Справа № 420/480/25
14 березня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Прокурора - Керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави до Іванівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора - Керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави до Іванівської селищної ради, в якому позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області, яка полягає у невжитті заходів щодо незабезпечення проведення із встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду - заповідне урочище місцевого значення «Агайманське», загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області;
Зобов'язати Іванівську селищну раду Генічеського району Херсонської області вжити заходів щодо проведення робіт із встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду - заповідне урочище місцевого значення «Агайманське», загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, на території заповідне урочище місцевого значення «Агайманське» входить до складу природно-заповідного фонду України та відповідач бере під охорону вказаний об'єкт і зобов'язується зберігати його та дотримуватись екологічних норм при використанні природних ресурсів. Однак, за інформацією Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОДА встановлено, що Положення про вказаний об'єкт природно-заповідного фонду у встановленому порядку не розроблялось. Землевпорядна документація щодо організації і встановлення меж території Заповідного урочища не надходила. Згідно з інформацією Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області, документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на вказаний об'єкт природно-заповідного фонду не розроблялась та не затверджувалась.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
23.01.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов визнає.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Суд встановив, що на території Генічеського району Херсонської області знаходиться об'єкт природно-заповідного фонду - Заповідне урочище місцевого значення «Агайманське».
Згідно з охоронним зобов'язанням від 27.08.2008 року № 38, охорону території Заповідного урочища покладено на Фрунзенську сільську раду (Агайманську сільську раду).
На підставі рішення третьої сесії Іванівської селищної ради VIIIскликання від 15.12.2020 року № 11, Агайманську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Іванівської селищної ради Генічеського району Одеської області. Визнано, що Іванівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Агайманської сільської ради.
Разом з тим, суд встановив, що з 2008 року ані Агайманською сільською радою, ані її правонаступником не вжито заходів щодо розроблення землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж території заповідного урочища місцевого значення «Агайманське».
При цьому, 09.07.2021 року за Іванівською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6522987000:02:001:0844, площею 25,8651 га з цільовим призначенням: для сінокосіння та випасання худоби, що є порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки вказана земельна частково увійшла в межі Заповідного урочища місцевого значення «Агайманське».
Листом №02-23/554 від 03.05.2024 року Арцизька міська рада Одеської області
Вважаючи бездіяльність щодо проведення робіт із встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду - заповідне урочище місцевого значення «Агайманське», загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно- заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» 16.06.1992 № 2456-XII визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно- заповідного фонду.
У частині 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» , проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку;
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про землеустрій», землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно- територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
У статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно ст. 25 вказаного Закону, одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єкті.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути органи місцевого самоврядування.
Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою:
а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;
б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;
в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини;
г) проведення науково-дослідних робіт;
ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, на Іванівську селищну раду, як орган місцевого самоврядування, покладено обов'язок із організації робіт із встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду - заповідне урочище місцевого значення «Агайманське», загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області.
При цьому, суд враховує, що у відзиві на адміністративний позов, що надійшов на адресу суду 22.01.2025 року, Іванівська селищна рада позовні вимоги визнала.
Таким чином, адміністративний позов Прокурора - Керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави належить до задоволення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючисьст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 192-228, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Прокурора - Керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави до Іванівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області, яка полягає у невжитті заходів щодо незабезпечення проведення із встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду - заповідне урочище місцевого значення «Агайманське», загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області;
Зобов'язати Іванівську селищну раду Генічеського району Херсонської області вжити заходів щодо проведення робіт із встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду - заповідне урочище місцевого значення «Агайманське», загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Керівник Генічеської окружної прокуратури Херсонської області (просп.. Богоявленський, 314, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ: 0485112022) в інтересах держави.
Відповідач - Іванівська селищної ради (вул. Соборна, 1а, смт. Іванівка, Генічеський р-н., Херсонська обл.., 75401, код ЄДРПОУ: 04400883).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 14 березня 2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо