідки Яполотського старостинського округу №9 Виконавчого комітету Костопільської міської ради від 23.12.2024, ОСОБА_1 протягом року з 04.01.2023 дійсно на території округу проводив закупівлю свиней живою вагою у населення (а.с. 17).
В матеріалах справи містяться докази того, що позивач протягом років здійснював закупівлю свиней (поросят) та товарів годування; накладна №2/5 від 19.05.2022 (а.с. 18); накладна №84 від 08.09.2023 (а.с. 19); накладна №05/15 від 05.09.2023 (а.с. 20); накладна №06/15 від 06.09.2023 (а.с. 22); ТТН від 10.12.2022 на комбікорм (а.с. 24); Реєстраційні свідоцтва товарної свині з індивідуальним ідентифікаційним номером від 22.12.2023 FG 02734457, FG 02734450, FG 02734451, FG 02734453, FG 02734455, FG 02734458, FG 02734452, FG 02734454, FG 02734449, FG 02434456 (а.с. 25-28).
Також, позивач протягом 2024 року продовжував закупівлю свиней (поросят) згідно Реєстраційні свідоцтва товарної свині з індивідуальним ідентифікаційним номером FG 03008217, FG 03008216, FG 03008215, FG 03008214, FG 03008213, FG 03008212, FG 03008211, FG 03008210, FG 03008218, FG 03008219 (а.с. 29-33).
Отже, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач використовує нерухоме майно, що належить йому на праві власності, для здійснення господарської діяльності; є сільськогосподарським товаровиробником.
Натомість, відповідачем не спростовано таких обставин належними і допустимими доказами.
Відповідачем також не надано доказів того, що нежитлові будівлі: «будівля, свинарник-відгодівельний (А-1)» та «будівля свинарника-маточника», що належить позивачу на праві приватної власності, здаються власником в оренду, лізинг, позичку.
Тому, суд дійшов висновку, що вказані приміщення не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Відповідач зазначає, що відповідно до п. 8.1 розділу VIII Наказу Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі - Наказ №1588) платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Пунктом 8.4. розділу VIII Наказу №1588 визначено, що повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Оскільки податкові повідомлення-рішення були нараховані за період 2023 року, а форма 20-ОПП подана позивачем лише 11.12.2023 (в 4 кварталі), що відповідно до пункту 8.4. розділу VIII Наказу №1588 форми 20-ОПП порушує строки передбачені цим Наказом.
Суд критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає, що неподання чи несвоєчасне подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП, є підставою для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу в порядку статті 117 ПК України, у разі встановлення факту такого порушення. Така обставина не свідчить про те, що протягом спірного періоду платник податків не здійснював господарську діяльність за КВЕД 01.46 - Розведення свиней та використовував належні йому приміщення для здійснення господарської діяльності як сільськогосподарського товаровиробника.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень - ППР в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1299 грн 82 коп, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 31.12.2024 №0.0.4103790718.1 та квитанції від 10.01.2025 №1437050891.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Рівненській області від 20.08.2024 №0719811-2410-1701-UA56060030000057923 та №0719810-2410-1701-UA56060030000057923.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1299 грн 82 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС України у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 березня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська