Справа № 420/36789/24
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1041/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , зобов'язання відповідача поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024 року
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що податковим органом йому безпідставно анульовано реєстрацію платника єдиного податку на підставі акту за наслідками проведення невстановленого виду контрольного заходу та такий акт не може бути належним і допустимим доказом в справі. В даному випадку відповідачем не дотримано процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку. В акті не зазначено який саме вид діяльності не дає право позивачу перебувати на спрощеній системі оподаткування. Послуги, які надає позивач щодо доступу до мережі «Інтернет» не входять до переліку тих, які забороняють перебування на спрощеній системі оподаткування. Позивач зазначає про відсутність доказів повноважень особи, яка проводила перевірку на підписання акту та особи яка підписувала оскаржуване рішення на його винесення. Таким чином, оскаржуване рішення має бути скасовано судом та відповідач має бути зобов'язаний поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку.
Відзив обґрунтований відповідачем тим, що за результатами камеральної перевірки в частині права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності позивача при постачанні електричних комунікаційних послуг встановлено порушення умов перебування на спрощені системі оподаткування: здійснення видів діяльності, які не дають право на застосування спрощеної системи оподаткування, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення, яким анульовано позивачу реєстрацію платника єдиного податку.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача та заперечення відповідача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 06.08.2014 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та з цієї дати здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5 відсотків.
Позивач здійснює такі види економічної діяльності згідно КВЕД: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку.
Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведена перевірка позивача в частині права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності підприємцями, при постачанні електронних комунікаційних послуг, за результатами якої складений акт № 42056/15-32-24-07 від 25.09.2024 року.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем - платником єдиного податку 3 групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (абз. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України) КВЕД - 2010: 61.90 - Інша діяльність у сфері електрозв'язку.
В акті зазначено, що відповідно до положень абз. 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України платник єдиного податку зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Крім того, у разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірки порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Таким чином, позивачу буде проведено анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків доходу за рішення Головного управління ДПС в Одеській області, прийнятим на підставі акту перевірки з 01.10.2024 року.
На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №1041/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - позивача шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Позивач вважає що Рішення №1041/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року, суперечить законодавству, є незаконним, протиправним, необґрунтованим, порушує право позивача здійснювати підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та бути включеним до реєстру платників єдиного податку, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. п. 291.2, 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 299.3, п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу.
Згідно із п. п. 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Одночасно, абз. 1 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України перебдачає що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, наведені правові норми свідчать, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлення порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.
Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №805/1307/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а та від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18 та в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для врахування судом першої інстанції.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем складений акт №42056/15-32-24-07 від 25.09.2024 року про результати перевірки застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності позивачем, в якому є посилання на п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, однак цей акт не містить інформації яка саме перевірка проведена відповідачем і тільки в відзиві на позовну заяву відповідач зазначає що ним проведена камеральна перевірка позивача.
Відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції на час складання акту перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44-1.2 ст. 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44-1.3 ст. 44-1, п. п. 6-8 п. п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Однак, положеннями Податкового кодексу України не передбачено можливості проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності.
Всі інші види перевірок вимагають наявності спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, яких відповідачем до суду не надано та про них відповідач в відзиві не зазначає.
Відповідно до п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Разом з цим, акт №42056/15-32-24-07 від 25.09.2024 року про результати перевірки застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності позивачем складений за результатами перевірки, яка проведена не у відповідності до вимог Податкового кодексу України, в порушення порядку та процедури проведення перевірок, а тому такий акт не може бути належним та допустимим доказом, що свідчить про виявлення контролюючим органом порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог податкового законодавства та не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абз. 1 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
В даному випадку факт здійснення платником податків видів діяльності, передбачених п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України можливо встановити лише за наслідками проведення документальної перевірки під час дослідження документів відповідного платника податків щодо здійснюваної ним діяльності.
Крім того, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, однак суд звертає увагу, що в акті №42056/15-32-24-07 від 25.09.2024 року встановлено порушення умови перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права платникам застосовувати спрощену систему оподаткування, однак в акті не зазначено коли саме допущено відповідне порушення.
Відповідно до п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Цією нормою чітко визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема, це здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку та послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Відповідач в своєму рішенні №1041/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - позивача зазначає про здійснення позивачем діяльності за КВЕД 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв'язку»), яка відповідно до п. п. 8 п. п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України є видом діяльності, який не дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
При цьому, в оскаржуваному рішенні та акті перевірки не зазначено який саме вид діяльності, з тих що здійснює позивач не дає йому право перебувати на спрощеній системі оподаткування, а посилання на КВЕД 61.90 не свідчить про встановлення відповідачем здійснення позивачем такої діяльності.
Згідно наказу Державного комітету статистики України від 23.12.2011 року №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» інша діяльність у сфері електрозв'язку (КВЕД 61.90) включає: - надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; - експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; - надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; - надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; - надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань: - передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP); - перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг). Цей клас не включає: надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури, див. 61.10, 61.20, 61.30.
Законом України від 18 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України «Про телекомунікації» саме тих, які перелічені в п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень ст. 16, 17 Закону України «Про електронні комунікації», який набрав чинності з 01.01.2022 року, суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і надсилають суб'єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
В матеріалах справи наявний витяг з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, з якого вбачається включення позивача до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання: - послуги доступу до мережі Інтернет (Код IA.S1) - Послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет. З використанням мережі: фіксованого зв'язку, власної мережі чи на підставі договору з постачальником мережі.
В Офіційному узагальненому роз'ясненні щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг (Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 03 квітня 2024 року №170) зазначено, що Закону України «Про телекомунікації» втратив чинність 01.01.2022 року та Законом України від 18 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України «Про телекомунікації» саме тих, які перелічені в п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Діючим на сьогодні Законом України «Про електронні комунікації» не передбачено видів діяльності аналогічних тим, що містяться в п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, тобто, окремі норми законодавства України лишаються не приведеними у відповідність до вимог Закону України «Про електронні комунікації».
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку в роз'ясненнях зазначила, що види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пункті 8 підпункту 291.5.1 підпункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України є послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Однак позивач зазначає, що не здійснює такого виду діяльності як код OS.S1 чи код IC.S1, а здійснює діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет (код IA.S1), що зазначено в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг стосовно позивача.
Таким чином, позивач не здійснює діяльність, яка підпадає під визначення п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
В даному випадку контролюючим органом в якості критерію для застосування обмежень, встановлених п. п. 8 п. п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у цій статті, а допустив довільне трактування положень податкового законодавства і прирівняв всі види діяльності, які входять до КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електозв'язку» до видів діяльності визначених п. п. 8 п. п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Не приведення у відповідність положень Податкового кодексу України у зв'язку із змінами у законодавстві про електронні комунікації, призводить до неоднозначного трактування таких норм, а у відповідності до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З урахуванням зазначених обставин та враховуючи положення законодавства України, Рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1041/15-32-24-07-21 від 30 вересня 2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. п. 299.1, 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб'єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); 9) дата анулювання реєстрації.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування. Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Враховуючи протиправність Рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1041/15-32-24-07-21 від 30 вересня 2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , належним захистом прав позивача є зобов'язання Головне управління ДПС в Одеській області поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року, тобто з дати виключення з цього реєстру з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.
Щодо наведених в позові доводів про повноваження особи яка підписала акт перевірки та оскаржуване рішення, повідомлення позивача про складання такого акту та рішення, ці доводи висновків суду по суті справи не змінюють.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1041/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , зобов'язання відповідача поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1041/15-32-24-07-21 від 30 вересня 2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА