Справа № 420/28612/24
14 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін,
ОСОБА_1 09.09.2024 засобами поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (зареєстрований канцелярією суду 12.09.2024), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 02.07.2018 по день фактичного розрахунку, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Ухвалою суду від 13.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі від 13.09.2024 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням інформації про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, що додаються до заяви, а також належним чином засвідчені копії письмових доказів, що додаються до позовної заяви разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
23.09.2024 позивачем, з метою усунення вказаних в ухвалі від 13.09.2024 недоліків позовної заяви було подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву з зазначенням інформації про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, а також належним чином засвідченими копіями письмових доказів разом з її копіями для інших учасників справи.
Ухвалою суду від 25.09.2024, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.03.2025 до суду засобами поштового зв'язку надійшла від ОСОБА_1 заява про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін (зареєстроване канцелярією суду 07.03.2025), яке обґрунтоване тим, що позивач вважає за необхідне брати участь у судовому засіданні щодо розгляду даної справи, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 166 КАС України матиме змогу викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Щодо вказаного клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В ухвалі від 25.09.2024 судом було вказано, що позивач у позовній заяві не посилається на необхідність виклику свідків, призначення у справі експертиз, забезпечення доказів чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи, суддя доходить висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У поданому клопотанні позивачем не наведено конкретних підстав, які б свідчили про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відповіді на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, оскільки позивачем не висвітлено конкретних даних та не наведено доводів щодо необхідності саме публічного розгляду справи, міркування ефективності та економії переважають в даному випадку з огляду на те, що питання права та обставини справи не становлять особливої складності.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН